Видалення запису з реєстру Оберіг про звернення ТЦК до поліції – саме цього через суд домігся військовозобов’язаний, коли виявив у своєму електронному кабінеті неприємний сюрприз. Територіальний центр комплектування позначив, що звернувся до Національної поліції для його примусового доставлення – нібито за неявку за повісткою. От тільки жодної повістки чоловік не отримував. Харківський окружний адміністративний суд розібрався в ситуації і виніс рішення, яке може стати орієнтиром для багатьох військовозобов’язаних.
Давайте розберемо цю справу детально. Вона цікава не лише результатом, а й тим, як саме суд оцінив докази – а точніше, їхню повну відсутність з боку ТЦК.
Як усе почалося
Військовозобов’язаний, молодший лейтенант, через електронний кабінет перевірив свої дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це та сама система, яку в народі називають реєстром Оберіг. І побачив там запис: «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», причина – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення – 29 січня 2026 року.
Проблема в тому, що позивач стверджував: жодної повістки він не отримував. А запис у реєстрі – це не просто формальність. На підставі такого запису поліція може затримати людину і примусово доставити до ТЦК. Перспектива, погодьтеся, не з приємних.
Представник позивача – адвокат – 12 серпня 2026 року надіслав до ТЦК офіційну заяву. Просив двох речей: видалити спірні відомості з реєстру Оберіг і повідомити органи Національної поліції, що підстав для адміністративного затримання та доставлення більше немає.
Відповідь ТЦК від 19 серпня 2026 року виявилася класичною відпискою: жодного рішення по суті, лише цитата з Кодексу України про адміністративні правопорушення. Видаляти запис ніхто не збирався, поліцію повідомляти – теж.
Тоді позивач 31 серпня 2026 року подав позов до суду.
На чому ґрунтувалася позиція позивача
Аргументи були досить простими й переконливими. По-перше, перелік відомостей, які можуть вноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, є вичерпним – він визначений Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Будь-яка інформація, внесена без належних підстав, має бути видалена.
По-друге, строк накладення адміністративного стягнення за неприбуття за повісткою вже сплив. А якщо немає підстав для притягнення до відповідальності, то немає й підстав для примусового доставлення.
По-третє, і це найголовніше: ТЦК не довів сам факт надсилання повістки. Без цього весь ланцюжок – повістка, неприбуття, звернення до поліції – розсипається.
Як повівся ТЦК у суді
А ніяк. Це, мабуть, найцікавіший момент усієї справи.
Відповідач не подав відзив на позовну заяву. Не надав жодного з документів, які витребував суд своєю ухвалою від 2 вересня 2026 року. А суд просив надати: саму повістку та докази її надсилання чи вручення позивачу, звернення до органів Національної поліції щодо доставлення, протокол про адміністративне правопорушення, документи, на підставі яких до Реєстру внесли спірні відомості.
Жодного папірця. Повна тиша.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов’язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача – тобто на ТЦК. А раз відповідач не надав жодного доказу, суд визнав його дії протиправними.
Правова основа рішення
Суд спирався на кілька ключових норм. Насамперед – на частину другу статті 19 Конституції України, яка зобов’язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Просто кажучи: не можна робити те, чого закон прямо не дозволяє.
Друга важлива норма – пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487. Цей пункт прямо зобов’язує ТЦК повідомити органи Національної поліції, якщо підстави для адміністративного затримання та доставлення особи відпали. У нашому випадку ТЦК цього не зробив – і суд визнав таку бездіяльність протиправною.
Крім того, важливу роль відіграла частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду. Позивач виявив спірний запис 12 серпня 2026 року, а позов подав 31 серпня – тобто шестимісячний строк не пропустив.
Видалення запису з реєстру Оберіг та інші результати для позивача
28 вересня 2026 року суд ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позов. Ось що воно передбачає:
- дії ТЦК щодо внесення до Реєстру відомостей про звернення до Національної поліції визнано протиправними;
- бездіяльність ТЦК, яка полягала у неповідомленні поліції про відсутність підстав для затримання, також визнано протиправною;
- ТЦК зобов’язано видалити спірні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- ТЦК зобов’язано направити органам Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача;
- з ТЦК стягнуто судовий збір у розмірі 2129 гривень 92 копійки.
Інакше кажучи, видалення запису з реєстру Оберіг відбулося – суд зобов’язав ТЦК прибрати недостовірну інформацію, а заодно й повідомити поліцію, що переслідувати людину більше немає за що.
Практичне значення цього рішення
Справа №520/27296/26 цінна насамперед тим, що демонструє дієвий механізм захисту. Якщо у вашому електронному кабінеті з’явився сумнівний запис, не варто сподіватися, що ТЦК виправить його добровільно. Потрібно діяти за чітким алгоритмом.
Крок перший: фіксуєте наявність запису – робите скріншоти, бажано з датою. Крок другий: подаєте письмову заяву до ТЦК з вимогою видалити недостовірні відомості. Крок третій: якщо отримали відмову або відписку без рішення по суті – звертаєтеся до адміністративного суду. І головне – не пропустіть шестимісячний строк.
Ключовий момент, який підтвердив суд: ТЦК не може безпідставно вносити до реєстру Оберіг будь-яку інформацію. Кожен запис має бути підтверджений документально – повісткою, доказами її вручення, протоколом. Якщо цих документів немає – запис є протиправним і підлягає видаленню.
До речі, зверніть увагу на ще одну деталь. Навіть за наявності повістки, якщо строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив (а це три місяці з дня вчинення правопорушення), підстави для звернення до поліції щодо примусового доставлення теж зникають. Це прямо випливає з пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Наявність у реєстрі запису про звернення ТЦК до Національної поліції створює для військовозобов’язаного цілком реальний ризик: вас можуть затримати на вулиці, на блокпосту, під час будь-якої перевірки документів. Тож ігнорувати такі записи точно не варто. Рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/27296/26 показало, що суд готовий захищати права військовозобов’язаних – за умови, що самі вони готові ці права відстоювати.