Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Відшкодування шкоди державою за втрачене поліцією майно: позиція Верховного Суду

Vidshkoduvannya shkody derzhavoyu za vtrachene politsiyeyu mayno

Відшкодування шкоди державою – тема, яка хвилює багатьох, чиє майно постраждало від дій правоохоронців. Справа № 752/29491/21-ц, яку розглянув Верховний Суд, дає однозначну відповідь: якщо поліція втратила вилучені гроші – держава платить. І жодні посилання на те, що слідство ще триває, не звільняють її від цього обов’язку.

Що сталося: обшук, арешт і зникнення грошей

Уявіть ситуацію. До вас приходять із обшуком, вилучають понад 20 тисяч доларів, понад 2 тисячі євро та більше 211 тисяч гривень. На кошти накладають арешт – це стандартна процедура в межах кримінального провадження. Через два роки суд скасовує арешт і постановляє повернути гроші власниці. Але повертати вже нічого – кошти просто зникли.

Саме це сталося з киянкою, яка у грудні 2021 року звернулася до суду. У серпні 2019 року в її помешканні провели обшук на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Вилучені гроші заарештували – і мали зберігати за всіма правилами. Ключове слово тут – «мали».

Як з’ясувалося пізніше, слідча Бучанського управління поліції не передала кошти до уповноваженого банку. Вона взяла на себе особисте зобов’язання за їх зберігання. Результат – гроші зникли, а службове розслідування підтвердило факт незадовільного виконання обов’язків посадовими особами.

Коли у червні 2021 року суд скасував арешт, адвокатка власниці звернулася до слідчого з клопотанням про повернення коштів. Марно. Грошей не було. Довелося йти до суду з цивільним позовом.

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій

Голосіївський районний суд міста Києва розібрався в ситуації ґрунтовно. Позивачка вимагала відшкодувати не лише суму втрачених коштів за курсом на серпень 2022 року (понад мільйон гривень), а й інфляційні втрати, 3% річних та моральну шкоду.

Суд задовольнив позов частково. З Державної казначейської служби України стягнули 1 030 810,40 грн майнової шкоди, 228 623,44 грн інфляційних втрат і 30 754,86 грн як 3% річних. У відшкодуванні моральної шкоди та витрат на правничу допомогу відмовили.

Київський апеляційний суд із таким рішенням повністю погодився. Здавалося б, крапка. Але Головне управління Національної поліції Київської області подало касаційну скаргу.

Чому поліція не погодилася і що сказав Верховний Суд

Аргументи скаржника зводилися до кількох тез. По-перше, мовляв, немає окремого судового рішення, яке б визнало дії поліції протиправними. По-друге, втрата коштів пов’язана з їх підробленням, а це – предмет окремого кримінального розслідування, яке ще триває. Отже, спочатку треба дочекатися вироку в кримінальній справі.

Верховний Суд ці доводи відкинув.

Логіка тут проста. Для відшкодування шкоди державою за статтями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України потрібні три речі: протиправність дій посадовців, наявність шкоди та причинний зв’язок між ними. Вина – не обов’язкова. І окреме рішення про протиправність теж не потрібне, якщо суд у межах цивільної справи сам встановив цей факт.

Колегія суддів підкреслила: відшкодування шкоди в цивільному порядку жодним чином не заважає кримінальному розслідуванню. Це два паралельні процеси. Позов власниці спрямований виключно на відновлення її конституційного права на недоторканність майна.

Окремо суд звернув увагу на норму частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України. Ця норма – свого роду «страхувальний механізм»: коли дії правоохоронців не підпадають під спеціальний перелік (незаконне засудження, затримання тощо), шкода все одно відшкодовується – але вже на загальних підставах.

Як працює механізм відшкодування: три ключових елементи

Давайте розберемося, що саме має довести позивач, аби отримати відшкодування шкоди державою.

Перший елемент – протиправність. Це означає, що дії або бездіяльність посадовця порушили конкретну норму закону. У нашому випадку слідча не передала гроші до уповноваженого банку, чим порушила встановлений порядок зберігання речових доказів.

Другий елемент – власне шкода. Тут усе очевидно: гроші зникли, власниця їх не отримала. Реальні збитки підтверджені документально.

Третій – причинно-наслідковий зв’язок. Суд має переконатися, що шкода настала саме через дії чи бездіяльність конкретної посадової особи, а не через якісь сторонні обставини. Проста послідовність подій ще нічого не доводить – зв’язок мусить бути безпосереднім.

Коли всі три елементи наявні – держава відповідає. Без вини. Це важливий момент, який часто випускають з уваги навіть юристи-початківці.

Тягар доведення цих трьох умов, як і передбачено Цивільним кодексом України, лежить на позивачеві. Тому так важливо зібрати максимум доказів: ухвали суду, клопотання, відповіді правоохоронців, матеріали службових розслідувань.

Чому справа важлива для кожного

Кейс із втраченими грішми – не поодинокий випадок. Проблема неналежного зберігання речових доказів в українських реаліях, на жаль, трапляється регулярно. І позиція Верховного Суду тут гранично зрозуміла: держава не може ховатися за фразою «триває слідство», коли йдеться про порушене право власності.

Велика Палата Верховного Суду ще раніше сформулювала аналогічні висновки – зокрема у постанові від 01 березня 2023 року (справа № 925/556/21) та у постанові від 03 вересня 2019 року (справа № 916/1423/17). Судова практика тут усталена.

Важливо й те, що Верховний Суд не переглядав рішення в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних – касаційна скарга цих моментів не стосувалася. Тож позиція нижчих судів щодо додаткових нарахувань залишилася незмінною.

Коли ваше майно постраждало від дій чи бездіяльності правоохоронців, не варто чекати роками на завершення кримінального провадження. Цивільний позов про відшкодування шкоди державою – цілком реальний інструмент, і судова практика це підтверджує.

Консультація адвоката – записатися

Exit mobile version