Що робити, якщо вас ще у 2003 році визнали непридатним до військової служби та виключили з військового обліку, а у 2026-му раптом поновили в реєстрі «Оберіг»? Саме з такою ситуацією зіткнувся позивач у справі № 140/6114/26, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд. І суд однозначно став на бік громадянина.
Давайте розберемося, чому це рішення важливе не лише для позивача, а й для тисяч українців, яких колись виключили з військового обліку за станом здоров’я.
Що трапилося: історія однієї справи
Уявіть собі: людині 18 років, вона проходить призовну комісію, і лікарі виносять вердикт – непридатний до військової служби. Призовна комісія ухвалює рішення про виключення з військового обліку. Усе офіційно, усе зафіксовано в документах.
Саме так сталося з позивачем у жовтні 2003 року. Його визнали непридатним за статтею 59 «б» Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №2 від 04.01.1994. Людина отримала тимчасове посвідчення з відповідним записом і на цьому, здавалося б, питання з військом було закрите назавжди.
Але не все так просто.
У березні 2026 року позивач випадково дізнається: у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» з’явився запис про взяття його на військовий облік. Дата – 10.03.2026. Тобто людину, яка понад 20 років тому була виключена з військового обліку через непридатність, раптом повернули назад. Без жодного повідомлення, без пояснень.
Що каже закон про виключення з військового обліку
Тут важливий момент. У Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко розмежовано два поняття: «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». І це не одне й те саме.
Коли вас знімають з обліку – ви переїжджаєте в інше місто, змінюєте місце реєстрації – ви все одно залишаєтесь військовозобов’язаним. Просто обліковуватиметесь в іншому ТЦК. А от виключення з військового обліку – це остаточне припинення статусу військовозобов’язаного.
Пункт 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо каже: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, визнані непридатними до військової служби. Жодних «але», жодних додаткових умов. Визнали непридатним – виключають.
Саме це і сталося з позивачем ще в 2003 році. Підстава була законною, рішення – остаточним.
Чому ТЦК повернув людину в реєстр
Представник позивача направив адвокатський запит: на якій підставі людину знову взяли на військовий облік? Відповідь ТЦК виявилася, м’яко кажучи, дивною. Позивачу запропонували особисто з’явитися з документами для «належного оформлення військово-облікових документів».
Іншими словами – замість пояснити, навіщо людину безпідставно повернули до реєстру, їй порадили прийти й оформити документи. Логіка тут відсутня, адже в позивача вже був військово-обліковий документ із записом про непридатність і виключення з обліку.
У відзиві на позов ТЦК навів кілька аргументів:
- позивач проходив ВЛК як призовник, а не як військовозобов’язаний;
- наказ МОУ №2 від 1994 року, за яким його визнали непридатним, втратив чинність ще у 2008 році;
- стаття 59 «б» не передбачає значних порушень функцій організму.
Чесно кажучи, жоден із цих аргументів не витримує критики. По-перше, рішення 2003 року ніхто не скасовував. По-друге, те, що нормативний акт втратив чинність, не означає, що скасовуються рішення, ухвалені на його підставі. Інакше можна було б переглянути взагалі будь-яке рішення, ухвалене за старим законом. Це абсурд.
Крім того, суд звернув увагу на ще один важливий нюанс. Закон України №3621-IX, який набув чинності 04.05.2024, зобов’язує пройти повторний медогляд лише тих, хто був визнаний обмежено придатними. А позивач був визнаний непридатним, а не обмежено придатним. Це принципово різні статуси, і плутати їх не можна.
Що вирішив суд
Суд однозначно визнав дії ТЦК протиправними. Логіка рішення проста й послідовна:
По-перше, позивач мав законне право вважати себе виключеним з військового обліку. У нього були легітимні очікування, що держава поважатиме власне ж рішення, ухвалене понад 20 років тому.
По-друге, ТЦК не надав жодного доказу, який би обґрунтовував поновлення позивача на обліку. А за Кодексом адміністративного судочинства України саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний доводити правомірність своїх дій. Не довів – значить, діяв незаконно.
По-третє, суд послався на практику Європейського суду з прав людини: державні органи не можуть отримувати вигоду від власних помилок, а ризик будь-якої помилки держоргану покладається на державу, а не на громадянина.
Кінцевий результат: ТЦК зобов’язали внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку. Окрім того, з ТЦК стягнули судові витрати – 1 331,20 грн судового збору та 3 000 грн витрат на правничу допомогу.
Цікаво, що адвокат просив відшкодувати 30 000 грн, однак суд зменшив цю суму до 3 000 грн, врахувавши складність справи та обсяг виконаної роботи. Таке теж буває, і це нормальна практика.
Що це означає для інших
Коротко: якщо вас колись законно виключили з військового обліку через непридатність до служби, поновити вас без вашого відома чи без належних правових підстав ТЦК не має права.
Звісно, кожна ситуація унікальна. Але справа № 140/6114/26 створює важливий прецедент. Суд чітко сказав: рішення, ухвалене у 2003 році на підставі чинного на той момент законодавства, не втрачає сили лише через те, що змінився нормативний акт.
До речі, сам Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, покладає обов’язок вести облік і вносити зміни саме на територіальні центри комплектування. І якщо ТЦК цього не робить або робить із порушеннями – суд може й повинен їх виправляти.
Тому якщо ви опинилися в подібній ситуації – не ігноруйте проблему. Записи в реєстрі «Оберіг» чи в застосунку «Резерв+» можуть містити помилки. Перевіряйте свої дані, фіксуйте невідповідності, звертайтеся за юридичною допомогою. І пам’ятайте: закон на вашому боці.