Виключення з військового обліку – здавалося б, процедура, яка має відбуватися автоматично після рішення ВЛК. Але на практиці це може перетворитися на багатомісячну війну з державною системою. Саме таку історію нещодавно розглянув Третій апеляційний адміністративний суд – і його рішення варто знати кожному, хто стикався з байдужістю ТЦК.
Уявіть собі: ви отримали довідку про повну непридатність до служби, але через два роки додаток «Резерв+» показує, що ви – військовозобов’язаний, та ще й у розшуку. Саме в такій пастці опинився позивач у справі №340/6589/25. І мова тут не просто про паперову тяганину, а про те, як державний орган роками ігнорував власні ж обов’язки.
Два роки з довідкою ВЛК – і нуль реакції
Ще у травні 2023 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію. Діагноз однозначний: непридатний до військової служби. Довідку ВЛК затвердила вища комісія 15 червня того ж року. Здавалося б, на цьому мала б стояти крапка. Людину мали виключити з обліку – це ж пряма вимога пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Але щось пішло не так.
Перевіривши інформацію про себе в «Резерв+», чоловік із подивом виявив: він досі на обліку як військовозобов’язаний. Гірше того – система світила позначку про розшук ТЦК. Тобто замість статусу людини, яка за станом здоров’я не може служити, електронний реєстр «Оберіг» малював портрет ухилянта.
Далі все пішло за сумним сценарієм. Позивач написав заяву до територіального центру комплектування: мовляв, шановні, ось мої документи, внесіть нарешті правдиві дані в реєстр. Відповіді – нуль. Жодної реакції. І це при тому, що Закон України «Про звернення громадян» встановлює чіткі строки для відповіді. Класика.
Суд першої інстанції: півзаходу замість рішення
Довелося йти до суду. Кіровоградський окружний адміністративний суд 25 лютого 2026 року виніс рішення – частково задовольнив позов. Із хорошого: бездіяльність ТЦК визнали протиправною. Це важливо. Але замість того, щоб чітко зобов’язати відповідача внести конкретні дані, суд обмежився формулюванням «вжити заходів, спрямованих на отримання та внесення актуальної інформації».
Чесно кажучи, така ухвала мало чим допомагає реальній людині. Бо що означає «вжити заходів»? Написати ще одного листа? Створити робочу групу? Провести нараду? Для громадянина, який два роки не може добитися, щоб у державному реєстрі були правдиві відомості про нього, це рішення проблему не вирішувало.
Тож позивач подав апеляційну скаргу.
«У нас документи вилучили»: аргумент, який не спрацював
На стадії апеляції випливла цікава деталь. ТЦК пояснював власну бездіяльність тим, що медичні та облікові документи позивача… вилучили правоохоронці. Обшуки, слідчі дії, кримінальне провадження №42023121550000067. Немає оригіналів – немає підстав вносити зміни до реєстру. Логіка, на перший погляд, зрозуміла. Але лише на перший.
Колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду розібрала цей довід по кісточках. І ось чому він не витримав критики.
По-перше, ТЦК мав внести дані про виключення з військового обліку ще в червні 2023 року, відразу після затвердження довідки ВЛК вищою комісією. А обшуки, як свідчать матеріали справи, відбулися значно пізніше. Тобто бездіяльність почалася задовго до будь-яких слідчих дій. Тож посилатися на вилучення документів заднім числом – прийом сумнівний.
По-друге – і це ключове – навіть якщо оригінали справді перебувають у матеріалах кримінального провадження, це не звільняє державний орган від виконання його прямих функцій. Є копії? Працюйте з копіями. Немає копій? Зробіть офіційний запит до слідчих. Але не перекладайте тягар власних проблем на плечі громадянина.
Суд прямо вказав: вилучення документів у ТЦК – це внутрішня проблема самого органу та наслідок його ж імовірно протиправної діяльності. Прикметно, що цю позицію зафіксовано в матеріалах справи (аркуш 64).
