Відстрочка від мобілізації – не просто позначка в застосунку. Це юридичний щит, який держава гарантує певним категоріям громадян. Та що робити, коли ТЦК цей щит просто ігнорує? Саме в такій ситуації опинився мешканець Тернопільщини – батько малолітнього сина з інвалідністю, якого мобілізували попри наявність чинної відстрочки. І суд став на його бік.
Давайте розберемо цю історію детальніше. Вона показова – і для тих, хто має право на відстрочку, і для тих, хто стикається з дивною «амнезією» військкоматів.
Що трапилося: хроніка подій
Чоловік (у судових документах він фігурує як ОСОБА_1) – батько хлопчика 2019 року народження. Дитина має інвалідність, встановлену ще з березня 2020 року. Підтверджень цьому – десятки медичних документів: виписки зі стаціонарів, реабілітаційні програми, посвідчення про державну соціальну допомогу.
Саме на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чоловік отримував відстрочку від призову – як батько, що виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років. І отримував він її не один раз, а систематично, з 2024 року. Останні довідки: січень 2025, лютий 2025, квітень 2025, травень 2025. А далі – відстрочку продовжили автоматично, про що свідчив витяг із «Резерв+» станом на 1 лютого 2026 року з формулюванням: «до завершення мобілізації».
Кінець березня 2026 року. Чоловік отримує повістку №6960975 – з’явитися 1 квітня для уточнення даних. З’являється. І тут замість уточнення – силове обмеження пересування, медичний огляд, визнання придатним і… наказ №2030 про призов на військову службу під час мобілізації.
Жодних пояснень. Жодної реакції на аргументи про сина-інваліда. Просто – «ви мобілізовані».
Версія ТЦК: «ви самі винні»
У відзиві на позов представник військкомату виклав досить несподівану позицію. Мовляв, жодної відстрочки у позивача станом на 1 квітня 2026 року не було. Попередні відстрочки надавалися тимчасово: з 26 січня по 7 лютого 2025, з 16 лютого по 5 квітня 2025, з 11 квітня по 9 травня 2025, з 24 травня 2025 по 2 лютого 2026. А після 2 лютого, мовляв, чоловік не подав нової заяви через ЦНАП – отже, і відстрочки не мав.
Ключовий аргумент ТЦК: без заяви через центр надання адміністративних послуг продовжити відстрочку неможливо. А раз заяви не було – то й підстав для відстрочки немає. Чоловік – звичайний військовозобов’язаний, придатний до служби, тож підлягає мобілізації на загальних підставах.
Звучить логічно? На перший погляд – так. Але рівно до моменту, поки не відкриєш сам Порядок №560.
Що насправді каже закон
Тут важливий момент. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затвердила Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. І в ньому є пункт 59.
З 16 січня 2025 року цей пункт діє в оновленій редакції. Він прямо передбачає: якщо є технічна можливість, відстрочка від мобілізації може оформлюватися й надаватися автоматично. Для цього військовозобов’язаний створює запит через електронний кабінет (той самий «Резерв+»), а система сама перевіряє дані в інших державних реєстрах. Жодних походів у ЦНАП, жодних паперових заяв – якщо в реєстрах усе підтверджується, відстрочка продовжується автоматично.
І це не теорія. На офіційному сайті Міністерства оборони України прямо зазначено: автоматичне продовження відстрочок доступне, зокрема, для батьків дитини з інвалідністю до 18 років. Причому діє воно як для відстрочок, оформлених через «Резерв+», так і через ЦНАП.
А тепер – пункт 60 того ж Порядку. Він каже: у разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка, оформлена автоматично за пунктом 59, продовжується за допомогою електронної взаємодії реєстрів. Без повторного подання документів. На строк, встановлений Указом Президента.
І саме це сталося з нашим позивачем. Востаннє він отримав «паперову» відстрочку 24 травня 2025 року (до 7 серпня 2025). А далі – укази Президента продовжували воєнний стан і мобілізацію: до 5 листопада 2025, до 3 лютого 2026, до 4 травня 2026. І відстрочка щоразу продовжувалася автоматично. Витяг із «Резерв+» від 1 лютого 2026 року це підтверджує: «відстрочка до завершення мобілізації».
Що вирішив суд
Тернопільський окружний адміністративний суд у справі №500/2373/26 визнав дії ТЦК протиправними, а наказ про призов – незаконним.
Логіка суду була такою. Пункти 59–60 Порядку №560 не вимагають від військовозобов’язаного повторно бігти в ЦНАП із заявою, якщо відстрочка вже оформлена й може бути продовжена автоматично через електронну взаємодію реєстрів. Чоловік мав усі законні підстави для відстрочки: дитина з інвалідністю до 18 років – факт, який нікуди не зник. Дані про це були в державних реєстрах. «Резерв+» відображав актуальний статус.
Крім того, суд звернув увагу на пункт 63 Порядку №560. Він забороняє направляти на медичний огляд військовозобов’язаних, у яких строк дії відстрочки не завершився. Оскільки відстрочка позивача була чинною – ВЛК проводити не мали права. А без ВЛК – не було б і наказу про призов.
Суд також критично оцінив пояснення ТЦК про те, що відстрочка «закінчилася». В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, станом на 1 лютого 2026 року, був чіткий запис: відстрочка – до завершення мобілізації. Жодних рішень комісії про її скасування не ухвалювалося (це ТЦК сам підтвердив у відзиві).
Результат: наказ №2030 від 1 квітня 2026 року в частині призову позивача скасовано. Дії ТЦК щодо мобілізації визнано протиправними. Також із військкомату стягнуто 2662,40 грн судового збору на користь позивача.
Про що варто пам’ятати
Ця справа – не поодинокий випадок. Вона підтверджує кілька важливих речей.
По-перше, відстрочка від мобілізації, оформлена за пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – це не «папірець на кілька місяців». Якщо підстави не змінилися (дитині не виповнилося 18, інвалідність не знята), вона має продовжуватися автоматично.
По-друге, «автоматичне» – не означає «невидиме». Завжди перевіряйте свій статус у «Резерв+». Робіть скріншоти. Фіксуйте дати. Якщо відстрочка раптово зникла – це привід негайно звертатися до ТЦК, а за потреби – до суду.
І по-третє: коли ви отримуєте повістку «для уточнення даних», а натомість вас силоміць ведуть на ВЛК і оформлюють призов – це не норма. Це порушення процедури, яке можна й потрібно оскаржувати.
Тож рішення Тернопільського окружного адмінсуду у справі №500/2373/26 – хороший прецедент для всіх, хто має законне право на відстрочку, але стикається з його ігноруванням. Автоматичне продовження через «Резерв+» – не «технічна помилка» застосунку, а повноцінний правовий механізм, який ТЦК зобов’язаний враховувати. І суд це підтвердив.