Уявіть: вас ще у 2009 році визнали непридатним до військової служби і виключили з військового обліку. Ви живете собі спокійно, аж раптом у 2026-му відкриваєте «Дію» – і бачите, що за даними держави ви досі військовозобов’язаний. Саме в таку ситуацію потрапив мешканець Полтавщини, і вона, чесно кажучи, знайома багатьом.
Чоловік не став миритися з несправедливістю. Подав заяву до ТЦК, отримав відмову – і пішов до суду. Полтавський окружний адміністративний суд 27 травня 2026 року визнав бездіяльність територіального центру комплектування протиправною та зобов’язав ТЦК внести до Реєстру правильні відомості. Розберімося, що саме сталося і чому ця справа має значення для кожного, хто тримає в руках документи про непридатність, але не бачить їх у державних реєстрах.
Один запис, який «загубився» на 17 років
Отже, 24 квітня 2009 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію. ВЛК визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за другою групою статті 64 «а» наказу Міністерства оборони №402-08р. Відповідний штамп з’явився у тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного – цілком офіційному документі, виданому державним органом.
Минуло майже 17 років. У березні 2026-го чоловік вирішив перевірити свої дані через портал «Дія». Сформував військово-обліковий документ в електронній формі – і, м’яко кажучи, здивувався. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (у побуті його часто називають системою «Оберіг») він усе ще значився військовозобов’язаним. Жодної згадки про ВЛК 2009 року. Жодного слова про виключення з військового обліку.
А тепер уявіть наслідки. Людина з таким записом у Реєстрі ризикує отримати повістку, зіткнутися з обмеженням у праві керувати автомобілем чи навіть проблемами під час перетину кордону. І все це – попри наявність офіційного документа про повну непридатність до служби. Ситуація абсурдна, але, на жаль, не рідкісна.
«Архівів немає – змін не буде»: логіка ТЦК
10 березня 2026 року чоловік подав до районного ТЦК письмову заяву з проханням виправити недостовірні відомості в Реєстрі та внести інформацію про виключення з військового обліку. До заяви додав завірену копію свого тимчасового посвідчення – того самого, зі штампом ВЛК.
Що відповів ТЦК? Листом від 31 березня 2026 року повідомив: мовляв, перевірили книгу протоколів засідань ВЛК за 2006–2011 роки – і нічого не знайшли. Інформація про проходження комісії та визнання непридатним відсутня. Тож і внести зміни неможливо.
Ключовий нюанс: ТЦК не стверджував, що запис у посвідченні – підробка. Не казав, що рішення ВЛК скасоване. Просто заявив: архівів немає, тому й змін не буде. Погодьтеся, дивна логіка: один державний орган видає людині офіційний документ, а інший державний орган через роки каже – ми цього документа «не бачимо» в себе в паперах, отже, для нас він ніби й не існує.
Саме це і стало предметом судового розгляду.
Що каже закон: обов’язок ТЦК, а не опція
Тут важливо розуміти правову базу. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» прямо визначає: основними засадами ведення Реєстру є обов’язковість і своєчасність внесення відомостей, а також їхня повнота й постійна актуалізація. Держава сама себе зобов’язала тримати дані в порядку.
Більше того, стаття 7 цього закону відносить до персональних даних військовозобов’язаного результати медичних оглядів, які проводяться для визначення придатності до служби. Іншими словами, інформація про те, що людина визнана непридатною, – це не другорядна примітка на полях. Це обов’язковий елемент військового обліку.
А хто за все це відповідає? Районні та міські ТЦК. Саме вони згідно зі статтею 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» є органами ведення Реєстру. І саме вони, за статтею 14, зобов’язані вносити зміни до персональних і службових даних на підставі відомостей, поданих самими військовозобов’язаними.
Крім того, Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабміну №1487, покладає на ТЦК обов’язок забезпечувати повноту, актуальність і достовірність даних. Не «за можливості», не «якщо знайдуться архіви». Безумовно.
І ще один документ, який варто згадати: Порядок оформлення та видачі військово-облікового документа, затверджений постановою Кабміну №559. Його пункт 4 прямо каже: якщо відомості в паперовому документі не збігаються з даними Реєстру – громадянин має право звернутися до ТЦК, а зміни мають внести протягом п’яти робочих днів.
Чому суд став на бік позивача: аргумент, який усе вирішив
І ось тут – центральний момент усієї справи. Суддя поставила просте, але нищівне для позиції ТЦК запитання: хіба відсутність архівних матеріалів в одного державного органу може спростовувати зміст офіційного документа, виданого іншим державним органом?
Відповідь очевидна: ні.
Тимчасове посвідчення військовозобов’язаного – це повноцінний документ. Його ніхто не визнавав недійсним. Його не скасовували, не вилучали. Жодних доказів підробки ТЦК суду не надав. Сам лише факт, що в книзі протоколів за 2006–2011 роки немає потрібного запису, не доводить, що ВЛК не проводилася. Він доводить лише одне: архіви збереглися не повністю.
Суддя чітко наголосила: неналежне збереження документації державним органом не може створювати негативні наслідки для громадянина. Простіше кажучи: якщо ТЦК десь щось загубив чи не зберіг – це проблема ТЦК, а не людини з посвідченням на руках.
Тож Полтавський окружний адміністративний суд визнав бездіяльність відповідача протиправною. Суд зобов’язав ТЦК внести до Реєстру інформацію про виключення з військового обліку позивача – відповідно до того самого запису у тимчасовому посвідченні. А ще з ТЦК стягнули на користь позивача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Що ця справа означає для інших
Передусім вона закріплює важливий принцип: офіційний військово-обліковий документ, виданий державою, має силу навіть тоді, коли в електронному Реєстрі відповідних даних немає. І ТЦК не може відмахнутися від нього, пославшись на відсутність архівів.
Якщо у вас на руках тимчасове посвідчення, військовий квиток чи інший документ із записом про непридатність і виключення з військового обліку – але в «Оберегу» цих даних немає – діяти варто за таким алгоритмом. Подаєте письмову заяву до свого ТЦК, додаєте завірену копію документа, чекаєте п’ять робочих днів. Якщо відмовляють або ігнорують – звертаєтеся до адміністративного суду.
Будьте готові до того, що відмовлятимуть часто. Системі простіше написати «не можемо», ніж розбиратися в ситуації. Але закон, як показує практика, на вашому боці. Полтавська справа – не поодинокий випадок. Подібні рішення суди ухвалювали в різних регіонах, і це поступово формує сталу судову практику.
До речі, зверніть увагу на строки: згідно з Порядком №559, зміни до Реєстру мають вноситися протягом п’яти робочих днів із дня реєстрації заяви. Тож якщо минув тиждень, а даних досі немає – це вже привід для скарги або позову.
І головна практична порада: перевірте свій військово-обліковий документ через «Дію» просто зараз. Не відкладайте на потім. Виявлена сьогодні невідповідність – це проблема, яку ви можете вирішити спокійно і завчасно, а не в стресовій ситуації, коли часу вже обмаль.
Полтавський окружний адміністративний суд своїм рішенням нагадав державним органам очевидну, але чомусь забуту істину: не можна перекладати на громадян наслідки власної недбалості. Якщо людина роками носить у кишені офіційний документ про непридатність – держава не має права робити вигляд, що його не існує.