Виключення з військового обліку через непридатність до служби – підстава, яка, здавалося б, не залишає простору для сумнівів. Але що робити, коли через 12 років після рішення військово-лікарської комісії ваш статус у «Резерв+» раптом змінюється на «військовозобов’язаний»? Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 140/6377/26, яку розглядав Волинський окружний адміністративний суд. І суд однозначно став на бік громадянина.
Історія почалася ще у 2014 році. Чоловік пройшов військово-лікарську комісію при Ратнівській центральній районній лікарні. За результатами обстеження його визнали непридатним до військової служби – на підставі статті 62 «а» графи I Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402. А це означало автоматичне зняття з обліку.
Ключовий момент: рішення ВЛК оформили протоколом №7 від 12 квітня 2014 року. Жодних зауважень до процедури тоді не виникало. Дані про непридатність внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Станом на вересень 2024 року в застосунку «Резерв+» все відображалося коректно: категорія обліку – «невійськовозобов’язаний».
А потім щось пішло не так.
Після чергового оновлення даних у Реєстрі статус чоловіка змінили. Тепер він знову став «військовозобов’язаним». Відмітка про виключення з військового обліку зникла. Хоча, що цікаво, відомості про проходження ВЛК у 2014 році та про визнання непридатним – залишилися. Тобто в системі одночасно значилося: людина непридатна до служби, але при цьому військовозобов’язана.
Нонсенс? Ще й який.
У березні 2026 року чоловік звернувся до територіального центру комплектування із заявою: виправте дані, внесіть інформацію про мій законний статус. Відповідь ТЦК виявилася, м’яко кажучи, несподіваною.
Відповідач повідомив: так, у 2014 році вас визнали непридатним. Але ви були взяті (відновлені) на військовий облік у зв’язку з мобілізаційними заходами. А ще – через відсутність затвердженого свідоцтва про хворобу штатною військово-лікарською комісією.
Ось тут і криється головна юридична проблема цієї справи.
По-перше, вимога про затвердження свідоцтва про хворобу штатною ВЛК у 2014 році просто не існувала. Зміни до наказу Міністерства оборони України №402, які запровадили цю вимогу, внесли лише у 2023-2024 роках. А закон зворотної сили не має – це базовий принцип права, який не потребує додаткових доказів.
По-друге, рішення військово-лікарської комісії від 12 квітня 2014 року ніхто не скасовував. Воно чинне. А раз воно чинне – підстав для зміни статусу чоловіка в Реєстрі немає і бути не може.
І по-третє, що особливо важливо: Верховний Суд уже висловився з цього приводу. У постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 чітко зазначено: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаного. На відміну від знятих з обліку – ті продовжують перебувати в статусі військовозобов’язаних. Різниця принципова, і суди нижчих інстанцій зобов’язані її враховувати.
Волинський окружний адміністративний суд, дослідивши всі матеріали, дійшов однозначного висновку: бездіяльність ТЦК є протиправною.
Суд підкреслив: відповідач не надав жодних доказів, які б виправдовували невнесення актуальних даних до Реєстру. Натомість позивач переконливо довів свою позицію – у нього є і картка обстеження, і протокол ВЛК, і дані з «Резерв+», які раніше коректно відображали його статус.
Тепер про те, що це рішення означає на практиці.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це прямо визначено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Саме на них покладено обов’язок актуалізувати базу даних. Якщо ТЦК цього не робить або робить із порушеннями – це класична протиправна бездіяльність, яку можна і потрібно оскаржувати.
Крім того, пункт 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо передбачає: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, визнані непридатними до військової служби. Жодних застережень про «затвердження свідоцтва про хворобу штатною ВЛК» у цій нормі немає. І не було на момент прийняття рішення у 2014 році.
І ще один важливий нюанс: відповідно до пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, особиста присутність для виключення з військового обліку не обов’язкова. Тобто навіть якщо ви фізично не стоїте перед інспектором ТЦК – це не привід відмовляти вам у реалізації законного права.
Суд зобов’язав ТЦК внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку у зв’язку з непридатністю до служби. А також стягнув на його користь судовий збір у розмірі 1 331,20 грн і витрати на правничу допомогу – 2 000 грн. Щоправда, позивач просив 30 000 грн, але суд визнав цю суму надмірною для справи незначної складності. Логіка тут проста: подібних спорів в адміністративних судах уже сотні, практика усталена, тож підготовка позову не вимагала від адвоката якихось надзусиль.
Кілька практичних порад, якщо ви опинилися в подібній ситуації.
Перше. Зберігайте всі документи, що підтверджують рішення ВЛК: картку обстеження, протокол засідання комісії, витяги. Без них довести свою позицію буде вкрай складно – суд не приймає голослівних тверджень.
Друге. Фіксуйте зміни статусу в «Резерв+»: робіть скріншоти, зберігайте дати. У цій справі саме наявність доказів того, що раніше статус відображався правильно, стала одним із вирішальних аргументів.
Третє. Не чекайте, поки ситуація «розсмокчеться сама». Письмове звернення до ТЦК – це перший і обов’язковий крок. Якщо отримали відмову або відписку – одразу до суду. Бездіяльність відповідача у таких категоріях справ оскаржується за правилами спрощеного позовного провадження, тобто без виклику сторін, що суттєво прискорює процес.
І четверте. Пам’ятайте про позицію Верховного Суду: рішення ВЛК про непридатність і виключення з військового обліку не можна скасувати мовчазно, заднім числом, посилаючись на нові норми, яких не існувало на момент його прийняття. Це – ваша головна лінія захисту, і як показує справа № 140/6377/26, вона працює.
