Уявіть ситуацію: ще у 2007 році людину визнали непридатною до служби, а виключення з військового обліку оформили за результатами медичного огляду. Минає майже двадцять років, і цю людину раптово затримують, повторно ставлять на облік і мобілізують. Саме такий сценарій став предметом справи № 140/13081/25, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд.
Суд у підсумку визнав дії територіального центру комплектування протиправними. Скасував накази про призов і про зарахування до військової частини. Тож давайте розберемося, що тут сталося і чому старий запис у військовому квитку мав вирішальне значення.
Звідки взялася проблема
У січні 2007 року чоловік пройшов медичний огляд. Військово-лікарська комісія визнала його непридатним до служби з подальшим виключенням з військового обліку. Підставою стала графа І статті 36 «а» Розкладу хвороб. Цей запис зберігся у військовому квитку, і його видно також у застосунку «Резерв+».
Через багато років під час перевірки документів працівники ТЦК затримали чоловіка та доставили до приміщення територіального центру. Військовий квиток у нього вилучили.
Чоловік пояснював, що давно виключений з військового обліку і не є військовозобов’язаним. Але до цих пояснень, як випливає з матеріалів справи, належно не дослухались.
Його направили на новий огляд військово-лікарської комісії. Цього разу комісія визнала чоловіка придатним до служби. Далі відбулася мобілізація, а командир військової частини зарахував його курсантом для базової та фахової підготовки.
Вже після мобілізації чоловік подав рапорт командуванню з проханням направити його на повторний огляд до вищої військово-лікарської комісії. Він і далі наполягав, що у 2007 році його визнали непридатним, а той висновок ніхто не скасовував.
Чому повторний облік став проблемою
Головне питання справи звучало так: чи міг ТЦК повторно поставити людину на військовий облік, якщо її вже було виключено звідти через непридатність.
«Зняття з обліку» та «виключення з військового обліку» – це зовсім різні речі. Після зняття особа залишається військовозобов’язаною, і її можуть взяти на облік знову. А от виключення означає втрату цього статусу.
Інакше кажучи, держава ще у 2007 році фактично звільнила людину від виконання військового обов’язку. Після виключення з військового обліку вона вже не могла потрапити під призов за мобілізацією.
Опорною нормою тут стала стаття 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». І в старій, і в чинній редакції ця норма передбачає виключення з обліку тих, кого визнали непридатними до служби. Формулювання трохи змінювалось, але суть залишилась та сама.
До речі, призов військовозобов’язаних під час воєнного стану регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак він поширюється саме на військовозобов’язаних, а не на тих, хто вже втратив цей статус.
Що мало бути зроблено інакше
Тут важливий момент. Повторний огляд людини, яку раніше визнали непридатною, має відбуватися за особливою процедурою.
Пункт 3.3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України вимагає обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Лікар має сформувати електронне направлення в ЕСОЗ. Мета такого обстеження – підтвердити або змінити раніше встановлений діагноз.
У матеріалах справи таких доказів не виявилося. Відповідачі не показали, що чоловіка направляли на додаткові обстеження. Не довели вони й того, що рішення ВЛК від 2007 року коли-небудь переглядали, скасовували чи змінювали.
Цікава деталь: обов’язок пройти повторний медичний огляд законодавець встановив для обмежено придатних, а не для тих, кого визнали повністю непридатними. Для цієї категорії такої вимоги просто немає.
Позиція військової частини
Військова частина наполягала, що діяла правомірно. Командир отримав іменний список від ТЦК і зарахував чоловіка наказом. Перевірка підстав для відстрочки, на думку частини, належить до компетенції територіального центру, а не військових.
Ще один аргумент: наказ про зарахування вже реалізований, тож його скасування нібито не припинило б службу. Мовляв, для звільнення потрібен окремий рапорт по команді.
Із цим суд не погодився. У статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» дійсно немає такого пункту, як «скасування наказу про призов». Але це свідчить про інше: законодавець просто не допускав, що людина може продовжити службу після незаконної мобілізації.
Доктрина «плодів отруйного дерева»
Тут якраз і спрацювала доктрина «плодів отруйного дерева». Якщо початкове рішення про мобілізацію було незаконним, то і всі наступні рішення, що з нього випливають, теж є протиправними.
Неправомірні дії не можуть породжувати правомірний результат.
Відтак наказ про призов на військову службу під час мобілізації в частині, що стосується позивача, визнали протиправним. А за ним скасували і наказ командира частини про зарахування чоловіка до списків особового складу.
Верховний Суд раніше підтверджував такий підхід. У постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 520/7954/22 йдеться, що звільнення можливе у зв’язку зі скасуванням наказів про мобілізацію та зарахування.
Що вирішив суд
Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.
Дії ТЦК щодо мобілізації визнали протиправними. Наказ «Про призов військовозобов’язаних на військову службу під час загальної мобілізації» у частині призову чоловіка скасували. Скасували й наказ командира військової частини про призначення та зарахування до списків особового складу.
В основу рішення лягли норми Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Окремо суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК.
Це рішення – добре нагадування про те, що навіть в умовах воєнного стану старі записи про непридатність не можна просто ігнорувати. Якщо особа вже має виключення з військового обліку, для нового призову потрібна законна процедура, а не швидка формальність. Інакше суд поверне все назад до стану, який існував до порушення.