Виключення з реєстру даних про порушення правил військового обліку – саме цього домагався чоловік, який пів року працював другим помічником капітана на судні «Chelsea-3». Він відкрив «Резерв+» і побачив там відмітку про порушення та статус «вас розшукує ТЦК». Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. 30 жовтня 2026 року став на бік позивача й задовольнив позов повністю. Номер справи в оприлюдненому тексті рішення не вказано, тож орієнтуємося на дату, суд і суддю.
Як усе почалося
13 травня 2025 року чоловік вийшов у тривалий трудовий рейс за контрактом від 12.05.2025 та додатковою угодою № 1. На той момент він перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний. А 16 вересня 2025 року в реєстрі з’явився запис про порушення правил військового обліку з причиною «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК». Там же були відомості про дату звернення до Нацполіції.
Деталь, яка й стала основою спору: на 16 вересня 2025 року чоловік фізично перебував за кордоном. За даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, він виїжджав на «Chelsea-3» 15.05.2025, 05.07.2025 та 03.09.2025. Тобто повістку йому не могли вручити особисто, і прибути до ТЦК він об’єктивно не мав як.
Досудове листування тривало довго. Представник моряка 24 листопада 2025 року подав клопотання: узяти до відома документи про законне перебування в рейсі, визнати причину неприбуття поважною та зняти розшук. У відповідь ТЦК листом від 03.12.2025 повідомив, що чоловік вчинив правопорушення за ст. 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає доставці за ст. 259 цього ж кодексу і має прибути з документами. Статус не зняли.
Далі були особиста заява позивача від 15.12.2025, доповнення від 20.12.2025 з даними ДПСУ про перетин кордону і супровідний лист представника від 02.01.2026. Відповіді так і не надійшло. Відзив на позов ТЦК теж не подав, тож суд вирішував справу за наявними матеріалами на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України.
Чому суд визнав розшук протиправним
Логіка суду проста й дуже практична. Перш ніж карати за порушення правил військового обліку, людину треба належно викликати. Належним підтвердженням оповіщення п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, називає особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення або день отримання рекомендованого листа, підтверджений поштовим оператором.
Нічого з цього у справі не було. Ані підпису, ані повідомлення про вручення, ані доказів повернення конверта. Не надав відповідач і доказів того, що керівник ТЦК видавав направлення на військово-лікарську комісію за п. 74-1 Порядку № 560. А без направлення немає й підстави вимагати проходження ВЛК.
Звідси висновок: дії відповідача щодо оголошення позивача в розшук – протиправні. Коротке формулювання, а важить воно чимало. Адже виключення з реєстру даних про порушення правил військового обліку – це не абстрактне побажання, а цілком досяжна мета. І починається вона саме з цієї відмітки, за якою далі йдуть затримання на вулиці чи на кордоні.
Відмітка в «Резерв+» – це ще не протокол
Тут варто зупинитися окремо. Суд прямо зазначив: наявність у застосунку примітки «порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення за ст. 210 КУпАП. Це лише технічний слід того, що реєстр автоматично сформував звернення до поліції через неприбуття за повісткою.
Механізм виглядає так. Система бачить, що людина не з’явилася, і запускає процедуру доставлення. Розшук за логікою суду потрібен у першу чергу для складення протоколу, а не як покарання. А якщо повістку не вручали, складати протокол нема за що. До речі, штраф за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП сягає від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окремо суд зауважив, що ТЦК не веде базу розшуку поліції. Він не наповнює відомостями ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» і не виключає їх звідти. Саме тому в резолютивній частині з’явилося зобов’язання надіслати органам Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення за п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Дані про перетин кордону, яких не було в реєстрі
Друга частина спору – бездіяльність ТЦК. Стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» містить вичерпний перелік персональних даних, які вносять до реєстру. Серед них є відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України.
За ч. 3 ст. 14 цього ж закону актуалізація бази даних відбувається не лише вручну, а й через електронну інформаційну взаємодію з іншими системами. Тобто дані ДПСУ про перетин кордону цілком могли потрапити до реєстру автоматично. Могли, але не потрапили.
Окрема пастка для тих, хто за кордоном, – обов’язок повідомляти про зміну персональних даних. Пункт 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) дає на це сім днів. А Закон України № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, відводив 60 днів на уточнення адреси проживання, телефону та електронної пошти. Позивач у цій справі писав до ТЦК і додавав дані ДПСУ, тож суд побачив: інформація у відповідача була, але скористатися нею він не схотів.
Доказів того, що відомості про виїзди 15.05.2025, 05.07.2025 і 03.09.2025 узагалі внесені до реєстру, відповідач суду не надав. Тому суд визнав бездіяльність протиправною й зобов’язав внести актуальні дані про перетин державного кордону.
Поважні причини неприбуття за повісткою перелічені в ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Перебування в рейсі там прямо не названо, і це слабке місце таких справ. Але коли повістка взагалі не вручена, питання про поважність причини вже не виникає.
Що саме вирішив суд
Позов задоволено повністю. У резолютивній частині суд:
- визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку;
- визнав протиправною бездіяльність щодо невнесення змін на підставі документів про перетин кордону та перебування в рейсі;
- зобов’язав виключити з реєстру дані про порушення;
- зобов’язав надіслати до Нацполіції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення;
- зобов’язав внести актуальні дані про перетин державного кордону.
Судовий збір у розмірі 1331,20 грн стягнуто з бюджетних асигнувань відповідача за ч. 1 ст. 139 КАС України. Апеляційну скаргу можна подати протягом тридцяти днів до П’ятого апеляційного адміністративного суду.
Що з цього винести для себе
Якщо ви моряк або просто довго перебуваєте за кордоном і бачите в «Резерв+» відмітку про порушення чи розшук, не чекайте, поки вас зупинять на кордоні. Зберіть контракт, документи про законний виїзд, витяги ДПСУ і напишіть до ТЦК. Коли відповіді немає або вона зводиться до «прибудьте особисто», це вже привід іти до суду. Виключення з реєстру даних про порушення правил військового обліку через суд цілком реальне, але вирішує справу один факт: доведене належне вручення повістки. Точніше, його відсутність.
