Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Відстрочка від призову студентам іноземних вишів: суд нагадав комісії ТЦК про просту вимогу

vidstrochka vid pryzovy

Відстрочка від призову студентам іноземних вишів досі перетворюється для багатьох родин на справжнє випробування. Людина вчиться за кордоном, має на руках довідки від університету, а у відповідь отримує коротке повідомлення про відмову. Саме таку історію розібрав Кіровоградський окружний адміністративний суд у рішенні від 6 листопада 2026 року у справі №340/4398/26.

Розглядав справу суддя Андрій Сагун за правилами спрощеного позовного провадження. І вона показова: добре видно, де комісії з надання відстрочок припускаються найчастіше помилки і як на це реагує суд.

Що сталося насправді

Позивач перебуває на військовому обліку, що підтверджує військово-обліковий документ із застосунку «Резерв+». З 1 лютого 2026 року він навчається на першому курсі магістратури за денною формою в Університеті Вест-Індії, Польський кампус у Варшаві. Викладання ведуть польською мовою.

На підтвердження навчання були дві довідки закладу освіти: від 1 лютого 2026 року та від 13 квітня 2026 року. У першій зазначено, що студента зараховано на період з 1 лютого 2026 року до 28 лютого 2029 року. У другій – що він є студентом першого курсу (першого семестру) денної форми другого ступеня вищої освіти.

Раніше, 30 червня 2023 року, чоловік закінчив Черкаський державний бізнес-коледж і здобув ступінь бакалавра. Це підтверджують відомості з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, тобто ЄДЕБО.

8 травня 2026 року він подав через центр надання адміністративних послуг заяву про відстрочку. Підстава – пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви долучив обидві довідки і відомості з ЄДЕБО про раніше здобутий ступінь.

Що відповіла комісія

За тиждень комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки зібралася і оформила відмову протоколом від 14 травня 2026 року №19. У повідомленні від 15 травня 2026 року №12/2896 причина сформульована просто: немає довідки про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО за формою згідно з додатком 9 до Порядку №560.

Логіка відповідача така. Для підтвердження права на відстрочку здобувачі освіти подають довідку, сформовану в ЄДЕБО. Цього вимагає пункт 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Перелік документів міститься в додатку 5 до цього ж Порядку. Позивач такої довідки не надав – отже, у відстрочці відмовляємо.

Додатково Центр висловив сумніви. За відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів позивач 8 січня 2022 року повернувся в Україну і більше за кордон не виїжджав. Як за такого графіка можна вчитися на денній формі у Варшаві? Ще один аргумент – чоловік не досяг 25 років, а тому призову під час мобілізації не підлягає незалежно від оформлення відстрочки.

Чому ЄДЕБО тут безсила

Варто зрозуміти одну річ про цю базу. ЄДЕБО – це інтегрована інформаційна система, яку веде держава. Її держателем є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, а порядок функціонування визначає Положення, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 8 червня 2018 року №620.

Доступ до бази мають уповноважені суб’єкти: державні органи, органи управління у сфері освіти, самі заклади освіти, що належать до української системи. Іноземний університет, який працює за законодавством іншої держави, до цього переліку не входить. Він фізично не може сформувати довідку за формою додатка 9.

Ось і виходить цікава конструкція. Документ вимагають, а отримати його неможливо. Суд це прямо зафіксував і назвав причину відмови формальною.

Що з цим усім не так

Тут починається найцікавіше. Суд нагадав: пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жодним словом не обмежує право на відстрочку особами, які навчаються в українських закладах освіти. Йдеться лише про денну або дуальну форму та про рівень освіти, вищий за раніше здобутий, у послідовності за частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Тож вимога про довідку з ЄДЕБО виявляється нездійсненною – принаймні для тих, хто навчається за кордоном. І це не чиясь примха, а технічна реальність, яку суд визнав прямо.

Звідси головний висновок. Відмова виключно через відсутність довідки, сформованої в ЄДЕБО, без дослідження змісту інших поданих документів, не відповідає вимогам обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень.

Хто що мав довести

Окремо суд розставив акценти щодо обов’язків сторін. Неможливість отримати довідку не звільняє людину від обов’язку доводити своє право на відстрочку. Але й комісію це не рятує: пункт 60 Порядку №560 прямо покладає на неї обов’язок вивчити заяву та підтвердні документи, оцінити законність підстав і, за потреби, зробити запити до державних органів.

Мало того. За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме відповідач доводить правомірність свого рішення. У цій справі він цього не зробив.

Аргументи про фактичну форму навчання та про рівень здобуваної освіти суд почув, але оцінив критично. Ці обставини справді важливі. Проте з повідомлення про відмову не видно, що комісія їх досліджувала. Висновків про невідповідність форми навчання законодавству там немає. Немає й посилань на документи, які такі обставини підтверджують.

Виходить, комісія згадала лише про відсутню довідку. Решту документів залишила поза увагою. Через це рішення й не пройшло перевірку на обґрунтованість за пунктом 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що вирішив суд

Позов задовольнили частково. Рішення комісії, оформлене протоколом №19 від 14 травня 2026 року, визнали протиправним і скасували в частині відмови у відстрочці. Комісію зобов’язали повторно розглянути заяву від 8 травня 2026 року, врахувавши висновки суду.

У решті вимог відмовили. Позивач просив одразу зобов’язати надати відстрочку, але суд пішов іншим шляхом. Обставини щодо фактичної форми навчання і послідовності здобуття освітніх рівнів має дослідити сама комісія.

Для тих, хто чекає на відстрочку від призову студентам іноземних вишів, це рішення – добрий орієнтир. Воно показує межу між вимогливістю та формалізмом.

Водночас вирішили питання судових витрат. Суд стягнув на користь позивача 1064,96 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Рішення можна оскаржити в апеляції до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

Що з цього взяти практично

Ось кілька порад для тих, хто оформлює відстрочку від призову студентам іноземних вишів. Вони випливають прямо з обставин цієї справи.

По-перше, відсутність довідки з ЄДЕБО – не вирок. Якщо ви навчаєтеся в іноземному виші, подавайте довідки закладу з усіма деталями: форма навчання, рівень освіти, спеціальність, строк і мова навчання. Бажано з нотаріальним перекладом.

По-друге, не зайвим буде пояснити, як саме організований освітній процес. Саме цього бракувало в описаній справі. Якщо заняття проходять дистанційно чи за змішаною схемою, покажіть це документами: розкладом, листом університету, доступом до навчальної платформи.

По-третє, якщо комісія відмовляє через папірець, а не через суть, це вагома підстава для суду. Іноземні заклади не працюють у ЄДЕБО, а отже, вимагати від них таку довідку неможливо. І це вже не думка адвоката, а позиція суду у справі №340/4398/26.

Відстрочка від призову студентам іноземних вишів не повинна залежати від технічної деталі, яку неможливо виконати.

Exit mobile version