Відстрочка від призову під час мобілізації – це право, яке закон гарантує студентам денної форми навчання. Але що робити, коли ви навчаєтесь в іноземному університеті, а військкомат відмовляє лише тому, що ваш навчальний заклад фізично не може сформувати довідку в українській електронній базі? Саме така ситуація стала предметом розгляду Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2978/26. І рішення, ухвалене 3 вересня 2026 року, заслуговує на увагу кожного, хто здобуває освіту за межами України.
Що трапилося: студент, Рим і відмова без пояснень
Уявіть: ви – громадянин України, навчаєтесь на денній формі в одному з найстаріших католицьких університетів світу – Папському Григоріанському університеті в Римі. Здобуваєте ступінь ліценціату канонічного права – це рівень, що йде після магістратури і є обов’язковим кроком перед докторантурою. За українським законодавством, ви маєте право на відстрочку. Без жодних «але».
Саме так вважав і позивач у цій справі. Маючи на руках дипломи бакалавра та магістра, він вступив на факультет Східного Канонічного Права Папського Східного інституту. 10 квітня 2026 року через Центр надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради подав повний пакет документів: паспорт, дипломи про попередню освіту, довідку про зарахування та відвідування від 19 грудня 2024 року з нотаріально засвідченим перекладом. У довідці чітко зазначено: студент зареєстрований на 2024/2025 навчальний рік, очна форма, тривалість програми – три роки.
Відповідь не змусила себе довго чекати. 13 квітня 2026 року комісія районного територіального центру комплектування ухвалила рішення, оформлене протоколом №15: у наданні відстрочки від призову – відмовити.
У чому причина: одна довідка, якої не може бути
Причина відмови, як зазначили у повідомленні №5/1241, звучала майже буденно: відсутня довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). І формально відповідач мав рацію.
Постанова Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, яка затверджує Порядок проведення призову під час мобілізації, справді вимагає від здобувачів освіти подавати довідку, сформовану в ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9. Саме на цю норму й послався ТЦК у своєму відзиві на позов.
Але є один нюанс, який перетворює формальну логіку на абсурд. Іноземні навчальні заклади не мають і не можуть мати доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України. Папський Григоріанський університет фізично неспроможний згенерувати довідку за формою додатка 9 до Порядку №560. І це не вина студента.
Що вирішив суд: формальність не може скасовувати право
Суд підійшов до справи не формально, а по суті. І ось ключові аргументи, які лягли в основу рішення.
По-перше, довідка від 19 грудня 2024 року, яку подав позивач, містить усі відомості, ідентичні тим, що передбачені формою з додатка 9. У ній зазначено: прізвище та ім’я студента, назва закладу, факультет, курс, форма навчання (очна), тривалість програми, навчальний рік. Тобто за змістом це той самий документ – просто виданий не українською системою, а італійським університетом.
По-друге – і це, мабуть, найважливіше – Ліценціат Канонічного Права є рівнем освіти, вищим за раніше здобуті позивачем ступені бакалавра та магістра. А отже, навчання відбувається у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Це повністю відповідає вимогам пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
По-третє, суд звернув увагу на те, що ТЦК навіть не спробував належно перевірити подані документи. Пункт 60 Порядку №560 прямо дозволяє комісії надсилати запити до органів державної влади або використовувати інформацію з публічних електронних реєстрів. Жодних запитів зроблено не було. Жодної спроби перевірити достовірність довідки – теж.
Крім того, неможливість іноземного навчального закладу сформувати довідку в ЄДЕБО не може позбавляти громадянина права на відстрочку від призову. Інакше це означало б, що студенти закордонних університетів просто виключені з-під дії статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». А це вже пряма дискримінація за місцем навчання – що суперечить і Конституції, і здоровому глузду.
Практичний висновок: що тепер
Суд частково задовольнив позов. Рішення комісії, оформлене протоколом №15 від 13 квітня 2026 року, визнано протиправним і скасовано. ТЦК зобов’язали повторно розглянути заяву студента – цього разу з урахуванням висновків суду. Стягнуто також 798,72 грн судового збору на користь позивача.
Водночас суд не зобов’язав відповідача автоматично надати відстрочку. Це важливий момент: суд не може підміняти собою дискреційні повноваження органу військового управління. Але тепер ТЦК доведеться розглядати документи не за шаблоном «немає довідки з ЄДЕБО – відмова», а по суті – оцінюючи реальний зміст поданих документів.
Кому варто взяти це рішення на замітку? Передусім – студентам, які навчаються в іноземних університетах на денній формі і претендують на відстрочку від призову за пунктом 1 частини 3 статті 23 профільного закону. Якщо ваш навчальний заклад об’єктивно не може видати довідку через ЄДЕБО – це не привід для автоматичної відмови. Ви маєте право подати офіційний документ від університету з нотаріально засвідченим перекладом. І якщо ТЦК відмовить, не дослідивши ваші документи по суті – таке рішення можна і треба оскаржувати в суді.
Рішення у справі № 300/2978/26 ще може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів. Але сама логіка суду першої інстанції вже задає важливий орієнтир: право на освіту і право на відстрочку не повинні залежати від того, чи вміє іноземна бюрократична система спілкуватися з українськими електронними реєстрами.