Виключення з військового обліку не зводиться до позначки в документі. Людина втрачає статус військовозобов’язаного, і повернути її на облік без законної підстави ніхто не може. Саме на цьому ґрунті Волинський окружний адміністративний суд 4 вересня 2026 року задовольнив позов повністю. Справа № 140/7155/26, головуючий суддя Андрусенко О. О.
Що сталося у справі
Історія почалася 29 липня 2022 року. Позаштатна постійно діюча ВЛК визнала чоловіка непридатним до військової служби. Підставою стала стаття 47а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Довідка № 7/1083 зафіксувала виключення з обліку, а в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного з’явилася відмітка: повторний медичний огляд не потрібен.
Майже чотири роки чоловік жив спокійно. А в травні 2026 року відкрив застосунок Резерв+ і побачив дивну картину. У документі, сформованому 5 травня 2026 року, він значився як військовозобов’язаний. Поруч, у тому ж електронному документі, зберігався запис про постанову ВЛК з висновком: непридатний з виключенням з військового обліку. Дві взаємовиключні позначки в одному рядку.
22 травня 2026 року він звернувся до ТЦК. Лист у відповідь від 27 травня 2026 року № 5302 був коротким. Зміни внесли на виконання розпорядження від 09.04.2026 № 1195/3564, але медичних документів, які підтверджують непридатність, у ТЦК немає, тож підстави для виключення відсутні.
На думку позивача, тут усе просто. Законодавство не містить механізму поновлення на військовому обліку тих, кого раніше виключили через непридатність. Отже, дії ТЦК незаконні за визначенням.
Чому ТЦК не має права скасовувати висновок ВЛК
Частина друга статті 19 Конституції України вимагає від державних органів діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Це не декларація, а робочий інструмент адміністративного суду. Саме за цим критерієм перевіряють кожне рішення ТЦК.
Загальні засади військового обов’язку визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов’язок і військову службу. У частині дев’ятій статті 1 він поділяє громадян на допризовників, призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів. Статус військовозобов’язаного виникає не сам по собі, а з облікових дій держави.
Далі вирішальна норма. Пункт 3 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу у редакції, чинній на 29 липня 2022 року, відносив до тих, хто підлягає виключенню з обліку, громадян, визнаних ВЛК непридатними до військової служби. У теперішній редакції формулювання коротше: визнані непридатними до військової служби. Суть не змінилася, і це прямо констатував суд.
Постанови ВЛК оформлюють за Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402. У воєнний час на непридатних з виключенням з обліку складають свідоцтво про хворобу, в інших випадках постанову оформлюють довідкою ВЛК. Таку довідку до штатної ВЛК на контроль не надсилають. У випадку позивача була саме довідка.
Тут важливий момент. Ні Положення № 402, ні будь-який інший акт не дають ТЦК чи його керівнику права ревізувати, відміняти або скасовувати висновки ВЛК про непридатність. Доки постанова ВЛК чинна, виключення з військового обліку залишається в силі. Доказів скасування цієї постанови у встановленому порядку відповідач суду не надав.
Хто має робити дані Реєстру актуальними
Окремо суд розібрав питання Реєстру. Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначає його як систему для збору, зберігання, обробки та використання облікових даних. Серед засад ведення, за статтею 3, – обов’язковість, своєчасність, повнота та актуалізація відомостей.
До персональних даних, згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 цього Закону, належать і відомості про результати медичних оглядів. Ведення Реєстру включає внесення змін та знищення повторного запису, якщо він виявився. Органи ведення – районні та міські ТЦК, а стаття 5 зобов’язує їх тримати базу даних у робочому стані.
Конкретні правила містить Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Пункт 79 прямо перелічує обов’язки ТЦК: брати, знімати та виключати з обліку у випадках, передбачених законодавством. Про довільне поновлення тут немає жодного слова.
Варто згадати і постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559. Вона визначає, як оформлюють військово-обліковий документ, у тому числі для громадян, виключених з обліку за пунктами 3 і 4 частини шостої статті 37. Держава сама передбачила існування документів з відміткою про виключення. Резерв+ лише показує те, що внесли до Реєстру, і якщо там помилка, виправляти її має ТЦК.
Суд зауважив: у цій справі йшлося не про розбіжність між паперовим посвідченням і Реєстром. Йшлося про повторне взяття на облік людини, яку раніше з обліку виключили. Це принципово інша ситуація, і підстав для неї закон не дає.
Що сказав Верховний Суд
Свою позицію суд підкріпив постановою Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24. У пункті 39 касаційна інстанція роз’яснила: рішення про виключення особи з обліку означає, що вона більше не перебуває на обліку та втрачає статус військовозобов’язаного. Тому в Реєстрі після такого рішення не може висіти прямо протилежна позначка.
Що вирішив суд у справі № 140/7155/26
Позов задоволено повністю. Дії ТЦК щодо взяття на військовий облік військовозобов’язаних із внесенням відомостей до Реєстру визнано протиправними. Відповідача зобов’язано виключити чоловіка з обліку військовозобов’язаних і внести про це відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Витрати суд розподілив окремо. За частиною першою статті 139 КАС України судовий збір стягнуто з бюджетних асигнувань відповідача. Сума – 1331,20 грн, сплачена квитанцією від 04.06.2026. Відповідач відзив не подав, хоч ухвалу про відкриття провадження отримав 08.06.2026. За частиною шостою статті 162 КАС України суд тоді вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд провели за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін. Апеляційну скаргу можна подати до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Що робити, якщо Резерв+ показує не те
Історія має цілком практичний вимір. Ось кілька кроків, які варто зробити, якщо ви побачили подібну розбіжність:
- Зробіть скриншот електронного військово-облікового документа з датою. Він зафіксує стан Реєстру на конкретний день.
- Знайдіть паперові документи: довідку ВЛК, свідоцтво про хворобу, тимчасове посвідчення з відміткою про виключення.
- Зверніться письмово до свого ТЦК та СП і попросіть надати підстави внесених змін. Запит подавайте з підписом і датою.
- Подайте заяву про внесення змін до військово-облікового документа за пунктом 4 Порядку, затвердженого постановою № 559. На це закон дає п’ять робочих днів з дня реєстрації заяви.
- Якщо відповідь зводиться до відсутності підстав, готуйте позов до окружного адміністративного суду.
Гарний бік цього рішення – не лише результат, а логіка. Постанова ВЛК про непридатність має вагу доти, доки її не скасували у встановленому законом порядку. ТЦК не має інструмента обійти це рішення через реєстрові записи. А якщо у ваших документах виникла така сама суперечність, виключення з військового обліку можна відстояти через суд.