У Верховній Раді вже зареєстровано урядовий законопроект №15438 – першу масштабну ініціативу команди прем’єр-міністра Корецького, яка напряму торкнеться тисяч родин. Уявіть: ви зважилися взяти під опіку дитину, яка втратила батьків, і раптом дізнаєтеся, що держава готова виплачувати вам не сім-вісім тисяч гривень на місяць, а в півтора-два рази більше. Та ще й одноразово дати 36 тисяч гривень на перші потреби. Саме такі зміни передбачає документ №15438, і в Мінсоцполітики вже підтвердили, що це лише частина великої реформи.
Якщо говорити простими словами, законопроект №15438 пропонує переписати правила фінансової підтримки опікунів, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Його вже внесли на розгляд парламенту, і в разі ухвалення він має запрацювати з 2027 року. Але що саме зміниться і чому про це варто знати вже зараз? Давайте розберемося по поличках.
Передусім треба розуміти, про які форми сімейного виховання йдеться. Опіка – це коли рідний дядько чи бабуся оформлюють юридичний статус і беруть дитину до себе додому. Прийомна сім’я – коли подружжя або навіть одна людина приймають у родину від однієї до чотирьох дітей, отримуючи за це грошове забезпечення. Дитячий будинок сімейного типу – це вже більше п’ятьох дітей, і батьки-вихователі працюють на постійній основі. У всіх цих випадках держава раніше платила допомогу, але суми були відверто скромними. Наприклад, на дитину віком до шести років опікун міг отримувати близько 7 000 гривень на місяць. І це при тому, що лише одноразові витрати на одяг, канцелярію чи меблі часто «з’їдають» усю виплату за кілька днів.
Законопроект №15438 змінює цю картину кардинально. У ньому прямо прописано нові розміри виплат, які прив’язали до базової величини – 4 500 гривень. Ця сума використовується в межах експериментального проекту Мінсоцполітики, і від неї тепер будуть рахувати допомогу. Орієнтовно виплати на дітей під опікою чи в прийомних сім’ях зростуть із 7 042–8 780 гривень до 15 750–20 250 гривень залежно від віку. Якщо ж ідеться про дитину з інвалідністю, то замість теперішніх 9 860–12 292 гривень родина отримуватиме від 24 750 до 29 250 гривень щомісяця. Різниця – більша за вкладену суму вдвічі, а подекуди й утричі.
Крім того, автори законопроекту №15438 уперше вводять одноразову допомогу при встановленні опіки або влаштуванні дитини в прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу. Її розмір – 36 тисяч гривень. Ви тільки уявіть: ви оформлюєте опіку над дворічним малюком, і одразу отримуєте цю суму на ліжечко, одяг, засоби гігієни й харчування. Не треба чекати місячних платежів і влізати в борги, поки держава «розкачується». Така виплата дає змогу пройти перші, найважчі тижні без фінансового стресу.
Тут важливий момент: остаточні суми залежатимуть від параметрів держбюджету на 2027 рік, але вже зараз Мінсоцполітики наголошує, що базову планку ніхто не збирається опускати нижче зазначених орієнтирів. Тобто це не передвиборчі обіцянки, а прорахований механізм, який запустять одразу після ухвалення законопроекту №15438.
Цікаво, що документ не обмежується самими лише виплатами. Він також передбачає реформування служб у справах дітей. Що це означає на практиці? Сьогодні, коли виникає екстрена ситуація – скажімо, сусіди повідомили про занедбану дитину, – реакція служби часто затягується на дні. Законопроект №15438 пропонує запровадити цілодобове реагування: працівники мають виїжджати на виклик негайно, працювати в режимі вікна оперативного втручання. Така модель уже успішно діє в кількох пілотних громадах, і тепер її хочуть масштабувати на всю країну.
Аби було зрозуміліше, уявіть собі звичайну сільську родину, яка взяла під опіку трьох племінників шкільного віку після трагічної загибелі сестри. Раніше їхня державна допомога становила трохи більше за 22 тисячі гривень на місяць на всіх. Тепер, за новими розрахунками, це буде щонайменше 47 тисяч гривень. Так, це не мільйони, але така сума дозволяє не думати про те, як прогодувати дітей, і зосередитися на їхньому вихованні та освіті. Додайте сюди одноразові 36 тисяч на дитину при оформленні опіки – і ми отримуємо впевнений старт без допомоги благодійників.
