Що робити, якщо вам відмовили у відстрочці від мобілізації, пославшись на абстрактну «нестачу документів»? Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі №480/9391/25, і Сумський окружний адміністративний суд визнав дії ТЦК протиправними. Розбираємося, чому так сталося і які висновки з цього можна зробити.
Передісторія: дядько з інвалідністю і війна
Уявіть собі: ви доглядаєте за рідним дядьком, який має інвалідність II групи. Інших родичів, здатних взяти цей догляд на себе, просто немає. Закон цілком логічно дає вам право на відстрочку від мобілізації – про це прямо говорить пункт 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Саме таку відстрочку й отримав наш позивач. Територіальний центр комплектування визнав: документи в порядку, підстава законна. Єдине «але» – діяла вона до 5 листопада 2025 року.
А далі почалася історія, яка привела людину до суду.
Дев’ять днів, які змінили все
Строк відстрочки закінчився 5 листопада. Позивач подав нову заяву через Центр надання адміністративних послуг у Сумах лише 14 листопада. Дев’ять днів без чинної відстрочки – і саме це стало першим каменем спотикання.
Чоловік наполягав: його попередня відстрочка мала продовжитися автоматично. Мовляв, пункт 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560, прямо передбачає автоматичну зміну дати закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру. Навіщо ж бігати й подавати щось повторно?
Логіка зрозуміла. Але суд її не прийняв.
Чому? Тут важливий момент: автоматичне продовження – це не чарівна паличка. Воно працює лише тоді, коли всі необхідні відомості є в державних реєстрах і можуть бути отримані без додаткового звернення людини. До того ж сам факт, що колись у вас була відстрочка, ще не означає, що обставини не змінилися.
І головне: позивач звернувся не одразу після 5 листопада, а через дев’ять днів. Суд зазначив – безумовного обов’язку продовжувати відстрочку без окремого рішення у ТЦК не було. Тож вимогу про протиправну бездіяльність відхилили.
Відмова без пояснень: що пішло не так
А от далі починається найцікавіше.
14 листопада 2025 року позивач подав через ЦНАП повний пакет документів для оформлення нової відстрочки. Того ж дня комісія ТЦК збирається – і виносить рішення: відмовити. Підстава? «Відсутність повного пакета документів згідно з додатком 5 до постанови №560».
І все. Жодної конкретики. Яких саме документів не вистачає? Чому тих, що подані, недостатньо? Протокол №1950 мовчить. Повідомлення на електронну пошту теж.
Коли вам кажуть «принесіть повний пакет», не уточнюючи, чого бракує, – це не мотивоване рішення. Це відписка. І суд це чітко побачив.
Ситуацію погіршило те, що ТЦК взагалі не подав відзиву на позов. Хоча провадження відкрили, докази витребували – відповідач мовчав. А за частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладається обов’язок довести правомірність свого рішення. Не довів – програв.
Суд дійшов однозначного висновку: рішення комісії не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості. Воно протиправне. Підлягає скасуванню.
А хто взагалі приймав рішення?
Окремо позивач намагався довести, що комісія була сформована з порушенням – мовляв, засідання проводив не основний, а резервний склад. На думку позивача, це свідчить про нелегітимність комісії.
Але тут суд аргументи відхилив.
Резервний склад комісії визначили розпорядженням начальника Сумської міської військової адміністрації №397-ОД від 11 листопада 2025 року. Позивач не довів, що це розпорядження незаконне або що голова резервного складу не мав повноважень. Тож сам по собі факт роботи резервного складу – не порушення.
До речі, пункт 57 Порядку №560 чітко визначає, що комісії утворюються при районних (міських) територіальних центрах комплектування, а головою є керівник такого центру. Жодної заборони на резервний склад там немає.
Призов скасовано, але з армії не звільнять
Отже, суд скасував рішення комісії про відмову у наданні відстрочки. А раз немає законної відмови – наказ начальника ТЦК про призов від 17 листопада 2025 року теж летить у кошик. Він визнаний протиправним і скасований.
Але далі – несподіваний поворот.
Позивач просив також скасувати наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу та зобов’язати частину його звільнити. І ось тут суд сказав «ні».
Чому? Бо є усталена позиція Верховного Суду. У постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 чітко сказано: визнання протиправними рішень під час призову не тягне автоматичного припинення військової служби. Підстави звільнення вичерпно перелічені у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і скасування наказу про призов серед них немає.
Крім того, наказ про зарахування до списків особового складу – це не рішення про призов. Це акт, який фіксує факт: людина прибула до частини, приступила до виконання обов’язків. До речі, у матеріалах справи є рапорт самого позивача, де він доповідає про прийняття посади солдата резерву 25 запасної роти.
Іншими словами: суд може визнати, що вас призвали з порушеннями, але «відмотати» службу назад через суд неможливо. Процедура призову незворотна.
Це, чесно кажучи, болючий правовий парадокс. Людина довела, що її право на відстрочку від мобілізації, передбачене Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушили. Але вона вже у війську – і залишиться там, допоки не з’являться законні підстави для звільнення.
Що це означає для вас
Ця справа – наочний приклад того, як не повинен працювати ТЦК. Відмова у відстрочці без зазначення конкретних причин і без переліку відсутніх документів – це свавілля, яке суд визнає протиправним.
Кілька практичних речей, які варто запам’ятати:
– Якщо вам відмовляють у відстрочці від мобілізації з формулюванням «неповний пакет документів», вимагайте письмового рішення з конкретним переліком того, чого не вистачає.
– Строк відстрочки закінчився? Не зволікайте з поданням нової заяви. Кожен день без чинної відстрочки працює проти вас.
– ТЦК не подав відзиву до суду? Це його проблема. Суд може розцінити це як неспроможність довести правомірність своїх дій.
– Навіть вигравши суд щодо незаконності призову, автоматичного звільнення з військової служби ви не отримаєте. Це окрема юридична битва, яка потребує зовсім інших правових підстав.
Коли комісія ТЦК відмовляє у відстрочці від мобілізації, вона зобов’язана пояснити – чітко, конкретно, з посиланням на закон – чому саме ваші документи її не влаштували. Протокол №1950 від 14 листопада 2025 року цього не зробив. І саме тому суд визнав його нікчемним.