Відстрочка від мобілізації для усиновлювачів передбачена законом, але на практиці отримати її буває непросто. Історія з Хмельниччини це добре показує. Чоловік усиновив дитину, подав усі потрібні документи до ТЦК, а комісія вирішила: підстав немає. І це при тому, що рішення суду про усиновлення лежало в них на столі.
Давайте розберемося, що пішло не так і чому Хмельницький окружний адміністративний суд у травні 2026 року визнав відмову протиправною.
Що сталося
Чоловік у липні 2024 року через Шепетівський міськрайонний суд оформив усиновлення дитини. Після цього він звернувся до територіального центру комплектування із заявою про відстрочку. Підстава – пункт 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви додав усе, що вимагається: копію рішення суду про усиновлення, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про шлюб, військово-облікові документи, паспорт, довідку про відсутність судимості. Пакет документів – повний, без жодних прогалин.
Комісія ТЦК розглянула заяву і 24 січня 2025 року ухвалила рішення: відмовити. У протоколі №4 написали буквально таке: «підстава відсутня» та додали, що за даними системи «Оберіг» позивач є порушником військового обліку. Жодної конкретики, жодного посилання на норму закону, яку нібито порушив заявник.
Позивач із цим не погодився й пішов до суду.
Що каже закон
Право на відстрочку від мобілізації для усиновлювачів закріплене у пункті 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Норма чітко визначає: не підлягають призову під час мобілізації усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина, котра до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років. Також це стосується опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів і патронатних вихователів.
Механізм отримання відстрочки прописаний у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Цей Порядок №560 – головний документ, який регулює всю процедуру.
За пунктом 57 Порядку №560, при кожному районному чи міському ТЦК створюється комісія. До неї входять не лише представники центру комплектування, а й фахівці з освіти, охорони здоров’я, соцзахисту, служби у справах дітей. Рішення ухвалюють колегіально.
Пункт 58 зобов’язує військовозобов’язаного подати заяву з документами, що підтверджують право на відстрочку. Перелік цих документів – у додатку 5 до Порядку №560. Для усиновлювачів потрібен один ключовий документ: рішення суду про усиновлення.
І ось тут найцікавіше: позивач цей документ подав. Комісія його бачила. Але все одно відмовила.
Чому рішення комісії визнали протиправним
Суд проаналізував ситуацію і дійшов простого висновку: відповідач порушив закон.
По-перше, у протоколі не вказали справжньої причини відмови. Формулювання «підстава відсутня» – це не аргумент, коли рішення суду про усиновлення лежить перед очима членів комісії.
По-друге, посилання на статус «порушника військового обліку» в системі «Оберіг» теж не витримує критики. Суд не побачив жодних доказів, що цей статус якось впливає на право отримати відстрочку від мобілізації для усиновлювачів. І справді: закон не каже, що порушник обліку втрачає право на відстрочку як усиновлювач. Це дві різні історії.
По-третє, комісія просто проігнорувала надане рішення суду про усиновлення. А це – прямий і беззаперечний доказ права на відстрочку.
Суд керувався статтею 19 Конституції України: органи влади зобов’язані діяти лише на підставі та в межах закону. Відповідач цього не зробив. Тож рішення комісії від 24 січня 2025 року – протиправне й підлягає скасуванню.
Цікавий поворот: чому суд відмовив у другій вимозі
Позивач просив не лише скасувати відмову, а й зобов’язати ТЦК надати йому відстрочку. І ось тут суд сказав «ні». Причина виявилася несподіваною.
Поки справа розглядалася, позивач у листопаді 2025 року подав нову заяву – цього разу через «Дію». І отримав відстрочку. Щоправда, за іншою підставою – пункт 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Строк дії – до 3 травня 2026 року.
Ключовий нюанс: законодавство не передбачає одночасного існування кількох відстрочок. Не можна мати дві паралельні підстави. Тому зобов’язувати ТЦК оформлювати ще одну суд не став – це просто не має практичного сенсу.
Позов задовольнили частково. Рішення комісії скасували, а в решті вимог відмовили. Судовий збір у розмірі 1331,20 грн стягнули з ТЦК на користь позивача.
Що варто врахувати усиновлювачам
Кожна справа індивідуальна, але ця історія дає кілька практичних уроків.
Перше: рішення суду про усиновлення – основний документ для отримання відстрочки від мобілізації для усиновлювачів. Без нього комісія навіть не розглядатиме заяву по суті. З ним – зобов’язана надати відстрочку, якщо дитині ще немає 18 років.
Друге: якщо вам відмовили – вимагайте письмове рішення з конкретними причинами. За пунктом 60 Порядку №560, у разі відмови військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин. Розпливчасті формулювання на кшталт «підстава відсутня» – це порушення процедури, яке суд може визнати достатнім для скасування рішення.
Третє: якщо ви вже маєте чинну відстрочку за іншою підставою, оскаржувати попередню відмову все одно можна. Суд може визнати її протиправною, навіть якщо не зобов’яже надавати нову. Це важливо для захисту ваших прав і формування правильної правової позиції на майбутнє.
І четверте: не бійтеся звертатися до адміністративного суду. Процедура за правилами спрощеного позовного провадження дозволяє розглянути справу без зайвої бюрократії. Судовий збір у таких справах становить 1211,20 грн – і при успіху його стягують із відповідача.
Хмельницький окружний адміністративний суд у цій справі ще раз підтвердив: формальні відписки ТЦК не проходять перевірку законністю. Коли на руках є рішення суду про усиновлення, комісія не має права відмовляти, прикриваючись загальними фразами про «відсутність підстав». Відстрочка від мобілізації для усиновлювачів – це не привілей, а пряма норма закону, яку ніхто не може ігнорувати.