Виключення відомостей про порушення військового обліку з реєстру «Оберіг» можна вимагати через суд, навіть якщо військкомат упевнений у своїй правоті. Саме так закінчилася історія чоловіка з Хмельниччини, який відкрив застосунок «Резерв+» і побачив там розшук ТЦК та звернення до поліції. Штрафу, протоколу чи постанови при цьому не існувало. 26 жовтня 2026 року Хмельницький окружний адміністративний суд під головуванням судді Матущака В.В. визнав дії територіального центру комплектування протиправними.
Зайвий запис, який з’явився сам собою
Позивач перебуває на військовому обліку. У січні 2026 року він зайшов у «Резерв+» і помітив те, чого там бути не мало. У військово-обліковому документі, сформованому 05.01.2026, стояло: дані уточнено вчасно, дата уточнення – 06.04.2025.
А поруч зовсім інший рядок: «Порушення правил військового обліку». Нижче причина звернення до Національної поліції: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Дата звернення – 17.06.2025.
Ось тут і виникає питання. Людина оновила дані вчасно, а в тому ж документі її позначили як порушника. Повісток вона не отримувала. Про постанову про адміністративне стягнення теж нічого не знала.
Що відповів військкомат
Представник позивача надіслав адвокатський запит. Просив копії матеріалів справи, протоколу, постанови та документів, на підставі яких у реєстрах з’явилися записи про розшук. Окремо вимагав видалити недостовірну інформацію.
29.01.2026 надійшла відповідь ТЦК №9/302 від 28.01.2026. Посадовці послалися на статті 254 і 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначили, що протокол не складається у випадках, передбачених частиною 6 статті 258 КУпАП. І додали, що заяв у порядку статті 279-9 КУпАП від громадянина не надходило.
У відзиві на позов військкомат наполягав на своєму. Мовляв, чоловік підлягає призову під час мобілізації. 25.05.2025 йому нібито надіслали повістку №37661678 з вимогою з’явитися 05.06.2026. У тексті рішення дата виглядає дивно, адже повістку надсилали у 2025 році. Схоже на звичайну помилку, але вона добре показує, як неакуратно ведуть документи.
Далі відповідач послався на статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і пункт 2 частини 1 додатка 2 Правил військового обліку. На його думку, громадянин не з’явився у визначений день, про причини не повідомив і вимоги закону не виконав. Тому просив у позові відмовити.
Де суд побачив слабке місце
Ключовим виявилося питання адреси. Матеріали справи показали, що повістку надсилали на адресу в селі Пирогівка Хмельницької області. А у військово-обліковому документі в «Резерв+» зазначена зовсім інша адреса проживання.
Простими словами, лист пішов не туди, де людина фактично живе і де вона сама вказала свої дані. Суд зробив висновок: позивача належним чином не поінформували про виклик. Отже, говорити про ухилення немає підстав.
Сам обов’язок з’являтися за повісткою ніхто не скасовував. Його встановлює Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Дотримання правил військового обліку прямо названо частиною військового обов’язку в частині 3 статті 1 цього ж Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Питання лише в тому, чи довів військкомат, що людина справді отримала виклик.
Ще один момент. Відповідач не спростував, що до адміністративної відповідальності за статтями 210 чи 210-1 КУпАП чоловіка не притягали. І не довів, що повістку він таки отримав. А за статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме відповідач має доводити правомірність своїх дій. Не позивач.
Коли реєстр має право зберігати такий запис
Тут важливий момент, який варто розібрати окремо. Правові засади створення та роботи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
Пункт 20-1 частини 1 статті 7 цього закону прямо каже: до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 КУпАП. Тобто дата, номер і короткий зміст протоколу та/або постанови.
Логіка проста. Немає постанови – немає і законної підстави вносити запис. Суд наголосив: до реєстру потрапляють дані саме про притягнення до відповідальності, а не про підозри чи припущення.
Повноваження розглядати такі справи у ТЦК є. Це випливає зі статті 235 КУпАП і пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Але право розглянути справу не дорівнює праву внести запис без рішення. Саме тому виключення відомостей про порушення військового обліку стало логічним наслідком спору.
Розшук і поліція: окрема історія
За статтею 262 КУпАП поліція може здійснювати адміністративне затримання, зокрема при порушенні правил військового обліку. Тому позначка про розшук це не просто рядок у застосунку. Це цілком реальний ризик для людини.
Водночас пункт 79 Порядку №1487 зобов’язує ТЦК повідомити Національну поліцію, якщо підстав для затримання та доставлення немає. Таке повідомлення має містити прізвище, ім’я та по батькові, адресу задекларованого місця проживання, дату народження, унікальний вихідний номер і кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Що вирішив суд
Позов задовольнили частково. Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку. Окремо зобов’язав виключити ці дані та повідомити поліцію в Хмельницькій області про відсутність підстав для адміністративного затримання й доставлення.
Фактично виключення відомостей про порушення військового обліку тут не пільга для позивача, а відновлення елементарного порядку в реєстрі. Формулювання резолютивної частини суд визначив самостійно, скориставшись частиною 2 статті 9 КАС України. Так рішення простіше виконати, а права людини захищені повніше.
Що з витратами? За статтею 139 КАС України судовий збір стягнули з бюджетних асигнувань відповідача. Сума – 1331 гривня 20 копійок.
Оскаржити рішення можна до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів. Повний текст складено 26 жовтня 2026 року. Номера справи в опублікованому тексті немає, і позивача місцями названо іншим ініціалом. Тож орієнтуватися доведеться на суд, дату та склад суду.
Що робити, якщо у «Резерв+» з’явився зайвий запис
Історія дає цілком практичні підказки. Ось кілька кроків, які варто тримати в голові.
- Подивіться, які саме відомості внесено: «порушення правил військового обліку», «розшук ТЦК», дата звернення до поліції.
- Надішліть адвокатський запит і вимагайте копії протоколу, постанови та документів, що стали підставою для запису.
- Перевірте, чи притягали вас до відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП. Якщо постанови немає, запис у реєстрі тримається на повітрі.
- Зверніть увагу на адресу, за якою надсилали повістку. Розбіжність із вашими даними в реєстрі сильний аргумент.
- Пам’ятайте про тягар доказування: у справах проти ТЦК правомірність дій доводить саме військкомат.
І ще одне. Записи в реєстрі не зникають самі після того, як ви усно пояснили ситуацію працівнику ТЦК. Потрібне або рішення посадовця, або рішення суду.
Якщо у вашому «Резерв+» раптом з’явився розшук, якого ви не розумієте, не варто чекати, поки хтось зателефонує з поліції. Почніть із простих питань: де протокол, де постанова, хто підписав і коли. Часто саме цих документів у справі й немає.