Коли йдеться про відрахування студентів, які мають відстрочку від мобілізації, цифри вражають – лише за минулий рік навчальні заклади відрахували майже 30 тисяч осіб. І цього року, як повідомив голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак, процес триває.
Звідки такий ажіотаж
Давайте розберемося, чому ця тема взагалі стала настільки гострою. До повномасштабного вторгнення в українській системі освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків віком старше 25 років – якщо рахувати всі рівні: фахову передвищу, вищу освіту, аспірантуру й докторантуру. Це була стабільна, передбачувана цифра, яка роками трималася приблизно на одному рівні.
А тепер уявіть: станом на 1 травня 2024 року таких студентів стало 230 тисяч. Кількість зросла майже у вісім разів. І це не просто статистична аномалія – це реальні люди, які сидять в аудиторіях (або принаймні мали б сидіти) і чий студентський статус дає їм право не йти до війська.
Когось така динаміка може навіть потішити – мовляв, українці масово потягнулися до знань. Але коли зростання на 700% відбувається саме серед чоловіків призовного віку, та ще й на тлі повномасштабної війни, це викликає цілком закономірні запитання.
Що саме шукають перевірки
Державна служба якості освіти не просто рахує голови. Інспектори дивляться на три ключові речі: як людину зарахували до навчального закладу, чи відвідує вона заняття і чи взагалі присутня фізично в університеті або коледжі.
І тут випливає чимало порушень. Гурак прямо каже: проблема досі масштабна. Виявляють і сумнівні схеми зарахування, і фіктивне навчання, і систематичні прогули. Тобто йдеться не про тих, хто справді гризе граніт науки, а про тих, хто використовує студентський квиток як щит від повістки.
Втім, керівник Держслужби якості освіти застерігає від поспішних узагальнень. За його словами, не можна стверджувати, ніби всі 230 тисяч чоловіків пішли вчитися виключно заради уникнення мобілізації. «Наша функція тільки одна. Подивитися, як вони були зараховані, як вони навчаються, чи відвідують вони заняття і чи дійсно вони присутні в закладах освіти», – пояснює він. І те, що бачать перевіряльники, справді свідчить про серйозні виклики – хоча й не означає, що всі 230 тисяч студентів є ухилянтами.
Скільки відрахують цього року
Точну цифру відрахувань наразі назвати неможливо. І справа не в тому, що хтось приховує статистику. Просто законною підставою для масового відрахування студентів є нескладання сесії або систематичне невідвідування занять. А сесія ще триває.
«По закінченню сесії в червні ми зможемо вже станом на 1 липня побачити нові статистичні дані», – каже Гурак. Тож найближчими тижнями варто очікувати оновлених цифр, і вони цілком можуть виявитися не менш вражаючими, ніж торішні.
До речі, сам механізм тут доволі прозорий. Якщо студент не з’являється на пари без поважних причин або провалює іспити – навчальний заклад має повне право його відрахувати. А разом зі студентським квитком людина втрачає й відстрочку. Жодних додаткових рішень військкомату для цього не потрібно.
Що каже міністр
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий дивиться на ситуацію ще гостріше. Він визнає: у 2023 році сталося аномальне зростання кількості чоловіків 25+ в університетах, коледжах та аспірантурі. Але, на його думку, критичної тенденції наразі немає.
Лісовий називає речі своїми іменами: часто йдеться не просто про недоброчесність, а про підривну діяльність щодо обороноздатності країни. Іншими словами, вогонь спрямований не так на студентів, як на тих, хто створює «конвеєри» з виготовлення фіктивних дипломів і довідок.
«Це корупція в самому гіршому її вигляді і там, де це буває, має бути невідворотне покарання для тих людей, які організовують це в форматі певних схем», – наголошує міністр. І з цим важко сперечатися: коли хтось заробляє гроші на тому, що допомагає обходити мобілізацію через фіктивне навчання, – це справді виходить далеко за межі звичайної халатності.
Як насправді працює відстрочка
А тепер давайте прояснимо головне – кому закон справді гарантує відстрочку від мобілізації, а кому ні. Бо навколо цього питання накопичилося чимало міфів, і масове відрахування студентів минулого року деякі сприйняли як сигнал, що відстрочки скасовують узагалі. Це не так.
Отже, базова умова номер один: відстрочку отримують ті, хто навчається за денною або дуальною формою. Заочники та дистанційники такого права не мають. Тобто якщо ви вчитеся на заочному відділенні, вас цілком законно можуть призвати – звісно, за умови, що ви відповідаєте віковим вимогам і не маєте інших підстав для відстрочки.
Умова номер два: освіту потрібно здобувати вперше на цьому рівні й послідовно. Поясню на прикладі. Студент закінчує бакалаврат на денній формі й одразу вступає до магістратури – право на відстрочку зберігається. Те саме стосується переходу з магістратури до аспірантури, а з аспірантури – до докторантури. Тут усе логічно: людина будує нормальну освітню траєкторію, без штучних пауз і перестрибувань.
Але якщо у вас уже є диплом магістра, і ви вирішили знову піти в магістратуру – хай навіть на іншу спеціальність – відстрочки, швидше за все, не буде. Чому? Бо це вважається повторним здобуттям того самого освітнього рівня, а закон такого не передбачає. Простіше кажучи: друга магістратура не рятує від повістки.
Чи впливає вік
І ще один момент, який часто викликає плутанину. Багато хто думає: якщо студентові виповнилося 25 років, відстрочка автоматично зникає. Це не так. Вік у цьому випадку взагалі не відіграє ролі.
Дотримуєтеся умов щодо форми навчання і послідовності здобуття освіти – відстрочка діє. Не дотримуєтеся – не діє, незалежно від того, скільки вам років. Саме тому Держслужба якості освіти й перевіряє не лише документи, а й фізичну присутність студентів в аудиторіях. Студентський квиток сам по собі нічого не гарантує – потрібно справді ходити на пари й складати сесії.
Цьогорічна хвиля перевірок – це не кампанія проти освіти як такої. Це спроба навести лад у системі, де студентський статус подекуди перетворився на зручний інструмент для ухилення від військового обов’язку. І липневі дані Держслужби якості освіти покажуть, наскільки успішною виявилася ця спроба.