Ви студент денної форми, у вас є офіційна відстрочка від мобілізації для студентів, дані про неї є в державному реєстрі. І раптом вас затримує поліція, а через добу ви вже у військовій частині. Саме це сталося з позивачем у справі №260/4817/26, яку Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув 12 серпня 2026 року.
6 червня 2026 року працівники поліції затримали чоловіка на території Закарпатської області та доставили його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Причина? У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (відомому як «Оберіг») він значився порушником військового обліку. Але ситуація виявилася значно складнішою, ніж здавалося на перший погляд.
Що було у студента
Чоловік справді мав право на відстрочку – і не просто абстрактне, а цілком конкретне, підтверджене офіційними документами. Він навчався на денній формі у Відокремленому структурному підрозділі «Виноградівський фаховий коледж Мукачівського державного університету» за спеціальністю «Технології легкої промисловості». Ступінь – молодший бакалавр. Термін навчання: з 1 вересня 2024 року до 30 червня 2027 року.
Довідка з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (№856808) чітко підтверджувала: здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». А це одна з ключових умов для отримання відстрочки.
І найголовніше – у військово-обліковому документі через застосунок «Резерв+» було зазначено: відстрочка діє до завершення мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тієї самої норми, яка гарантує відстрочку від мобілізації для студентів, що навчаються за денною або дуальною формою. За результатами ВЛК від 5 листопада 2025 року – придатний до служби. Тобто зі здоров’ям усе гаразд, але навчання давало законне право не йти до війська.
Чому ТЦК все одно мобілізував студента
Позиція територіального центру комплектування, викладена у відзиві на позов, заслуговує на окрему увагу. Вони не заперечували, що в реєстрі «Оберіг» позивач мав статус «користується правом на відстрочку». Але, як стверджували посадовці, під час перевірки законності підстав для відстрочки з’ясувалося ось що.
На момент затримання позивач, відповідно до індивідуального навчального плану, мав перебувати на заняттях. Натомість його затримали на вулиці. Висновок ТЦК: невідвідування навчального закладу свідчить про умисне ухилення від мобілізації, а тому підстави для відстрочки скасовуються.
Крім того, ТЦК наголошував: позивач перебував у статусі порушника військового обліку, його доставила поліція – отже, він сам створив ситуацію, за якої опинився у центрі комплектування. За логікою відповідача, якби не порушення обліку, ніхто б його й не затримав.
Виглядає переконливо? На перший погляд – так. Але суд побачив цю історію зовсім в іншому світлі.
Що сказав суд: правовий аналіз
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду пройшовся по всіх аргументах ТЦК із хірургічною точністю. Ось ключові моменти.
Перше. Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» говорить прямо і недвозначно: здобувачі фахової передвищої освіти, які навчаються за денною формою, не підлягають призову під час мобілізації. Позивач повністю відповідав цим критеріям, і жодних доказів протилежного ТЦК не надав.
Друге. Відповідно до пункту 2 Порядку №560, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, призову підлягають лише ті військовозобов’язані, які придатні за станом здоров’я і не мають права на відстрочку. Якщо відстрочка є – процедура документального оформлення призову просто не може бути запущена.
Третє – і це, мабуть, найважливіше у всьому рішенні. Наявність належно оформленої відстрочки позбавляє ТЦК права переходити до призову. Це не питання дискреції, не «на розсуд» посадової особи. Це пряма заборона, встановлена законом. І коли в реєстрі «Оберіг» є актуальний запис про відстрочку, ТЦК зобов’язаний його врахувати.
Суд також послався на усталену практику Верховного Суду – зокрема, на постанови від 17 липня 2023 року у справі №380/7792/22 та від 31 серпня 2023 року у справі №380/572/23. У них чітко сформульовано: відстрочка, оформлена на законних підставах, відстрочує мобілізацію на весь строк її дії.
Прогул занять – не привід для скасування відстрочки
Окремо варто зупинитися на аргументі ТЦК про те, що позивач «мав бути на навчанні, але був на вулиці». Чесно кажучи, цей довід викликає найбільше запитань.
По-перше, жоден нормативний акт не передбачає, що відстрочка від мобілізації для студентів автоматично скасовується через пропуск занять. Для цього потрібна окрема процедура. ТЦК не є навчальним закладом і не має повноважень робити висновки про те, чи «умисно ухиляється» студент від виконання обов’язку.
По-друге, статус «порушник військового обліку» – це адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП. Воно тягне за собою штраф, але жодним чином не скасовує право на відстрочку. Це дві абсолютно різні правові площини, і змішувати їх – груба помилка.
По-третє, суд звернув увагу на те, що навіть за наявності відстрочки громадянин не звільняється від інших складових військового обов’язку – зокрема, від дотримання правил військового обліку. Тож притягнення до адмінвідповідальності за статтею 210 КУпАП могло бути цілком правомірним. Але це не давало ТЦК права ігнорувати відстрочку.
Доктрина «плодів отруєного дерева»
Коли суд визнав наказ про призов протиправним, постало логічне питання: а що робити з усіма наступними рішеннями, ухваленими на його основі? Адже після призову позивача зарахували до списків особового складу військової частини, призначили на посаду, поставили на всі види забезпечення.
Тут суд застосував принцип, відомий у юридичній практиці як доктрина «плодів отруєного дерева». Суть її проста: якщо первинне рішення було незаконним, то й усі похідні від нього рішення є такими ж. Неправомірна дія не може породжувати правомірний результат.
Цей принцип неодноразово застосовувався Європейським судом з прав людини – зокрема, у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Верховний Суд України також послідовно дотримується цієї позиції.
Командир військової частини, до якої направили позивача, не знав і не міг знати, що призов був незаконним. Він діяв на підставі документів, отриманих від ТЦК. Але це не змінює головного: якщо призов протиправний, то й наказ про зарахування до частини підлягає скасуванню.
Що в результаті вирішив суд
Рішенням від 12 серпня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю. Ось що саме було вирішено:
– визнано протиправними дії ТЦК щодо призову позивача під час мобілізації;
– скасовано наказ начальника ТЦК №М296 від 7 червня 2026 року в частині призову та відправлення позивача до військової частини;
– визнано протиправним і скасовано наказ командира військової частини про зарахування позивача до списків особового складу;
– зобов’язано військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.
Останній пункт особливо важливий. Формально Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» не містить такої підстави для звільнення, як «незаконна мобілізація». Але суд виходив із принципу ефективного захисту: якщо право порушене, його треба відновити повністю. Часткове відновлення – це, по суті, відмова у правосудді.
Суд нагадав, що завдання адміністративного судочинства – справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд спорів з метою ефективного захисту прав людини. І якщо для цього потрібно зобов’язати військову частину звільнити незаконно мобілізованого – суд має це зробити.