Вибори у «Дії» наразі провести неможливо – так вважає народний депутат Руслан Стефанчук. І його аргументи набагато глибші, ніж просто технічні складнощі. Давайте розберемося, що саме заважає запустити електронне голосування через популярний застосунок і чому навіть успішний досвід «Дії» не гарантує безпеку на виборах.
Що говорить Стефанчук про електронні вибори
Нардеп наголошує: на сьогодні подібні електронні вибори проводить тільки країна-агресорка. Мається на увазі Росія, яка використовує такі інструменти під час своїх так званих виборів. І це одразу викликає питання до легітимності процесу. Уявіть собі картину, яку описав Стефанчук: злочинець Путін сидить десь у себе, клікає на комп’ютері з неактивованим Windows і голосує. Чи довірятимете ви результатам такого «волевиявлення»? Питання риторичне.
Крім того, депутат нагадує про норми Конституції. Вибори в Україні повинні забезпечувати безпосереднє голосування. Це означає, що виборець особисто, фізично, на виборчій дільниці віддає свій голос. І цей процес можна проконтролювати. Електронне голосування через застосунок на смартфоні поки що не дає таких гарантій. Навіть якщо «Дія» має надійний захист, сама природа дистанційного волевиявлення створює ризики для безпосередності.
Критерії, без яких вибори не мають сенсу
Стефанчук перераховує три основні вимоги, яким мають відповідати будь-які вибори:
- демократичність – щоб кожен голос мав однакову вагу і ніхто не міг вплинути на результат через технічні маніпуляції;
- безпека – щоб систему не зламали, не підмінили і не заблокували під час голосування;
- довіра – щоб суспільство не сумнівалося в чесності результатів.
Забезпечити всі три умови в теперішніх реаліях, за словами депутата, дуже складно. Особливо коли країна живе в умовах війни, а кібератаки стали буденністю. Будь-яка вразливість у застосунку може стати інструментом для втручання у виборчий процес.
Чому досвід «Дії» не можна просто перенести на вибори
Тут важливий момент. Стефанчук підкреслює, що він з повагою ставиться до «Дії». Він сам голосує через цей сервіс. Але є нюанс, який не можна ігнорувати. Депутат згадує історію з голосуванням на «Євробаченні», яке проходило через «Дію». Тоді виникли так звані «підводні камені». Користувачі скаржилися на збої, підозри у накрутках, і загальна довіра до процедури впала.
Якщо у конкурсному голосуванні ці проблеми можна пережити з гумором, то на виборах Президента чи Верховної Ради такий сценарій неприпустимий. Уявіть, що ви обираєте главу держави через застосунок, а в цей час хтось поруч може проголосувати замість вас, якщо заволодіє вашим телефоном. Або система зависне у вирішальний момент, і частина голосів просто не зарахується. Це не та безпосередність, яку вимагає Конституція.
Стефанчук прямо каже: «Не хочу, щоб на виборах Президента чи Верховної Ради у нас було те, що було на голосуванні на Євробаченні». Тобто застосунок зручний для довідок, документів чи опитувань, але перетворювати його на виборчу скриньку поки що зарано.
Перспективи виборів у «Дії» в майбутньому
Питання про вибори у «Дії» спливає щоразу, коли говорять про цифровізацію держави. І це логічно: мільйони українців уже звикли до швидких послуг у смартфоні. Чому б не проголосувати так само? Але Стефанчук охолоджує оптимізм. Він вважає, що найближчим часом ця ідея малоперспективна.
І справа не лише в техніці. Потрібно змінити законодавство, продумати механізми контролю, захистити систему від зовнішнього втручання. А головне – повернути довіру людей. Поки суспільство сумнівається в прозорості навіть звичайних електронних опитувань, говорити про вибори у «Дії» зарано.
Тож на сьогодні вибори у «Дії» залишаються темою для дискусій, а не реальним планом. І добре, що депутати про це говорять відверто. Краще чесно визнати ризики, ніж потім розбиратися з наслідками зламаної демократії. Бажання зробити зручно не повинно перетворювати вибори на лотерею з непередбачуваним результатом.