Виключення з військового обліку – це не просто зміна статусу в базі даних, а юридичний факт, який позбавляє людину статусу військовозобов’язаного. Хмельницький окружний адміністративний суд у рішенні від 1 жовтня 2026 року у справі №560/12540/26 підтвердив просту, але принципову річ: доки раніше видану постанову військово-лікарської комісії ніхто не скасував, призивати людину на службу не можна. І жодні внутрішні накази цього не змінять.
Історія тут доволі типова для воєнного часу, але з важливими деталями.
Чоловік отримав довідку військово-лікарської комісії від 9 листопада 2022 року №892. За нею його визнали непридатним до військової служби на підставі статті 64 «а» графи II Розкладу хвороб. Наслідком стало виключення з військового обліку. Це не пауза і не тимчасове зняття, а вихід із числа військовозобов’язаних.
Станом на 16 червня 2026 року, за даними застосунку «Резерв+», чоловік усе ще мав статус особи, виключеної з обліку. Минуло ще кілька днів, і картина різко змінилася. 22 червня його поновили на військовому обліку, направили на ВЛК і того самого дня визнали придатним до служби. Довідка комісії має номер 2026-0622-1546-5447-3.
Далі все покотилося швидко. Наказом начальника територіального центру комплектування від 22 червня 2026 року №7961 чоловіка призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини. Там його зарахували до списків особового складу, призначили оператором відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки, а згодом перевели до іншої частини. Кожен крок закріпили окремим наказом: №181/нст, №140-РС, №182/нст і №180.
Людина, яка ще вчора була непридатною за рішенням комісії, за тиждень опинилася в строю.
Що показала скарга до регіональної ВЛК
Окремо чоловік оскаржив результати медичного огляду. І тут з’явилася деталь, яка багато що пояснює. 11 Регіональна військово-лікарська комісія розглянула його скаргу і листом від 30 червня 2026 року №1188/1824 повідомила важливе. Під час огляду 22 червня не врахували діагноз, встановлений ще у 2022 році: «Деформуючий спондилоартроз хребта III стадії з больовим синдромом та значним порушенням функції». А цей діагноз цілком здатен змінити ступінь придатності до служби.
Тут варто згадати пункт 3.3 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 року №402. Осіб, яких раніше визнали непридатними, справді можуть оглядати повторно. Але перед цим обов’язкове обстеження у спеціалізованому закладі охорони здоров’я. Його мета – підтвердити або змінити встановлений діагноз, а лікар – член ВЛК має внести відповідний запис до реєстру електронної системи охорони здоров’я.
Доказів такого обстеження суду не надали. Ні перед 22 червня 2026 року, ні під час огляду. І це не формальна причіпка, адже саме висновок про придатність став підставою для призову. Виходить, призов спирався на медичний висновок, який сам викликає обґрунтовані сумніви.
Зняття з обліку і виключення: у чому різниця
Ключовий момент усієї справи – різниця між двома схожими на слух поняттями. Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 роз’яснив: законодавець чітко розділяє зняття з військового обліку і виключення з військового обліку. Різняться і підстави, і правові наслідки.
При знятті з обліку людину цілком можуть взяти на облік повторно. А от виключення означає, що громадянин втрачає статус військовозобов’язаного. Доки немає нового законного рішення, яке цю ситуацію змінить. Це як вихід із клубу за власним бажанням і виключення з нього за рішенням – повернутися можна лише через новий вступ, а не просто зайти знову.
Схожу позицію висловив і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18 травня 2026 року у справі №560/20373/25. Там прямо визнали протиправним повторне взяття на облік та подальший призов людини, яку раніше виключили з військового обліку. Хмельницький суд врахував ці висновки, бо правовідносини фактично ідентичні.
Що маємо у нашій справі? Довідка ВЛК від 9 листопада 2022 року №892 не скасована, доказів зворотного в матеріалах немає. Зміна законодавства щодо обліку, яка відбулася згодом, сама по собі стару постанову не скасовує. Тобто статус військовозобов’язаного у чоловіка автоматично не з’явився. А поновлення на обліку без законних підстав – це вже протиправна дія.
Хто має доводити правомірність
В адміністративних спорах діє просте правило з частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Правомірність свого рішення чи дії доводить суб’єкт владних повноважень, а не людина, яка з ним не згодна. Логіка зрозуміла: у держави більше ресурсів і доступу до документів, тому саме вона й має показувати, що діяла за законом.
Територіальний центр комплектування відзив не подав. Він не підтвердив, що мав законні підстави поновлювати чоловіка на військовому обліку. Не показав і підстав для призову. За таких умов суд визнав протиправними самі дії щодо поновлення. А наказ №7961 у частині призову скасував.
Це важливий сигнал для всіх, хто опинився у схожій ситуації. Якщо орган не може пояснити, на чому ґрунтувалося його рішення, суд не зобов’язаний вірити на слово.
Похідні накази не врятували ситуацію
Логіка суду далі проста: якщо наказ про призов незаконний, то й похідні накази не створюють самостійних правових наслідків. Призначення на посаду і зарахування до списків у другій частині – лише продовження того самого протиправного призову. Тож і наказ №140-РС, і наказ №180 скасували.
Військова частина заперечувала по-іншому. Мовляв, людина набула статус військовослужбовця, а припинити службу можна лише за статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Рапорт про звільнення позивач не писав, отже, і звільняти його немає підстав.
Суд на це відповів чітко. Спір тут не про звільнення за станом здоров’я чи сімейними обставинами. Спір про те, чи законно взагалі виникли правовідносини військової служби. Якщо призов незаконний, то припинення служби – це не реалізація права на звільнення, а усунення наслідків протиправного рішення. Саме тому відсутність рапорту не стала перешкодою.
Ще один цікавий нюанс. У позові чоловік просив виключити його зі списків першої військової частини. Але на момент розгляду його вже перевели до другої. Частина 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє суду вийти за межі прохальної частини, якщо це потрібно для повного захисту прав людини. Суд так і зробив – зобов’язав звільнити чоловіка і виключити його зі списків тієї частини, де він фактично перебував.
До речі, про гроші. Суд стягнув на користь позивача 4259 гривень 84 копійки судового збору. Платити їх має територіальний центр комплектування, бо саме з його протиправного поновлення на обліку почався весь ланцюжок подій.
А для чоловіків, яких свого часу визнали непридатними, це нагадування: довідка ВЛК про виключення з військового обліку важить значно більше, ніж будь-який запис чи позначка в застосунку, і скасувати її заднім числом не вийде.