Відшкодування збитків ФОП на загальній системі оподаткування влаштоване хитромудро: до підприємницького доходу такі суми не потрапляють, а от ПДФО за ставкою 18% і військовий збір за ставкою 5% з них усе одно сплачують. Звучить нелогічно? Копнемо глибше й подивимось, звідки взялася така конструкція і як вона працює в реальному житті.
Чому штраф і пеня не є підприємницьким доходом
Об’єкт оподаткування для ФОП на загальній системі – чистий оподатковуваний дохід. Це різниця між доходом, який ви отримали, і витратами, які документально підтвердили як пов’язані з господарською діяльністю. Про це прямо сказано в п. 177.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До підприємницького доходу включають виручку в грошовій або натуральній формі. Але той самий пункт 177.2 перелічує надходження, які підприємницьким доходом не вважаються. І штрафи, пеня, неустойка та відшкодування шкоди саме в цьому переліку.
Уявіть типову ситуацію. Ви постачили товар, а контрагент затримав оплату на півроку. Суд стягнув борг плюс пеню. Чи можна вважати цю пеню вашим заробітком? З точки зору податкового законодавства – ні. Це компенсація за те, що партнер порушив домовленості, а не плід господарської діяльності.
Не має значення, як саме гроші потрапили на рахунок: боржник заплатив добровільно, сторони підписали мирову угоду чи суд ухвалив рішення. Суми неустойки (штрафів, пені) та відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, отримані через невиконання договорів, пов’язаних із підприємництвом, у дохід ФОП на загальній системі не включаються.
Але ж податок усе одно буде
Отут і починається найцікавіше. Ті самі суми ПКУ розглядає як дохід фізичної особи, окремо від підприємницького. У п.п. 164.2.14 ПКУ прямо названо: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включають неустойку, штрафи, пеню, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Туди ж можуть потрапити суми відшкодування витрат або втрат платника податку як додаткове благо. Плюс інші доходи – за умови, що вони не входять до переліку зі ст. 165 ПКУ, тобто не звільнені від оподаткування.
Простими словами: ви постаєте у двох ролях одразу. Як підприємець виручку від штрафу доходом не вважаєте. Як фізична особа – цілком собі вважаєте, і з неї сплачуєте податки за загальними правилами. Саме тому відшкодування збитків ФОП і справляє враження подвійних стандартів.
Які ставки застосовують
Тут усе досить прямолінійно. ПДФО – це податок на доходи фізичних осіб, його ставка становить 18%. Військовий збір – окремий платіж, який з 1 січня 2025 року для доходів фізичних осіб становить 5%.
Інші ставки можливі лише тоді, коли це окремо прописано в ПКУ. Для звичайного відшкодування працює стандартний набір: 18% плюс 5%.
Хто фактично перераховує гроші до бюджету? Залежить від того, хто платить.
– Якщо виплату робить податковий агент (підприємство, установа, ФОП на будь-якій системі), саме він утримує ПДФО та військовий збір із суми виплати й перераховує їх до бюджету.
– Якщо кошти ви отримали від звичайної фізичної особи, яка податковим агентом не є, податки ви сплачуєте самостійно.
– У будь-якому разі ці суми не показують у складі підприємницького доходу.
Приклад із цифрами
Припустимо, суд присудив вам 10 000 гривень. Сюди входить заборгованість, пеня та компенсація моральної шкоди.
Якщо платник – юридична особа, вона утримає ПДФО 1 800 гривень і військовий збір 500 гривень. На рахунок надійде 7 700. Від вас додаткових дій не потрібно, хіба що проконтролювати суму.
А якщо боржник – приватний покупець, який розрахувався з власної кишені? Тоді утримувати податок нікому, і обов’язок декларування лягає на вас. Потрібно подати річну декларацію про майновий стан і доходи до 30 квітня наступного року, а сплатити податки – до 31 липня. Тож якщо відшкодування збитків ФОП надійшло від фізичної особи, краще одразу відкласти 23% суми.
Що це означає для обліку
Кілька практичних моментів, які варто тримати в голові.
Суми відшкодування збитків ФОП не потрапляють до Книги обліку доходів і витрат як підприємницький дохід. Саме на цьому найчастіше спотикаються: людина бачить надходження на рахунку, автоматично вписує його в дохід і переплачує податок. Робити так не варто.
Якщо податковий агент помилково не утримав податок, до вас можуть прийти з питаннями. Тому зберігайте платіжні документи, судові рішення, листування з контрагентом. Зберігати їх треба 1095 днів (п. 44.3 ПКУ).
І ще один нюанс. Якщо ви ФОП на спрощеній системі, правила протилежні. Отримані штрафи, пеня та неустойка, пов’язані з господарською діяльністю, зазвичай включаються до доходу й оподатковуються за ставкою єдиного податку. Механічно переносити логіку загальної системи на спрощену не можна.
Наостанок про документи, які найчастіше рятують у спорах. Це платіжне доручення з призначенням платежу, рішення суду або мирова угода і бухгалтерська довідка про склад стягнутої суми. Без них довести, що частина надходження – це саме пеня, а не оплата за товар, майже неможливо. А від кваліфікації суми залежить усе: і база оподаткування, і розмір податку, і коло осіб, які його утримують.