Ключове, що варто запам’ятати прямо зараз: законопроект №15438 зареєстрований і є частиною великої Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Іншими словами, це не випадковий документ-одинак, а продумана ланка реформи, яка має на меті поступово зменшити кількість дітей в інтернатах і надати пріоритет родинним формам виховання. Про це говорять і профільні міністри, і дитячі омбудсмени, і самі прийомні батьки, які роками чекали на такі зрушення.
Тепер про те, коли і як це запрацює. Після реєстрації документ має пройти комітети, два читання в Раді, підпис спікера й президента. Загалом це шлях у кілька місяців, якщо не виникне політичних суперечок. Враховуючи, що це перший урядовий законопроект нового прем’єра, можна очікувати прискореного розгляду. Оптимістичний сценарій – ухвалення до кінця року, щоб уже в бюджеті-2027 закласти нові цифри. Реалістичний – початок 2027-го. Але одне зрозуміло вже сьогодні: дискусія про справедливі виплати для опікунів і прийомних батьків нарешті перетворюється на конкретні норми права з чіткими гривневими межами.
До речі, не варто плутати цей законопроект із вже чинними виплатами при народженні дитини або допомогою малозабезпеченим. Тут ідеться виключно про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, які виховуються в сімейному середовищі завдяки опікунам, прийомним сім’ям і дитячим будинкам сімейного типу. До сьогодні ситуація була такою, що держава ніби підтримувала сім’ї, але розмір підтримки нерідко був на межі прожиткового мінімуму, і це знецінювало саму ідею сімейного виховання. Люди брали дітей не заради грошей, а заради любові, однак постійна фінансова скрута змушувала деяких опікунів повертати дітей до інтернатів – і це справжня трагедія.
Саме тому детальні цифри із законопроекту №15438 варто читати не просто як новину, а як сигнал: держава нарешті усвідомила, що грошова підтримка опікунів – це не благодійність, а пряма інвестиція в майбутнє дитини. Чим стабільніший фінансовий тил у родини, тим більше шансів, що дитина виросте психологічно здоровою, здобуде освіту і не поповнить статистику випускників інтернатів, яким потім нема куди йти.
Окремо варто згадати, що в міністерстві наголосили: всі розрахунки поки що орієнтовні. Це означає, що кінцева сума може виявитися навіть вищою, якщо експериментальний проект покаже кращу динаміку і бюджетні можливості дозволять. Але навіть у поточному вигляді різниця вражає. Для прикладу, якщо в родині виховується дитина з інвалідністю 10 років, то замість близько 11-12 тисяч гривень на місяць опікуни отримуватимуть близько 25 тисяч. Це вже не просто компенсація витрат на харчування, а можливість оплатити реабілітацію, спеціальне навчання, ліки.
Ще раз нагадаю номер: законопроект №15438. Ви можете знайти його на сайті Верховної Ради і прочитати повний текст. Але якщо коротко – він змінює кілька законів, зокрема «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та «Про охорону дитинства», синхронізуючи їх із новою бюджетною логікою. Юридично це означає, що замість розмитих формулювань «у розмірі, встановленому Кабміном» з’являться прямі норми з чіткою прив’язкою до базової величини. Така зміна унеможливлює ситуацію, коли уряд роками не переглядає виплати, посилаючись на брак коштів.
Ну і наостанок: як тільки документ пройде перше читання, ми зможемо побачити, чи будуть до нього правки і чи збережеться закладений рівень підтримки. Поки що всі сигнали свідчать про те, що це один із пріоритетів нового уряду, і шанси на ухвалення високі. А для тисяч українських родин, які вже сьогодні виховують прийомних дітей або тільки роздумують над цим кроком, законопроект №15438 – це конкретна причина відчути, що держава нарешті повертається обличчям до тих, хто дарує дітям сім’ю.