Уявіть: вас визнали непридатним до служби, видали всі документи, поставили штамп у військовому квитку – і ви спокійно живете далі. А через три роки відкриваєте «Резерв+» і з подивом бачите, що досі перебуваєте на обліку, та ще й із позначкою про порушення правил. Саме в такій ситуації опинився позивач, чию справу нещодавно розглянув Вінницький окружний адміністративний суд (справа №120/383/26).
Виключення з військового обліку – процедура, яка на папері виглядає просто: військово-лікарська комісія виносить висновок про непридатність, а територіальний центр комплектування вносить дані до реєстру. На практиці ж усе пішло зовсім не за планом.
Як усе починалося
26 травня 2022 року військово-лікарська комісія ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» провела медичний огляд. За результатами обстеження позивача визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підставою стали статті 61а, 78б, 39б, 13в, 64г графи ІІ Розкладу хвороб. Звучить складно, але суть проста – стан здоров’я людини не дозволяв їй служити.
Комісія оформила Свідоцтво про хворобу №Д-71. У тимчасове посвідчення військовозобов’язаного внесли запис про виключення з обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Здавалося б, усі формальності дотримано – людина більше не є військовозобов’язаною.
Але ж ні.
Неприємний сюрприз у «Резерв+»
27 жовтня 2025 року позивач встановив на телефон застосунок «Резерв+» і виявив дивну картину. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів він досі значився на обліку. Більше того – система показувала інформацію про порушення ним правил військового обліку.
Три роки минуло з моменту виключення, а державний реєстр про це навіть «не здогадувався». Людина, яка за законом вже не мала жодного стосунку до військового обов’язку, раптом стала «порушником».
Адвокат позивача надіслав до ТЦК адвокатські запити. Спочатку – 6 листопада 2025 року, а потім повторно 12 грудня. У відповіді від 24 грудня 2025 року ТЦК повідомив: задовольнити заяву про виключення неможливо, оскільки немає свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною ВЛК.
Чесно кажучи, така відповідь викликає подив. Адже сам факт виключення позивача з обліку у 2022 році вже підтверджував, що висновок ВЛК існував і був підставою для цього рішення. Куди поділися ці документи – питання до ТЦК.
Що каже закон
Пункт 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» говорить прямо: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, визнані непридатними до військової служби. Жодних додаткових умов закон не ставить.
Постанова Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року затвердила Порядок організації та ведення військового обліку. Пункт 79 цього Порядку покладає на ТЦК обов’язок вести облік, здійснювати взяття, зняття або виключення з обліку, а також виконувати функції з ведення Єдиного державного реєстру.
Іншими словами, саме ТЦК відповідає за те, щоб дані в реєстрі були достовірними. Якщо людину виключили – внести зміни має той самий орган, який цей реєстр веде.
Крім того, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№1951-VIII) у статті 14 передбачає внесення змін до персональних даних на підставі відомостей від державних органів. Тобто механізм оновлення існує, залишається лише його застосувати.
Чому суд став на бік позивача
Суд дослідив матеріали справи і дійшов однозначного висновку. Ось ключові аргументи, які лягли в основу рішення.
По-перше, факт виключення позивача з військового обліку підтверджено документально. Свідоцтво про хворобу №Д-71 існує, запис у тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного зроблено. Відповідач не надав доказів, що цей висновок ВЛК скасовано.
По-друге, відповідальність за зберігання облікової документації та своєчасне внесення даних до реєстру лежить на ТЦК. Про це прямо говорить Порядок №1487. Якщо ТЦК втратив документи або не вніс дані вчасно – це його помилка, і розплачуватися за неї має держава, а не громадянин.
По-третє, суд застосував практику Європейського суду з прав людини. У рішенні «Лелас проти Хорватії» зазначено: державні органи, які не дотримуються власних процедур, не повинні отримувати вигоду від своїх протиправних дій. А в справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» наголошено: ризик помилки державного органу покладається на державу, а не на особу.
Коротше кажучи, не можна змушувати людину проходити повторну ВЛК через те, що ТЦК колись не вніс потрібні дані в реєстр.
Що вирішив суд і чому це важливо
Вінницький окружний адміністративний суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною. Рішення містить чіткі зобов’язання для відповідача:
– внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку у зв’язку з непридатністю до служби;
– виключити з реєстру інформацію про порушення позивачем правил військового обліку;
– видалити відомості про необхідність доставлення позивача до ТЦК для складання протоколу.
Суд також стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір – 1064,96 гривні.
Це рішення створює корисний прецедент. Воно нагадує, що виключення з військового обліку – не просто формальність із паперовим штампом. Воно має працювати на рівні державних електронних реєстрів, інакше людина ризикує роками залишатися фіктивним «ухилянтом». А якщо ТЦК не поспішає виконувати свої обов’язки – суд здатен примусити.
І ще один практичний висновок для тих, хто опинився в подібній ситуації: варто періодично перевіряти свій статус через «Резерв+». Бо паперовий запис у військовому квитку і цифровий запис у реєстрі – це, як з’ясовується, зовсім різні речі.