Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Відстрочка від призову через психічний розлад дружини: чому комісія ТЦК програла суд

vidstrohka vid mobilizacii

Відстрочка від призову через психічний розлад дружини – тема, яка на практиці викликає чимало суперечок. Одеський окружний адміністративний суд 03 листопада 2026 року ухвалив рішення (суддя Юхтенко Л.Р.), яке може стати орієнтиром для тих, кому ТЦК відмовляє з формальних причин. Розберімо, що сталося і чому суд став на бік військовозобов’язаного.

Що сталося: коротко про спір

Чоловік перебуває на військовому обліку як військовозобов’язаний. Його дружина має третю групу інвалідності. Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 235/25/1419/В від 16.07.2025 року зафіксував інвалідність строком на два роки, до 01.08.2027.

Основним діагнозом там вказано М07.00 – дистальну міжфалангову псоріатичну артропатію. Причина інвалідності – загальне захворювання.

Але в медичних документах дружини з’являється зовсім інший діагноз – органічний шизофреноподібний розлад F06.2. Три госпіталізації до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я»: з 12.08.2025 по 16.09.2025, з 19.11.2025 по 09.12.2025 та з 03.04.2026 по 01.05.2026.

31 липня 2026 року чоловік через ЦНАП подав заяву про оформлення відстрочки. Заяву зареєстрували під № 20260731-1024021 і передали на розгляд комісії.

Рішення комісії та аргументи ТЦК

Протоколом № 31 від 04.08.2026 комісія відмовила. Причина відмови звучала так: діагноз не відповідає умовам пункту 12.1, і згідно з підпунктом 12 пункту 1 додатка 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 права на відстрочку немає.

Позиція ТЦК будувалася на кількох тезах:

Цікаво, що ТЦК не заперечував ні сам факт інвалідності, ні наявність психічного розладу. Спір точився довкола іншого: чи правильно оформлені документи.

Як суд прочитав норму

Ключ у формулюванні пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Норма описує дві ситуації, з’єднані словом «або»:

  1. Інвалідність III групи встановлена внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, кистей рук, стоп ніг чи одного з парних органів.
  2. У особи з інвалідністю III групи є онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми.

Суд звернув увагу на просте правило української мови: сполучник «або» вказує на вибір одного з кількох варіантів. Виходить, законодавець не вимагає, щоб психічний розлад був причиною інвалідності.

Саме це й стало основою рішення. Суд підкреслив: відстрочка від призову через психічний розлад дружини можлива навіть тоді, коли інвалідність встановили з іншої причини.

Що з переліком документів

Додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, вимагає для пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

Як бачите, вимога про причину інвалідності стоїть через «та/або» – тобто достатньо підтвердити саме захворювання. Чоловік надав і свідоцтво про шлюб, і витяг з рішення ЕКПФО, і три медичні виписки з діагнозом F06.2. Формально цього вистачало.

Чому доводи ТЦК не спрацювали

Аргумент про те, що психіатричний діагноз з’явився пізніше за інвалідність, суд відкинув. Логіка проста: закон не вимагає, щоб захворювання існувало на момент огляду. Важливо, що воно є на момент подання документів.

Схожа історія з витягом, де вказано лише М07.00. Так, у графі про причину інвалідності стоїть загальне захворювання. Але припис пункту 12 частини 1 статті 23 не вимагає, аби причина інвалідності збігалася з переліком захворювань. Достатньо, щоб захворювання було в особи з інвалідністю III групи.

І ще один момент, який варто тримати в голові. Обов’язок довести правомірність свого рішення лежить на відповідачеві – частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія цього не зробила.

Що вирішив суд

Позов задовольнили повністю:

Суд також послався на частину 4 статті 245 КАС України. Якщо для ухвалення рішення на користь позивача виконані всі умови і в органу немає свободи розсуду, суд може зобов’язати його прийняти потрібне рішення. Саме такий випадок тут і стався.

Рішення можна оскаржити в апеляції протягом 30 днів.

Що це дає на практиці

Кілька висновків, які стануть у пригоді, якщо ви опинилися в подібній ситуації.

По-перше, відстрочка від призову через психічний розлад дружини не вимагає, щоб розлад був причиною інвалідності. Це два різні критерії, і змішувати їх не можна.

По-друге, збирайте весь медичний слід. Виписки зі стаціонару, направлення, заключення з медичних карток. Чим більше документів підтверджують діагноз, тим складніше комісії відмахнутися.

По-третє, якщо комісія відмовляє лише тому, що діагноз не той, перевіряйте, чи не підміняє вона букву закону власним тлумаченням. У цій справі так і було, і суд це визнав.

Окремо варто згадати історію з ЦНАП. Саме лист Департаменту надання адміністративних послуг підтвердив, що всі документи прийняли, відсканували і завантажили до Порталу Дія. Тобто паперова тяганина не стала перепоною. Корисна деталь для тих, хто подає документи онлайн і хвилюється, чи все дійшло.

Exit mobile version