18 вересня Кабінет Міністрів підтримав ініціативу створення Центру рекрутингу іноземців у складі Нацгвардії, і прем’єр-міністр Сергій Корецький одразу повідомив про це у своєму Telegram-каналі.
Раніше, охочий доброволець із-за кордону мав самостійно шукати контакти, спілкуватися через десятки каналів, проходити перевірки в різних інстанціях і часто просто гальмував на бюрократичних бар’єрах. Тепер усе це візьме на себе єдина структура — Центр рекрутингу іноземців та осіб без громадянства. Саме так, без ускладнень: один центр, один вхід, повний супровід.
Прем’єр-міністр прямо назвав рекрутинг іноземних добровольців одним із пріоритетів держави. Це не просто гучна заява. За словами Корецького, Центр координуватиме набір на контрактну службу й супроводжуватиме кандидата на всіх етапах: від співбесіди та перевірок до підготовки. Уявіть собі: ви надсилаєте один запит, а далі з вами працює конкретна людина, яка веде вас через медичні обстеження, безпековий скринінг, оцінку фізичної готовності. Жодних метань між військкоматами, прикордонниками чи внутрішніми підрозділами — уся комунікація в одних руках.
Кому ж відчиняються двері? Передусім іноземцям та особам без громадянства, які досягли 18 років, не мають судимостей за тяжкі злочини, пройшли відповідну перевірку і, звісно, мають щире бажання стати на захист України. Головна умова — контракт. Це не волонтерство на пару тижнів. Йдеться про повноцінну службу, яка передбачає грошове забезпечення, соціальні гарантії, медичне обслуговування та правовий статус військовослужбовця Нацгвардії. Іншими словами, доброволець отримує той самий пакет прав, що й українські гвардійці.
Критично важливо, що Центр рекрутингу іноземців не замінює собою вже наявні канали, а доповнює їх. Наприклад, Інтернаціональний легіон працював і працюватиме далі. Але тепер з’являється окремий шлюз для тих, хто бачить себе саме в Національній гвардії. Крім того, тут особливу увагу приділятимуть особам без громадянства, які часто опинялися в сірій зоні — ніби й хочуть воювати, але формально не можуть пройти стандартні процедури через відсутність паспорта. Для них це вікно можливостей.
А що про це каже міжнародне право? Насправді військова служба іноземців у збройних силах іншої держави не заборонена, якщо це не найманство. Найманцем вважають того, хто воює виключно заради грошей, і його винагорода суттєво перевищує виплати звичайним військовослужбовцям. В Україні добровольці укладають офіційний контракт і отримують зарплату згідно із затвердженими ставками — жодного «золотого дощу». Тому юридично це звичайна військова служба, а не найманство.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков