Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Відстрочка від призову під час мобілізації: суд нагадав ТЦК, що заяву поштою не можна ігнорувати

vidstrochka 1

Відстрочка від призову під час мобілізації – це не ласка чи чиясь добра воля, а чітко прописана законом процедура. Якщо у військовозобов’язаного є підстави, а документи подані, комісія територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язана ухвалити рішення. Мовчання у відповідь – це протиправна бездіяльність. Таке рішення ухвалив Одеський окружний адміністративний суд у справі № 420/29887/26. Дата – 09 листопада 2026 року, головуючий суддя Василяка Д.К.

Що сталося насправді

Історія доволі типова для нинішніх реалій. Позивач перебуває на військовому обліку. Його мати має інвалідність I групи, і він – єдина людина, яка за нею доглядає. За законом це дає право на відстрочку: пункт 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прямо називає таку категорію військовозобов’язаних.

18 серпня 2026 року чоловік звернувся до голови комісії ТЦК із заявою про надання відстрочки. Через два дні, 20 серпня, він направив цю заяву з усіма додатками поштою на адресу відповідача. Того ж дня аналогічний пакет документів він надіслав до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

Далі – найдорожче. Замість рішення по суті позивач отримав два листи-відписки.

Дві відповіді, в яких немає відповіді

Перший лист від ТЦК датований 26 серпня 2026 року. У ньому – роз’яснення про порядок оформлення відстрочки з урахуванням змін, які постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2025 № 1364 внесла до Порядку № 560. Зокрема, з 01.11.2025 заяви подаються через центри надання адміністративних послуг або онлайн у застосунку «Резерв+». А пункт 58 Порядку № 560 нібито вимагає особистої подачі через ЦНАП.

Другий лист – від Департаменту надання адміністративних послуг, № С-495/01-34 від 26 серпня 2026 року. Там прямо сказано: пакет документів містить заяву за формою додатка 4, але подавати її треба через адміністратора ЦНАП після ідентифікації заявника. Направлення поштою не забезпечує ідентифікацію особи. Тому заяву з додатками повернули без опрацювання.

Позивач вирішив, що це порушення, і пішов до суду. Вимоги сформулював просто: визнати бездіяльність протиправною і зобов’язати комісію розглянути заяву та ухвалити рішення.

Хто взагалі має право на відстрочку

Повернімося до закону. Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перелічує військовозобов’язаних, яких не призивають під час мобілізації. Пункт 13 частини першої стосується саме тих, хто має одного з батьків з інвалідністю I чи II групи. Але є умова: інших осіб, які не є військовозобов’язаними і за законом зобов’язані утримувати такого родича, немає. Якщо таких осіб нема, догляд може здійснювати лише один військовозобов’язаний – за вибором самої людини з інвалідністю.

Далі – процедура. Пункт 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, описує функції районних ТЦК. А пункт 11 того ж Положення додає: ТЦК оформляють військовозобов’язаним відстрочки від призову під час мобілізації, перевіряють підстави їх надання і ведуть спеціальний облік.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 і чинний з 18.05.2024. Пункт 56 каже: відстрочка від призову під час мобілізації надається з підстав, визначених статтею 23 згаданого Закону. Пункт 58 описує механіку: заява за формою додатка 4 на ім’я голови комісії плюс документи з додатка 5, заява підлягає обов’язковій реєстрації.

А пункт 60 – це, мабуть, найважливіше для нашої історії. Комісія вивчає заяву, оцінює законність підстав, за потреби готує запити. Розглянути документи вона зобов’язана протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від отримання інформації на запити. За результатами – рішення про надання або відмову, оформлене протоколом. Про рішення повідомляють телефоном, електронною поштою або поштою не пізніше наступного дня. У разі відмови – письмово із зазначенням причин.

І ще одна деталь, яка часто рятує нерви: до ухвалення рішення військовозобов’язаний не підлягає призову.

Ключовий аргумент суду

Суд подивився на пункт 58 Порядку № 560 і не знайшов там вимоги фізично з’явитися до ТЦК. Ні Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні сам Порядок не встановлюють обов’язку особистого фізичного відвідування установи, щоб оформити відстрочку від призову під час мобілізації.

Формула «особисто подати заяву» зовсім не означає «особисто прийти і стати в черзі». Заяву можна написати власноруч, підписати, долучити документи і надіслати поштою. Зміст залишається той самий: заявник особисто висловив свою волю. Відповідач, до речі, не заперечував, що заяву надіслав саме позивач.

Що ж до самої суті, комісія заяву не розглянула. Замість рішення – лист про порушення процедури. Суд назвав це прямо: суб’єкт владних повноважень самоусунувся від розгляду питання, яке належить до його виключної компетенції.

Окрема опора рішення – стаття 19 Конституції України. Органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачені Конституцією та законами. Утриматися від рішення там, де закон вимагає його ухвалити, – це не свобода розсуду, а порушення.

Що з відзивом

Відповідач відзив на позов не подав. Ні у встановлений строк, ні пізніше. Жодних повідомлень про причини теж не надійшло. Суд спирався на частину 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України: неподання суб’єктом владних повноважень відзиву без поважних причин може кваліфікуватися як визнання позову. А частина 6 статті 162 того ж Кодексу дозволяє вирішити справу за наявними матеріалами. Справу розглянули в письмовому провадженні за статтею 262 КАС.

Результат

Позов задовольнили повністю. Суд визнав протиправною бездіяльність комісії ТЦК щодо нерозгляду заяви від 18 серпня 2026 року. І зобов’язав комісію розглянути цю заяву та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Судовий збір – 1064,96 грн – стягнули з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, за частиною 1 статті 139 КАС. Порядок і строки оскарження визначають статті 293 і 295 КАС: апеляція подається протягом тридцяти днів.

Чому це важливо для інших

Історія показова не лише для чоловіка з Одеси. ТЦК досить часто відповідає листами-роз’ясненнями замість того, щоб ухвалити рішення. Людина отримує папірець, де їй переказують процедуру, і залишається ні з чим. Ні відстрочки, ні мотивованої відмови, яку можна оскаржити.

Бездіяльність комісії у питанні відстрочки від призову під час мобілізації – це самостійне порушення, і його теж можна і треба оскаржувати. Коли комісія мовчить, військовозобов’язаний формально залишається в підвішеному стані: рішення немає, а отже, немає що оскаржувати по суті.

Як не опинитися в такій самій ситуації

Порада проста, хоч і не втішна. Надсилайте заяву так, щоб у вас залишився слід: опис вкладення, чек, повідомлення про вручення. Копії документів – собі. І фіксуйте дату, коли ТЦК отримав пакет. Далі – сім днів за пунктом 60 Порядку № 560. Якщо відповіді немає, це вже привід для позову.

А ще один момент, який варто тримати в голові: до ухвалення рішення комісії призивати людину не можна. Тобто сама лише відсутність рішення не робить її призовною.

Exit mobile version