Уявіть собі ситуацію: ви пройшли військово-лікарську комісію, отримали висновок про непридатність до служби, і у вашому військовому квитку стоїть чіткий запис – «виключений з військового обліку». Ви спокійно живете далі, не хвилюєтесь під час перевірок документів на вулиці. Аж раптом – зупинка, перевірка, і вам повідомляють: у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів ви досі на обліку. Саме така історія сталася з позивачем у справі № 380/3425/26, яку розглянув Львівський окружний адміністративний суд.
Два світи: паперовий квиток і цифровий Реєстр
Позивач – офіцер запасу, лейтенант, який ще у 1996 році отримав військовий квиток. У квітні 2022 року військово-лікарська комісія (ВЛК) при районному ТЦК визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підстава – стаття 67а графи ІІІ Розкладу хвороб. У військовому квитку з’явився відповідний запис від 07.04.2022 – усе за формою, усе як годиться.
Здавалося б, питання закрите.
Але наприкінці грудня 2025 року, тобто майже через чотири роки, позивача зупинили працівники ТЦК. Перевірили документи – і тут з’ясувалося головне: в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр) відомості про його виключення з військового обліку відсутні. Ба більше – за даними системи він перебуває на обліку та нібито порушив правила військового обліку.
Ось такий парадокс: паперовий документ каже одне, а електронна база – геть інше.
Чому так сталося і чого хотів позивач
Людина реагує логічно: якщо дані в Реєстрі не збігаються з військовим квитком – треба їх виправити. У лютому 2026 року позивач подав до ТЦК заяву про внесення змін до Реєстру. Просив одного – відобразити в системі те, що й так записано в його військовому квитку: факт виключення з військового обліку через непридатність до служби.
Відповідь ТЦК виявилася, м’яко кажучи, несподіваною. У листі від 18.02.2026 позивачу повідомили: для офіцерів запасу, визнаних непридатними з виключенням з обліку, потрібно було складати не лише довідку ВЛК, а й свідоцтво про хворобу. А це свідоцтво мало ще пройти затвердження в Регіональній ВЛК. Оскільки цього нібито не зробили – позивачу запропонували… пройти медичний огляд повторно. І тільки після цього обіцяли вирішити питання з Реєстром.
Інакше кажучи: «вибачте, ми щось там не дооформили, тож давайте ви пройдете все заново». Позивач із таким підходом не погодився і пішов до суду.
Що сказав суд: позиція Львівського окружного адмінсуду
Суд проаналізував ситуацію системно і дійшов кількох принципових висновків. І вони варті уваги кожного, хто стикався з подібною плутаниною.
Насамперед суд нагадав: постанови військово-лікарських комісій є обов’язковими до виконання. У матеріалах справи не було жодного доказу того, що постанову ВЛК від 07.04.2022 хтось переглядав, скасовував чи відміняв. Вона чинна. Запис у військовому квитку зроблено. І крапка.
Другий важливий момент стосується того самого свідоцтва про хворобу. Суд прямо вказав: оформлення цього документа – обов’язок органу, який проводив медичний огляд, а не громадянина. Людина не може відповідати за те, що посадова особа чогось не склала або не направила на затвердження. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міноборони №402, не містить норми, за якою відсутність свідоцтва про хворобу автоматично робить постанову ВЛК недійсною.
Іншими словами: процедурні огріхи держоргану не можуть бути підставою для обмеження прав громадянина.
Тут суд послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Рисовський проти України». Принцип «належного урядування» означає, що ризик помилки державного органу покладається на державу, а не на особу. Помилки чиновників не виправляються за рахунок громадян.
Виключення і зняття – це не одне й те саме
Окремо суд розмежував два поняття, які часто плутають: «зняття з військового обліку» і «виключення з військового обліку». Різниця тут не просто в словах, а в правових наслідках.
Якщо людину зняли з обліку – її можуть поновити. Закон передбачає такий механізм. А от якщо людину саме виключили з військового обліку – жодного шляху для поновлення не існує. Така особа перестає бути військовозобов’язаною остаточно. Суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24.
У випадку позивача мало місце саме виключення – безповоротне, на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Що вирішив суд і чому це рішення важливе
Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Бездіяльність ТЦК визнано протиправною, а сам ТЦК зобов’язано внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку – так, як це зафіксовано в його військовому квитку. Крім того, суд стягнув на користь позивача 1 331,20 грн судового збору.
Ключове в цій історії ось що: запис у військовому квитку – це повноцінний юридичний документ. Якщо дані в Реєстрі йому суперечать, проблема – в Реєстрі, а не у вас. І відповідальність за розбіжності лежить на органі, який веде цей Реєстр, тобто на територіальному центрі комплектування.
До речі, суд окремо звернув увагу на одну деталь: ТЦК навіть не скористався правом подати відзив на позов. Ухвалу про відкриття провадження отримав через електронний кабінет ще 05.03.2026 – але жодної позиції щодо справи так і не висловив. За таких умов суд вирішував усе за наявними матеріалами, і ці матеріали цілком переконливо свідчили на користь позивача.
Ця справа – гарна ілюстрація того, як бюрократична інерція намагається взяти гору над уже ухваленим рішенням державного ж органу. ВЛК винесла постанову, запис у квитку зробили – а потім виявилося, що в електронній системі дані «загубилися». І замість того щоб виправити, людині пропонують знову ходити по комісіях. Суд поставив крапку в цьому замкненому колі: паперовий документ має силу, і його дані мусять бути в Реєстрі. Без варіантів.