Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації: розбір вироку у справі № 753/11312/26

uchylenya vid pryzovy 1

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації – це не абстрактна норма з підручника, а стаття, за якою люди отримують цілком реальні строки. Дарницький районний суд міста Києва 29 вересня 2026 року виніс вирок у справі № 753/11312/26 (провадження № 1-кп/753/1803/26), і ця історія добре показує, як суд дивиться на подібні ситуації. Давайте розберемо її по кроках, без юридичного туману.

Як усе починалося: ВЛК, повістка і дата, яку чоловік проігнорував

29 січня 2026 року обвинувачений пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) у приміщенні районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП). За довідкою № 2026-0129-1055-4371-3 від того ж дня його визнали придатним до військової служби. Підстав для відстрочки, за матеріалами справи, у нього не було.

Наступного дня, 30 січня, офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи довів чоловікові зміст повістки. З’явитися треба було 12 лютого 2026 року о 09:00 до РТЦК та СП – для відправки у військову частину. Повістку він отримав під особистий підпис, тобто про дату й час знав точно.

Тут варто пояснити момент, який часто плутають. Повістка для уточнення даних і повістка на відправку – різні документи. У цій справі йшлося саме про другу: людину вже визнали придатною, їй призначили конкретний день відправлення. Не прийти за такою повісткою без поважної причини – це вже не адміністративне порушення, а кримінальна історія.

Позиція обвинуваченого: «Я думав, що непридатний»

У суді чоловік спочатку визнавав вину лише частково. Він розповів, що в кінці січня пройшов ВЛК, після чого його направили до навчального центру «Десна». Але там його не взяли. Через це він вирішив, що для служби не годиться, і більше нікуди не з’являвся.

Була в нього й інша логіка: якщо він наркозалежний, то служити не може. Проте після дослідження письмових доказів і допиту свідка обвинувачений визнав обставини з обвинувального акта в повному обсязі та щиро розкаявся.

Ключовий момент. Особисте переконання «я непридатний» юридичної сили не має, поки є чинна довідка ВЛК про придатність. Медичний висновок не скасовується сам собою і не зникає лише тому, що в навчальному центрі людину не прийняли. Хочете інший результат – треба проходити нову комісію або оскаржувати постанову ВЛК.

Що показав свідок і які документи дослідив суд

Офіцер РТЦК та СП у суді пояснив, як усе відбувалося. Чоловіка запросили для уточнення даних, направили на ВЛК, а потім сформували повістку до військової частини. Він отримав її під розпис, був придатний до служби, підстав для відстрочки не мав. Чому не з’явився, свідок не знав.

Показання свідка суд визнав логічними й такими, що відтворюють реальні обставини. Окремо в судовому засіданні дослідили документи:

Як суд оцінював докази

Оцінка доказів відбувалася за статтею 94 Кримінального процесуального кодексу України. Кожен доказ перевіряли окремо – на належність, допустимість і достовірність, а всю сукупність – на достатність та взаємозв’язок.

Належними вважаються докази, які прямо чи непрямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню (стаття 85 КПК). Допустимим доказ стає тоді, коли його отримали у встановленому законом порядку (стаття 86 КПК).

Докази сторони обвинувачення суд визнав належними та допустимими. Вони підтвердили саме ті обставини, які потрібно було довести в цьому провадженні.

Кваліфікація: чому це саме ухилення

Суд дійшов висновку, що ухилення від призову на військову службу під час мобілізації доведено, а дії обвинуваченого кваліфікуються за статтею 336 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації на особливий період.

Мотивування спиралося на конкретні норми. Чоловік порушив статтю 65 Конституції України, Указ Президента від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також суд згадав вимоги статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Контекст має значення не менше за самі дії. Воєнний стан ввели 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022, затвердженим Законом № 2102-IX, і він діє досі. Тому призов на особливий період – не формальність, а чинна правова реальність, у якій відмова з’явитися має наслідки.

Покарання: реальний строк

Призначаючи покарання, суд керувався статтями 65-68 Кримінального кодексу України. Пом’якшувальною обставиною стало щире каяття (пункт 1 частини 1 статті 66). Обтяжуючих обставин за статтею 67 суд не встановив.

Далі – дані про особу. Чоловік раніше судимий, не працює, перебуває на спеціальному обліку в лікаря-нарколога з діагнозом «розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності». У психіатра на обліку не перебуває. Злочин за статтею 336 закон відносить до нетяжких.

Суд окремо відзначив стійке небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення. Тож за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за статтею 336 призначили 3 роки 6 місяців позбавлення волі – реально, без іспитового строку.

Сукупність вироків: звідки взялося 5 років

Тут ховається найцікавіше. Злочин, який розглядав Дарницький суд, стався 12 лютого 2026 року. А вирок Оболонського районного суду міста Києва за частиною 4 статті 185 КК ухвалили 06 липня 2026 року. Виходить, нове правопорушення вчинено до того вироку.

Саме тому покарання призначали за сукупністю кримінальних правопорушень за частиною 4 статті 70 КК – шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Простими словами: суд взяв суворіше покарання і втягнув у нього менш суворе, замість складати строки.

Результат – остаточне покарання 5 років позбавлення волі. Строк відбування рахують з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши вже відбуту частину за вироком від 06 липня 2026 року.

Апеляція і практичні орієнтири

Вирок ухвалили 29 вересня 2026 року. Оскаржити його можна в апеляційному порядку, з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва. Строк на апеляцію – 30 днів з дня проголошення вироку.

Якщо отримали повістку і сумніваєтеся у своїй придатності, робочий шлях один: новий огляд ВЛК або оскарження вже наявної постанови. Ігнорування повістки не створює жодної правової підстави, а лише додає епізод до матеріалів справи. Тому ухилення від призову на військову службу під час мобілізації майже завжди закінчується вироком, а не переглядом висновку ВЛК заднім числом.

Exit mobile version