Відшкодування моральної шкоди при ДТП – тема, яка зачіпає не лише юристів, а й звичайних людей. Кожен із нас може опинитися або за кермом, або на пішохідному переході. І коли трапляється біда, суди часто стягують із винуватця чималі суми. Але чи завжди це справедливо? Що робити, якщо сам потерпілий поводився на дорозі, м’яко кажучи, необачно?
Саме таке питання постало перед Верховним Судом у справі № 357/10154/23. І рішення, яке ухвалила колегія суддів, розставило кілька важливих крапок над «і».
Що сталося на дорозі
30 травня 2023 року в місті Біла Церква водій автомобіля Renault Dokker рухався вулицею Сухоярською. За кермом перебував чоловік, який, як пізніше встановив суд, перевищив дозволену в населеному пункті швидкість. До того ж він не врахував дорожньої обстановки і, втративши контроль над автомобілем, скоїв наїзд на пішохода.
Пішохід переходив дорогу зліва направо за напрямком руху машини. На жаль, травми виявилися несумісними з життям – потерпілий помер.
Водія визнали винним за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Суд першої інстанції призначив йому 4 роки позбавлення волі, але звільнив від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки. Іншими словами, за грати чоловік не потрапив, але отримав судимість і заборону на керування транспортними засобами на 2 роки.
Скільки мають заплатити родичам загиблого
Крім кримінального покарання, суд вирішував і цивільний позов. Родичі загиблого – дружина та донька – просили відшкодувати їм моральну шкоду, а також витрати на лікування й поховання. І суд їхні вимоги задовольнив, причому на досить значні суми.
Зі страхової компанії стягнули майже 320 тисяч гривень – це страхове відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілого, та моральна шкода кожному з позивачів. А от решту – понад 440 тисяч гривень – мала сплатити компанія ТОВ «Експерт Моторз», яка виступала цивільним відповідачем у справі.
Загальна сума, яку суд першої інстанції поклав на компанію, становила 180 600 грн на користь дружини загиблого та 260 600 грн на користь доньки. І ось тут починається найцікавіше.
Чому компанія не погодилася платити
ТОВ «Експерт Моторз» через свого адвоката подало апеляцію, а потім і касаційну скаргу. Головний аргумент компанії був таким: пішохід сам порушив правила дорожнього руху.
І справді – загиблий переходив проїзну частину в невстановленому місці. Дорога мала більше трьох смуг для руху в обох напрямках, а він не переконався у відсутності небезпеки. Тобто порушив пункти 4.7 і 4.8 Правил дорожнього руху – ті самі, що регулюють перехід пішоходами проїзної частини.
Адвокат компанії наполягав: дії потерпілого містять ознаки грубої необережності. А якщо так, то за частиною 2 статті 1193 Цивільного кодексу України розмір відшкодування моральної шкоди при ДТП має бути зменшений.
Це ключовий момент, який варто пояснити простими словами. Цивільний кодекс України прямо передбачає: якщо потерпілий своєю грубою необережністю сприяв виникненню шкоди, суд зобов’язаний зменшити розмір компенсації. І тут не має значення, що водій теж винен – закон вимагає враховувати поведінку обох сторін.
На думку представника компанії, справедливим розміром було б 60 000 грн, а не сотні тисяч. До речі, компанія навіть надала висновок експерта, який підтверджував: оцінка дій пішохода не потребує спеціальних знань і може бути зроблена судом самостійно.
Де припустилися помилки суди
Верховний Суд, вивчивши матеріали справи, виявив одразу кілька серйозних процесуальних порушень.
Перше. Суд першої інстанції розглядав справу за спрощеною процедурою – на підставі частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України. Це коли учасники процесу не заперечують проти того, щоб не досліджувати всі докази, а просто погоджуються з обставинами. Зручно, швидко, але є нюанс.
Цивільний відповідач ще до ухвалення вироку подав письмові заперечення на позов. Він чітко вказав: пішохід порушив ПДР, тому суму моральної шкоди треба зменшити. А це означає, що спір був. А якщо був спір – суд не мав права закривати на це очі й мусив дослідити докази, які стосуються цивільного позову. Навіть у межах спрощеної процедури.
Тут важливий момент: Верховний Суд послався на власну правову позицію, викладену в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 16 вересня 2024 року (справа № 444/870/22). У ній чітко сказано: якщо цивільний позов оспорюється, суд зобов’язаний провести судовий розгляд у загальному порядку – хоча б у тій частині, яка стосується цього позову.
Місцевий суд цього не зробив. Апеляційний суд, своєю чергою, теж не виправив ситуацію.
Друге порушення – апеляційний суд просто проігнорував доводи скаржника. У його ухвалі немає жодної оцінки аргументів про грубу необережність пішохода. Немає аналізу того, чи повинна застосовуватися стаття 1193 Цивільного кодексу України. Немає відповіді на запитання, чому суму моральної шкоди не можна зменшити. А стаття 419 Кримінального процесуального кодексу України вимагає: на кожен довід апеляційної скарги має бути надана вичерпна відповідь.
Формальне посилання на «правильність висновків місцевого суду» – це не відповідь. Це, по суті, ухилення від обов’язку мотивувати судове рішення.
Що вирішив Верховний Суд
Колегія суддів частково задовольнила касаційну скаргу представника ТОВ «Експерт Моторз». Вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тепер суд має провести повноцінний розгляд, дослідити всі докази, оцінити дії обох учасників ДТП і вирішити, чи справді пішохід діяв із грубою необережністю. І якщо так – застосувати частину 2 статті 1193 Цивільного кодексу України та зменшити розмір відшкодування.
Верховний Суд не став оцінювати, чи достатньо обґрунтованими були вимоги позивачів і чи не завищеними є суми компенсацій. Це питання тепер вирішуватиме суд першої інстанції під час нового розгляду – після того, як усуне допущені процесуальні порушення.
Чому ця справа важлива для кожного
Ситуацій, коли пішохід перебігає дорогу в недозволеному місці, на жаль, безліч. І коли стається ДТП, часто вся увага прикута до водія. Але ця постанова Верховного Суду нагадує просту річ: відповідальність на дорозі несуть усі.
Якщо потерпілий сам створив аварійну ситуацію, це повинно враховуватися судом. І мова не про те, щоб виправдати водія, – а про те, щоб відшкодування моральної шкоди при ДТП було співмірним із реальною виною кожної зі сторін.
Крім того, справа ще раз підтвердила: спрощена процедура судового розгляду – це не карт-бланш для суду ігнорувати заперечення сторін. Якщо є спір, його треба вирішувати повноцінно, з дослідженням доказів.
І нарешті – апеляційний суд не може обмежуватися формальними відписками. Кожен аргумент скаржника заслуговує на увагу, інакше правосуддя втрачає сенс.
Новий розгляд у цій справі ще попереду, і яке рішення ухвалить суд – покаже час. Але сам факт того, що Верховний Суд звернув увагу на помилки попередніх інстанцій, вже багато про що говорить. І це добре нагадування для всіх учасників дорожнього руху: коли йдеться про відшкодування моральної шкоди при ДТП, суд має дивитися на картину цілісно, а не лише на фігуру водія.