Ситуація, коли людину спершу виключають з військового обліку за станом здоров’я, а згодом – без жодного попередження – повертають назад до реєстру як військовозобов’язаного, звучить як абсурд. Але саме з таким випадком зіткнувся позивач у справі №140/7311/26, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд.
Давайте розберемося, що сталося і чому суд став на бік чоловіка.
Ще у березні 2023 року позивач пройшов військово-лікарську комісію. Висновок ВЛК був однозначним – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Підстава – стаття 74А графи II Розладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402. Цей висновок оформили довідкою позаштатної постійно діючої ВЛК №41/1004 від 01.03.2023.
Усе мало б на цьому завершитися. Людина отримала відповідну відмітку в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, завірену підписом ТВО начальника ТЦК та гербовою печаткою. У військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+» станом на червень 2025 року значилося: «Непридатний з виключенням з військового обліку», категорія обліку – «невійськовозобов’язаний».
Але 6 травня 2026 року позивач оновив дані в «Резерв+» і виявив дивну картину. Він знову перебуває на військовому обліку як військовозобов’язаний. При цьому паралельно в системі залишився запис про те, що ВЛК визнала його непридатним. Два взаємовиключних статуси в одному реєстрі.
Що ж сталося? ТЦК на виконання розпорядження вищого військового керівництва від 09.04.2026 №1195/3564 поновив чоловіка на військовому обліку. Аргументація – відсутність достатніх підстав для попереднього виключення, оскільки рішення ВЛК не було затверджене регіональною (штатною) комісією.
Тут важливий момент: чи дійсно закон вимагав такого затвердження станом на березень 2023 року?
Суд проаналізував Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402. І з’ясував, що норма про обов’язкове затвердження постанов ВЛК регіональною комісією з’явилася в пункті 3.8 глави II наказу №402 лише з 18 серпня 2023 року. А огляд позивача проводився 1 березня 2023 року – на пів року раніше. Тож жодного порушення процедури під час первинного виключення з військового обліку не було.
Крім того, суд наголосив: ні Положення №402, ні інші норми законодавства не дають ТЦК та його керівнику повноважень скасовувати або переглядати висновки військово-лікарської комісії. Якщо ВЛК визнала людину непридатною – це рішення може бути переглянуте виключно в порядку, передбаченому для ВЛК, а не розпорядженням начальника ТЦК.
Ключову роль у справі відіграли норми Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII. Пункт 3 частини шостої статті 37 цього закону чітко вказує: громадяни, яких ВЛК визнала непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягають виключенню з обліку.
Варто зазначити, що чинна редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-XII дещо змінила формулювання – тепер ідеться про осіб, «визнаних непридатними до військової служби». Але суть залишилася незмінною: постанова ВЛК про непридатність є безумовною підставою для того, щоб людина більше не перебувала на військовому обліку.
Окремо суд послався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24. Там підтверджено: рішення про виключення громадянина з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов’язаного. І жодних підстав для автоматичного поновлення без скасування постанови ВЛК закон не передбачає.
Також суд звернув увагу на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487. Згідно з пунктом 79 цього Порядку, саме на ТЦК покладено функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. І цей реєстр має містити актуальну та достовірну інформацію – без суперечливих статусів.
Що в результаті? Волинський окружний адміністративний суд визнав дії ТЦК протиправними. Відповідача зобов’язали виключити позивача з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби та внести відповідні відомості до Реєстру.
Крім того, на користь позивача стягнули судові витрати – 2 662 гривні 40 копійок.
Суддя підкреслив: оскільки постанова ВЛК залишається чинною та не скасована у встановленому порядку, дії відповідача щодо поновлення чоловіка на військовому обліку не відповідають критерію законності, визначеному частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ця справа – показовий приклад того, як важливо контролювати свій статус у військово-облікових документах. Якщо вас виключили з військового обліку на законних підставах, а згодом повернули назад без скасування постанови ВЛК – такі дії можна і потрібно оскаржувати. Судова практика вже є, і вона на боці військовозобов’язаних.