Питання виключення з військового обліку стає дедалі гострішим для багатьох українців – особливо коли дані в електронних реєстрах не збігаються з реальним станом справ. Уявіть: ви ще у 2018 році отримали висновок військово-лікарської комісії про непридатність до служби, вас офіційно виключили з обліку, поставили печатку у військово-обліковий документ. А потім – сюрприз у додатку «Резерв+». Ви знову військовозобов’язаний. Саме така історія сталася з позивачем у справі № 140/6079/26, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд.
Що трапилося: хронологія подій
Громадянин (назвемо його позивачем) ще 13 квітня 2018 року пройшов військово-лікарську комісію. Висновок ВЛК – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. У тимчасовому посвідченні, виданому ще у 2000 році, з’явився відповідний запис. Його засвідчив військовий комісар, стояла гербова печатка. Все чітко, все законно.
Позивача зняли з обліку, і з 2018 року він жив зі статусом «невійськовозобов’язаний». Жодних повісток, жодних викликів до територіального центру комплектування.
Але 15 квітня 2026 року чоловік вирішив перевірити свій статус у додатку «Резерв+». І побачив те, чого ніяк не очікував: у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів його категорія обліку змінилася з «невійськовозобов’язаний» на «військовозобов’язаний». Більше того – у графі «підстава зняття\виключення» не було жодних відомостей. Наче й не було того рішення ВЛК від 2018 року.
Спроба вирішити питання мирно
Логічно, що позивач спробував усе владнати без суду. 23 квітня 2026 року він подав до ТЦК заяву з проханням внести зміни до Реєстру: виправити категорію обліку на «невійськовозобов’язаний» і вказати підставу – визнаний непридатним згідно з рішенням ВЛК.
Відповідь не змусила себе чекати. Листом від 30 квітня 2026 року ТЦК відмовив у внесенні змін. Аргументація? Приходьте особисто з документами, які підтверджують виключення з військового обліку. Іронія ситуації в тому, що такі документи – протоколи ВЛК – зберігаються саме в ТЦК. А сам військово-обліковий документ із записом про непридатність у позивача був на руках.
Втім, на цьому епопея не закінчилася. Адвокат позивача направив до ТЦК офіційний адвокатський запит із проханням надати копію протоколу засідання ВЛК від 13 квітня 2018 року. Відповідь знову була відмовною: приходьте особисто. Копії запитуваних документів так і не надали.
Тут важливий момент: ТЦК фактично переклав на громадянина обов’язок доводити те, що мало б бути в самому ТЦК. Адже саме територіальні центри комплектування, згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (затвердженого постановою Кабміну №1487), ведуть облік, зберігають документацію і виконують функції з ведення Реєстру. Це їхня пряма робота, а не примха громадянина.
Що сказав суд: ключові аргументи
Позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з двома вимогами: визнати бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язати внести до Реєстру відомості про виключення з військового обліку. І суд дослідив усі обставини, дійшовши кількох принципових висновків.
Перше. Рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року є чинним. Жодних доказів його скасування чи перегляду відповідач не надав. Не було також доказів, що відповідний запис у тимчасовому посвідченні є помилковим або недійсним.
Друге. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко визначає: основними засадами ведення Реєстру є обов’язковість і своєчасність внесення відомостей, а також повнота та актуалізація даних. Органи ведення Реєстру – тобто ТЦК – зобов’язані забезпечувати актуальність бази даних. Це не опція, це імператив.
Третє. Ані Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затверджене наказом Міноборони №402), ані будь-які інші нормативні акти не дають ТЦК права ревізувати, скасовувати чи ігнорувати висновки ВЛК. Непридатний – значить непридатний. І виключення з обліку є прямим наслідком такого рішення.
Четверте. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» у частині шостій статті 37 говорить однозначно: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, визнані непридатними до військової служби. У редакції 2018 року формулювання було трохи довшим – «непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку», але суть залишається незмінною.
Чому ТЦК не може просто «поновити» людину на обліку
Ключовий момент усієї цієї історії – відповідач навіть не спробував пояснити суду, на якій підставі позивача поновили на військовому обліку. Жодної норми закону, яка б це дозволяла, наведено не було. І це показово. Бо таких норм просто не існує.
Суд звернув увагу ще на одну важливу деталь. Часто плутають дві різні категорії – «обмежено придатний» і «непридатний». Для обмежено придатних закон №3621-IX дійсно передбачив обов’язок пройти повторний медогляд до 5 червня 2025 року. Але позивач був саме непридатним, а не обмежено придатним. Жодна норма не зобов’язує таку особу знову проходити ВЛК.
Окремо суд наголосив на принципі незворотності дії закону в часі – якщо це погіршує становище особи. Рішення 2018 року було законним тоді, воно залишається законним і зараз. Чинний Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» не містить механізму, який дозволяв би автоматично поновлювати на обліку людину, раніше виключену через непридатність.
Наслідком стала повна перемога позивача: суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язав виключити громадянина з військового обліку з одночасним внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Що це означає на практиці
Справа № 140/6079/26 – далеко не поодинокий випадок. Ситуації, коли дані в паперових документах і в електронному Реєстрі не збігаються, трапляються дедалі частіше. І причина часто не в злому намірі, а в звичайному бюрократичному хаосі, неузгодженості баз даних між різними ТЦК та банальній відсутності належної комунікації.
Але суд чітко розставив акценти: саме ТЦК як орган ведення Реєстру несе відповідальність за актуальність і достовірність даних. Перекладати цей обов’язок на плечі громадянина – неправильно і незаконно. Тим більше, що згідно з пунктом 20 згаданого Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта та військово-облікових документів. А в позивача такий документ був, і він містив усі необхідні записи.
До речі, суд також стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Дрібниця, але приємно – це підтверджує, що державний орган діяв неправомірно і має відповісти за це фінансово.
Головний урок тут простий: якщо ви маєте законне рішення про виключення з військового обліку, але дані в Реєстрі йому суперечать – це проблема ТЦК, а не ваша. І суд це підтверджує. Важливо лише мати на руках належно оформлений військово-обліковий документ із відповідними відмітками. Саме він стане тим доказом, який допоможе відновити справедливість – чи то через звернення до самого ТЦК, чи, якщо там не реагують, через адміністративний позов.