Що каже закон про «Оберіг» і чому це важливо
Давайте на хвилину відійдемо від конкретної справи й подивимося на правову базу. Вона доволі чітка.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (власне, «Оберіг») – це електронна база, яка акумулює дані про всіх військовозобов’язаних українців. Саме з неї додаток «Резерв+» і підтягує інформацію про ваш статус. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» визначає, що ведення реєстру має бути обов’язковим, своєчасним і повним. Актуалізація даних – не примха, а пряма законодавча вимога.
Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (Порядок організації та ведення військового обліку) у пункті 79 чітко покладає функції ведення «Оберегу» саме на районні та міські ТЦК. Тобто територіальний центр комплектування – це не просто «віконце для видачі повісток». Це повноцінний адміністратор державної бази даних. І відповідальність за її коректне наповнення лежить саме на ньому.
А тепер уявіть практичний бік проблеми. Людина з довідкою про непридатність і військовим квитком на руках відображається в «Резерв+» як така, що перебуває в розшуку. Поліція зупиняє її на вулиці, бачить позначку – і от вам ризик неправомірного затримання. Або вручення повістки особі, яка за законом не підлягає призову. Це не гіпотетичні страхи – це прямі наслідки бездіяльності посадовців.
Ефективний захист: чому апеляція ухвалила інакше
Судді апеляційної інстанції підійшли до справи принципово інакше, ніж їхні колеги з першої. В основу лягла стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вона гарантує кожному, чиї права порушені, право на ефективний засіб юридичного захисту.
Тут важливий момент. Європейський суд з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» наголосив: засіб захисту повинен бути дієвим не лише на папері, а й на практиці. Його використання не має ускладнюватися діями чи недоглядом органів влади. Іншими словами, судове рішення мусить справді поновлювати порушене право, а не створювати ілюзію захисту з розмитими формулюваннями.
Саме тому апеляційний суд не обмежився абстрактним «вжити заходів». Рішення сформульоване гранично конкретно:
– визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення до «Оберегу» відомостей про перебування позивача на військовому обліку;
– зобов’язати ТЦК внести до реєстру дані про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
– підстава для внесення: довідка ВЛК №99т7 від 2 травня 2023 року та військовий квиток від 30 травня 1994 року.
Суд також стягнув на користь позивача 2422,40 гривень судових витрат – і за подання позову, і за апеляцію.
Колегія суддів окремо підкреслила важливу деталь: бездіяльність ТЦК у цій справі не стосується дискреційних повноважень. Що це означає простими словами? Дискреція – це коли чиновник має право вибору між кількома законними варіантами дій. Але тут алгоритм визначений законодавством чітко: отримав довідку ВЛК про непридатність – вніс дані в реєстр – виключив людину з обліку. Варіантів немає. Тому зобов’язання суду внести конкретні відомості не є втручанням у дискрецію – це лише примус до виконання того, що ТЦК і так мав зробити ще два роки тому.
Корисний прецедент і простий практичний висновок
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2026 року у справі №340/6589/25 показує: небажання ТЦК оновлювати дані в «Оберегу» не є непереборною стіною. Це можна і треба оскаржувати. Причому не просто вимагати «вжити заходів», а добиватися конкретного зобов’язання – внести правдиву інформацію до реєстру.
І ще одне. Посилання держорганів на «внутрішні проблеми» – вилучення документів, слідчі дії, відсутність оригіналів – не повинні блокувати права громадян. Якщо у вас на руках офіційний документ (довідка ВЛК, військовий квиток чи будь-який інший), ігнорувати його ТЦК не має права. Незалежно від того, що там у них відбувається всередині.
Ну і наостанок: перевіряйте свій статус у «Резерв+». Бо іноді між паперовою реальністю і тим, що показує система, пролягає прірва. І долати її часом доводиться через два суди.