Виключення з військового обліку непридатного до військової служби – це не формальність у паперах, а остаточне звільнення людини від військового обов’язку. На цьому наполягав позивач у справі №620/7921/26, і саме цю логіку підтримав Чернігівський окружний адміністративний суд, який 11 вересня 2026 року задовольнив позов повністю.
Історія виглядає дивно, якщо вчитатися в деталі. Чоловіка ще у 2023 році визнали непридатним до служби за станом здоров’я і виключили з обліку. А в травні 2026-го доставили до територіального центру комплектування, визнали придатним і призвали. Розглядала справу суддя Дубіна М.М. у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, за наявними матеріалами.
Що видно з документів
Позивач зареєстрований і проживає в Чернігівській області, раніше перебував на військовому обліку в місцевому ТЦК та СП. 09.06.2023 військово-лікарська комісія визнала його непридатним до військової служби з виключенням з обліку. Підстава – стаття 53-а графи II Розкладу хвороб з Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, далі – Положення №402.
Факт підтверджує тимчасове посвідчення військовозобов’язаного від 10.07.2023 №1/36/4538. У ньому прямо записано: людина непридатна до служби і виключена з обліку військовозобов’язаних. Ті самі дані показував застосунок «Резерв+», який формує військово-обліковий документ на основі відомостей Реєстру.
Потім настала пауза. Майже три роки чоловіка в обліку не було, заяв про поновлення він не писав, місце проживання не змінював. І ось 07.05.2026 його доставляють до іншого ТЦК. Там посадовці вносять до реєстрів відомості про перебування на військовому обліку і навіть про розшук.
Того ж дня ВЛК при ТЦК ухвалює постанову про придатність, що підтверджує довідка від 07.05.2026 №2026-0507-1445-4321-7. Уже 08.05.2026 з’являється наказ начальника ТЦК №313/12 про призов під час мобілізації, а 09.05.2026 – наказ командира військової частини №135 про зарахування до списків особового складу.
Що казали відповідачі
Військова частина у відзиві написала майже зразково: призваного внесли до поіменного списку команди від 08.05.2026 №3939, ВЛК визнала придатним, а підстав відмовити в зарахуванні не було. Класична відповідь виконавця, який просто робив свою роботу.
ТЦК теж наполягав на законності власних дій. Ще один аргумент відомства: оскарження наказу не може поновити первісний стан особи. К слову, саме цю тезу суд перевіряв найуважніше.
Різниця, яку часто плутають
Тут важливий момент, і він стосується не лише цієї справи. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII розрізняє два поняття: зняття з військового обліку та виключення з нього. Наслідки в них різні.
Людину, зняту з обліку, можуть узяти на облік знову, закон це допускає. А от виключення з військового обліку непридатного до військової служби припиняє статус військовозобов’язаного. Пункт 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо відносить до таких громадян осіб, визнаних непридатними до служби.
Саме на цій логіці будується позиція Верховного Суду з пунктів 37-39 постанови від 21.05.2025 у справі №280/2880/24. Знятий з обліку залишається військовозобов’язаним, виключений – ні. Частина перша статті 27 того самого закону додає деталь: у запас зараховують тих, хто придатний за станом здоров’я. Хто не придатний, у запасі не опиняється.
Звідси простий висновок, який суд і зробив. Людина без статусу військовозобов’язаного не має обов’язку проходити ВЛК і не може бути призвана за мобілізацією. Ні за статтею 39 Закону №2232-XII, ні за будь-якою іншою нормою.
Чому повторний огляд нічого не врятував
Відповідач міг би заперечити: ми мали право переглянути старий висновок. Але тут у гру вступає пункт 3.3 розділу II Положення №402. Особи, визнані непридатними, можуть повторно оглядатися ВЛК за місцем перебування на обліку – після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я.
Щоб підтвердити або змінити діагноз, лікар-член ВЛК формує електронне направлення в ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводять за графою II додатка 1 до Положення №402.
І що ж надано суду? Нічого з цього переліку. Жодного обстеження в спеціалізованому закладі, жодного направлення в ЕСОЗ, жодної заяви позивача, жодного документа про його особисту явку чи рішення про перегляд попереднього висновку. Позивач, до речі, заперечував саму добровільність огляду. Казав, що заяв не подавав, із членами комісії не спілкувався, обов’язкових аналізів не складав.
Суд підсумував прямо: медичний огляд провели без правових підстав. А тягар наслідків службової недбалості не можна перекладати на людину.
Реєстр, «Оберіг» і Порядок №1487
Окремо суд звернув увагу на те, як поводяться з даними. Ведення обліку регулює Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Його пункт 79 відносить до повноважень районних ТЦК саме взяття, зняття або виключення з обліку у випадках, передбачених законодавством.
А тепер найцікавіше. Самовільне переведення особової справи чи зміна ТЦК у реєстрі «Оберіг» без офіційної зміни місця проживання і без особистої заяви – це пряме порушення вимог Порядку №1487. Так сформулював суд.
Своєю чергою Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII у статті 3 вимагає обов’язковості та своєчасності внесення відомостей. Внести запис можна, але не будь-який і не з повітря. Підстава має існувати на момент запису.
Принцип належного урядування
Далі суд згадав практику Європейського суду з прав людини. У рішенні «Рисовський проти України» йдеться про принцип належного урядування: державні органи мають діяти вчасно, послідовно й прозоро, а ризик їхніх помилок покладається на державу. Виправляти власні промахи коштом людини, якої вони стосуються, не можна.
Поруч стоїть і позиція Верховного Суду з постанови від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 про правову процедуру. Вона встановлює межі повноважень органу влади. Порушення процедури дає людині підставу оскаржити дії в суді.
Далі – механіка ланцюга. Зарахування до списків особового складу відбувається наказом по стройовій частині, але не на власний розсуд командира. Підставою стають іменні списки команд від ТЦК. Якщо первинний наказ про призов протиправний, похідний наказ втрачає опору.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22 вже погоджувався з протиправністю наказу про зарахування особи, яка не могла бути призвана, і з обов’язком виключити її зі списків. Підхід із постанови від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 суд до цих обставин не застосував.
Аргумент про незворотність процедури призову теж не спрацював. Він стосувався конкретного випадку військовослужбовця, який звернувся до суду майже через рік, і зразковим не є.
Що вирішив суд
Позов задоволено повністю. Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про позивача як про військовозобов’язаного. Окремо зобов’язав внести дані про виключення з військового обліку непридатного до військової служби.
Скасовано наказ про призов від 08.05.2026 №313/12 у частині призову й направлення позивача та наказ командира військової частини від 09.05.2026 №135 про зарахування до списків. Військову частину зобов’язано виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Чому суд не став вирішувати питання про звільнення окремо, за статтею 26 Закону №2232-XII? Бо виключення зі списків – не самостійна вимога, а прямий наслідок скасування наказу про зарахування. Стаття 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» каже: служба закінчується в день виключення військовослужбовця зі списків особового складу. Тобто окремий наказ про звільнення тут просто не потрібен.
Судові витрати розподілили так: позивач сплатив 2129,92 грн збору, тож з кожного відповідача стягнули по 1064,96 грн. Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.