Виключення з військового обліку – це не просто позначка у старому паперовому квитку. Це юридичний факт, який зберігає силу навіть через десятиліття. І якщо держава «забула» відобразити його у сучасній базі даних – вона порушує ваші права. Саме про це свідчить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/1368/26 від 13 квітня 2026 року.
Що сталося: коротко про справу
Людина ще 1 січня 2008 року була виключена з військового обліку – через досягнення граничного віку перебування в запасі. Відповідний запис є у військовому квитку: стоїть печатка, підпис уповноваженої особи. Все оформлено за тодішніми правилами.
Минуло майже вісімнадцять років. У січні 2026-го чоловік випадково дізнався: в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр) він значиться як чинний військовозобов’язаний. Тобто держава, з одного боку, свого часу його виключила. А з іншого – потім тихенько «відновила» в базі, жодного разу не повідомивши про це.
Чоловік написав заяву до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) – органу, який веде такий облік. Відповіді не отримав. Довелося йти до суду.
Чому нові закони не могли повернути його в облік
Позиція ТЦК та СП була такою: мовляв, згідно зі статтею 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» граничний вік для рядового, сержантського і старшинського складу тепер становить до 60 років. Отже, позивач ще не досяг цієї межі – і правомірно перебуває в обліку.
Але суд із цим не погодився. І ось чому.
Перше. Коли людину виключали з обліку у 2008 році, закон встановлював зовсім інші вікові межі. Для рядового складу другий розряд запасу – до 40 років, для сержантів і старшин – до 45, для прапорщиків і мічманів – до 50. Граничний вік другого розряду і був граничним віком перебування в запасі взагалі. Відповідно до статті 32 тодішньої редакції закону, такі особи виключалися з обліку і переводилися у відставку.
Друге. Конституційний Суд України ще у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп чітко закріпив: закон не може погіршувати вже набуте становище людини. А рішення від 22.05.2018 № 5-р/2018 підтвердило: звуження обсягу існуючих прав і свобод – це їхнє обмеження. Тому повторно поставити людину на облік на підставі нових законів неможливо – це пряме порушення принципу незворотності дії закону в часі.
Якщо коротко: набуте право вийти з обліку не можна скасувати заднім числом лише тому, що пізніше хтось змінив вікову планку.
Хто і що мав зробити з Реєстром
Тут важливо розібратися, як влаштована система. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це електронна база, у якій зберігаються всі дані про тих, хто перебуває на обліку або перебував раніше. Держателем реєстру є Міністерство оборони, а ведуть його на місцях саме ТЦКСП. Відповідно до статті 34 Закону № 2232-XII і Порядку № 1487 (постанова КМУ від 30.12.2022), районні та міські центри зобов’язані вносити зміни до Реєстру та своєчасно актуалізувати інформацію.
До речі, Порядок № 559 (постанова КМУ від 16.05.2024) окремо прописує: якщо відомості у паперовому документі і в Реєстрі розходяться, людина подає заяву – і зміни мають бути внесені протягом п’яти робочих днів. Особиста явка до ТЦКСП при цьому не потрібна: можна подати заяву в паперовій або електронній формі.
Позивач так і вчинив: подав заяву 9 січня 2026 року. Але центр промовчав. І це мовчання суд оцінив як протиправну бездіяльність.
Ключовий аргумент: тут немає ніякої «дискреції»
ТЦК та СП міг би спробувати заперечити: мовляв, це наші повноваження, ми самі вирішуємо. Але суд пояснив різницю між дискреційними та недискреційними повноваженнями, спираючись на постанову Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
Дискреція – це коли закон дає органу вибір між кількома законними варіантами. Приблизно так, як у нормі зі словом «може». Але тут вибору немає. Людина подала заяву з документами, які підтверджують виключення з обліку ще у 2008 році. Закон зобов’язує внести зміни до Реєстру протягом п’яти робочих днів. Єдиний правомірний варіант поведінки – це зробити. А якщо орган цього не робить – суд має право примусити його.
Що суд вирішив
Суд задовольнив позов. Дії ТЦК та СП щодо невнесення інформації про виключення з обліку визнані протиправними. На центр покладено обов’язок внести до Реєстру відповідні дані.
Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 1331,20 гривні (відповідно до частини першої статті 139 КАС України).
Що це означає для вас
Якщо у вашому військовому квитку є відмітка про виключення з обліку, а в електронному кабінеті на «Резерв+» або через Реєстр ви бачите себе як військовозобов’язаного – це пряма підстава для звернення до ТЦКСП із заявою. Подати її можна письмово або онлайн. Якщо відповіді не отримаєте протягом розумного строку – маєте право йти до адміністративного суду. Практика, яку підтвердив Чернігівський суд, цілком на вашому боці: зміна закону не скасовує вже набутий статус особи, виключеної з військового обліку.