Виключення відомостей про порушення правил військового обліку – цілком реальна справа, навіть якщо в Резерв+ ви побачили себе в розшуку. Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 20 жовтня 2026 року у справі №420/20581/26 підтвердив просту істину: без доказів вручення чи надсилання повістки жодних підстав для такої відмітки немає.
Що сталося в цій історії
Позивач перебуває на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Одного дня, оновлюючи електронний військово-обліковий документ у Резерв+, він побачив неприємну картину. Виявилося, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про нього внесли відомості про порушення правил військового обліку. А ще його нібито розшукує ТЦК та СП.
Застосунок зручний тим, що показує статус людини. Але сам по собі він не створює ані підстав для стягнень, ані нових обов’язків. Будь-яка відмітка має спиратися на документ, оформлений за процедурою.
Причина, з якої ТЦК 10 квітня 2026 року звернувся до Нацполіції, сформульована коротко: не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Сам чоловік стверджував, що жодної повістки не отримував і навіть не знав про виклик.
25 травня 2026 року він подав до ТЦК мотивовану заяву. Просив виправити недостовірні відомості в Реєстрі та повідомити поліцію, що підстав для адміністративного затримання й доставлення немає. Відповідь надійшла лише 9 червня 2026 року. У ній порадили особисто прибути до групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень або скористатися розділом Штрафи в Резерв+. По суті заяви – ані слова.
Де відповідач не витримав перевірку
Загальне тло теж важливе. За ч.2 ст.19 Конституції України органи влади діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 запровадив воєнний стан, а Указ №69/2022 оголосив загальну мобілізацію. Це аж ніяк не скасовує обов’язку доводити сам факт виклику людини.
Справу розглядали в спрощеному провадженні без виклику сторін, за правилами ч.5 ст.262 КАС України. Відзив на позов ТЦК не подав, хоча ухвалу про відкриття провадження отримав 21 липня 2026 року. Тож суд вирішував спір за наявними матеріалами.
Далі суд почав із простого питання. Чи формували повістку на ім’я позивача? Доказів немає. Чи надсилали її поштою за адресою зареєстрованого місця проживання? Теж жодного підтвердження. А за ч.2 ст.77 КАС України саме відповідач має довести, що порушення справді було.
Висновок суду звучить логічно. Якщо немає доказів надсилання повістки у встановленому законом порядку, військовозобов’язаний не вважається належно оповіщеним про виклик.
Далі суд нагадав, як усе має працювати. Військовий облік ведуть за місцем проживання, а персонально-якісний його склад вносять до Реєстру (ч.1 ст.34 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу №2232-XII). Механізм прописаний у Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
У додатку 2 до цього Порядку прямо сказано: призовники, військовозобов’язані та резервісти прибувають за викликом у строки, зазначені в отриманих документах. Тобто обов’язок з’являється тоді, коли є вручений або надісланий документ, а не сам по собі.
Виклик оформлюють повісткою. Тут працюють Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію №3543-XII і Порядок проведення призову, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. Пункт 30 дозволяє формувати повістку через Реєстр або на бланку. Пункт 34 описує надсилання рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
А пункт 41 перелічує, що вважається належним підтвердженням оповіщення. Це особистий підпис про отримання, відеозапис вручення або дані поштового оператора про день отримання листа. Без такого сліду вся конструкція розсипається.
Які дані взагалі мають право вносити до Реєстру
Тут ховається головна пастка. Засади функціонування Реєстру визначає Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів №1951-VIII. У п.20-1 ч.1 ст.7 цього Закону перелічено, що належить до персональних даних. Серед іншого – відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 КУпАП: дата, номер, короткий зміст протоколу та постанови.
Ключове слово – постанови. Справи про порушення правил військового обліку розглядає ТЦК, а накладати стягнення мають право керівники центрів (ст.235 КУпАП). А в цій справі позивача до адміністративної відповідальності в установленому порядку не притягували взагалі. Виходить, і вносити до Реєстру було нічого.
Суд звернув увагу й на ще одну деталь. Відомості потрапляють до Реєстру саме як наслідок притягнення до відповідальності, а не як окрема позначка про підозру чи розшук.
Заяву, яку проігнорували
Пункт 2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII дає призовнику, військовозобов’язаному та резервісту право звернутися до органу ведення Реєстру. Йдеться про мотивовану заяву щодо неправомірного включення запису, його виправлення чи виключення недостовірних відомостей.
Позивач цим правом скористався і 25 травня 2026 року подав заяву саме про виключення відомостей про порушення правил військового обліку.
Що зробив відповідач? Нічого по суті. Умотивованого рішення про вилучення відмітки немає, доказів розгляду теж немає. Тому суд визнав протиправною саме бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви.
До речі, це важливий момент для всіх, хто опинився у схожій ситуації. Суд вказав не лише на помилку в даних, а й на порушення самого порядку роботи зі зверненням людини. Мовчання державного органу теж має юридичні наслідки.
Чому вимоги задовольнили лише частково
Адміністративний суд не може підміняти державний орган і приймати рішення замість нього. Це прямо випливає з ч.4 ст.245 КАС України. Тому замість зобов’язання виключити відомості суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву про виключення відомостей про порушення правил військового обліку та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої в судовому рішенні.
Вимогу про направлення повідомлення до Головного управління Національної поліції в Одеській області відхилили. Суд пояснив: вона передчасна. Спершу ТЦК має ухвалити рішення по суті заяви, і лише потім можна говорити про повідомлення поліції.
Ще один орієнтир – постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі №420/31388/25. У ній зазначено, що відомостями в Реєстрі керують органи влади, а не суд. Судове рішення не є механізмом автоматичного внесення змін.
Витрати та перспективи оскарження
Судовий збір у розмірі 1331,20 грн стягнули з ТЦК за рахунок бюджетних асигнувань. Підстава – ч.1 ст.139 КАС України. Оскаржити рішення можна до П’ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Що робити, якщо відмітка вже стоїть
Перше – не чекати. Подавайте до свого ТЦК мотивовану заяву про виключення відомостей про порушення правил військового обліку. Збережіть докази подання: вхідний номер, опис вкладення, квитанцію.
Друге – фіксуйте відповідь. Якщо вона загальна або її немає, це вже підстава йти до суду. Третє – зберіть усе, що підтверджує відсутність повістки: дані Резерв+, листування, інформацію про місце проживання.
І ще одна думка наостанок. Відмітка про порушення обліку тягне за собою звернення до поліції, а отже, ризик затримання та доставлення. Тому з оскарженням краще не тягнути: час тут працює проти людини, а не за неї.