Відстрочка від призову під час мобілізації може врятувати родину від розриву, коли вдома є тяжкохвора людина. Та що робити, якщо комісія при ТЦК відмовляє, спираючись на суто формальний аргумент? Черкаський окружний адміністративний суд нещодавно відповів на це питання у справі № 580/664/26.
Суть історії проста. Чоловік звернувся до Комісії з питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із заявою. Підстава – пункт 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тут важливий момент. Ця норма каже, що не підлягають призову чоловіки, чия дружина має інвалідність III групи, встановлену внаслідок онкологічного захворювання. Іншими словами, закон прямо захищає таких людей, і це зовсім не поодинокий випадок у судовій практиці.
Що ж сталося насправді? Дружина позивача має папілярний рак щитоподібної залози. Інвалідність III групи їй встановили ще 06 листопада 2019 року, причому безтерміново. А це означає, що повторних оглядів і підтверджень не потрібно – статус зберігається назавжди.
Але в довідці МСЕК у графі про причину інвалідності стояло «загальне захворювання». Саме це і стало каменем спотикання. Комісія вирішила: раз у довідці немає слова «онкологія», значить, підстави для відстрочки відсутні. Рішення оформили протоколом № 9 від 14 січня 2026 року і відмовили.
Чесно кажучи, виглядає це як бюрократична пастка. Адже онкологічне захворювання за старою класифікацією якраз і відносили до категорії «загальне захворювання». Окремої графи для раку в тій довідці просто не існувало.
Коротко про процедуру. Відстрочку надає не сам ТЦК, а спеціальна комісія, яку створюють при районному чи міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Порядок прописаний у постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Людина подає заяву через центр надання адміністративних послуг і додає документи, що підтверджують право на відстрочку. Далі комісія вивчає папери, оцінює законність підстав і має ухвалити рішення протягом семи робочих днів. Тобто все має відбуватися швидко, без зайвих зволікань.
А тепер повернімося до суті спору. Суд заглибився в деталі і нагадав, що на момент встановлення інвалідності діяло Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317. Пункт 26 цього Положення чітко перелічував причини інвалідності: загальне захворювання, інвалідність з дитинства, нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання, поранення.
Тобто слово «онкологія» там взагалі не могло з’явитися. Лікарі просто не мали такого варіанта для заповнення графи. Це ключовий аргумент, який зламав позицію комісії.
Але є ще одна деталь, і вона не менш важлива. Крім довідки МСЕК серії 12 ААБ № 467756, у справі фігурували й інші документи. Виписка з медичної картки № 823 від 24 квітня 2018 року з діагнозом «папілярний рак щитоподібної залози». А також консультаційний висновок спеціаліста від 24 листопада 2025 року.
Останній документ особливо показовий. На момент подання заяви дружина продовжувала хворіти. Діагноз той самий: злоякісне утворення щитовидної залози. Отже, йдеться не про якийсь давній випадок, а про стан, актуальний «тут і зараз».
Чому це принципово? Бо комісія відкинула старі медичні документи, мовляв, вони не підтверджують наявність хвороби саме тепер. Але свіжий висновок від 2025 року повністю руйнує цей аргумент.
Суд оцінив усі докази разом і дійшов очевидного висновку. Якщо з кількох документів видно, що дружина має інвалідність III групи внаслідок онкології, то підстава для відстрочки є. Формальна відсутність слова «онкологічне» в довідці МСЕК не може бути приводом для відмови.
У результаті суд визнав рішення комісії протиправним і скасував його. А ще зобов’язав комісію прийняти нове рішення – про надання чоловікові відстрочки від призову.
До речі, про гроші. Суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Тобто людина, яку змусили йти до суду через формальну відмову, не повинна ще й платити за це з власної кишені.
Що з цього взяти на практиці? По-перше, не варто здаватися після першої відмови. Якщо ви впевнені у своєму праві на відстрочку від призову, збирайте всі документи разом. Довідка МСЕК – це лише частина доказів. Виписки, висновки лікарів, результати обстежень – усе має значення.
І ще один момент. Судова практика тут на боці людей. Суд не дивиться на папірець ізольовано, а оцінює всю картину цілком. І якщо суть права очевидна, формальні причіпки комісії не витримують перевірки.
Відстрочка від призову через хворобу дружини – це реальна, працююча норма Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Головне – правильно підтвердити підставу. А якщо комісія відмовила, суд допоможе відновити справедливість.