Виключення з військового обліку – це не формальна відмітка в документі, а юридичний факт. Людина втрачає статус військовозобов’язаної, і повернути її в облік можна лише у спосіб, прямо передбачений законом. Тому коли застосунок раптом показує протилежне, варто розібратися, на чому тримається ця зміна.
Схожу історію розглядав Волинський окружний адміністративний суд. Рішення у справі №140/5656/26 від 01 вересня 2026 року (суддя Каленюк Ж.В.) добре показує, де закінчуються повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Корисне читання для всіх, хто має військовий квиток із записом про непридатність.
Як усе почалося
Чоловік пройшов військово-лікарську комісію 04 жовтня 2016 року. Його визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підстава – стаття 67а графи І Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402. Відповідний запис внесли до військового квитка.
Минуло майже десять років. А 20 квітня 2026 року чоловік відкрив Резерв+ і побачив себе серед військовозобов’язаних, на обліку в місцевому ТЦК та СП. Поруч, у тому ж військово-обліковому документі, залишився запис про постанову ВЛК від 04 жовтня 2016 року: непридатний, з виключенням з обліку.
Два взаємовиключні статуси в одній системі. Як таке взагалі можливе?
Що відповів ТЦК
У відзиві на позов відповідач вибудував цілу лінію захисту. Мовляв, чоловік під час особливого періоду не проходив медичний огляд як військовозобов’язаний. А 12 березня 2026 року його взяли на облік на підставі розпорядження начальника ТЦК від 04 березня 2026 року №1195/2109. Приводом стала перевірка правомірності внесення до Реєстру відомостей про виключення громадян віком від 22 до 54 років.
Другий аргумент стосувався змін у законодавстві. З 04 травня 2024 року частина шоста статті 37 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу нібито вже не передбачає такої підстави, як визнання ВЛК непридатним із виключенням з обліку. Отже, підстава відпала сама собою.
Третій аргумент – процесуальний: позивач не звертався із заявою про внесення змін.
Звучить начебто логічно. Але суд подивився на норми уважніше.
Чому аргументи не спрацювали
Почнемо з Конституції. Частина друга статті 19 прямо каже: державні органи та їхні посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Це не декларація, а робочий інструмент. Саме він і вирішив справу.
Тепер про нову редакцію статті 37. Так, формулювання змінилося. Раніше йшлося про визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з обліку. Зараз – про визнаних непридатними до військової служби. Але ж суть від цього не змінилася, зауважив суд. Пункт 3 частини шостої статті 37 як передбачав виключення, так і передбачає.
Далі – ключове. Ні Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, ні Закон України Про військовий обов’язок і військову службу не дають ТЦК та СП права ревізувати, відміняти чи скасовувати висновки ВЛК. Керівник центру не може власним розпорядженням перекреслити постанову лікарської комісії.
І найголовніше: норми, яка дозволяла б поновити на військовому обліку людину, раніше виключену через непридатність, просто немає. Немає механізму. Немає процедури. А якщо немає – жодне розпорядження не створить його з повітря.
Про заяву теж вийшло не так. Позивач звертався до ТЦК 28 березня 2026 року з проханням внести зміни до Реєстру. Відповідь надійшла листом від 06 квітня 2026 року №559. У ній – відмова з поясненням: підстав для виключення недостатньо. Тобто людина просила, їй відповіли, але проблему не вирішили.
Позицію суду підсилює й практика Верховного Суду. Йдеться про постанову від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24, пункт 39: рішення про виключення з військового обліку означає, що особа більше не перебуває на обліку й втрачає статус військовозобов’язаної.
Хто відповідає за актуальність Реєстру
Тут варто згадати, як усе має працювати в теорії. Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (№1951-VIII) у статті 3 називає серед основних засад ведення Реєстру обов’язковість, своєчасність, повноту та актуалізацію відомостей.
Хто за це відповідає? Частина восьма статті 5 того ж закону відносить районні та міські ТЦК до органів ведення Реєстру. А частина перша статті 14 зобов’язує вносити зміни до персональних і службових даних. Серед персональних даних, згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7, є й відомості про результати медичних оглядів.
Далі – підзаконні акти. Пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, прямо покладає на ТЦК взяття, зняття та виключення з обліку у випадках, передбачених законодавством. А пункт 4 Порядку №559 дає громадянину право звернутися, якщо дані в документах і в Реєстрі розійшлися. Зміни вносять протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Погодьтеся, усе виглядає чітко. Питання лише в тому, хто саме вирішує, які відомості правильні.
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Визнали протиправними дії ТЦК щодо взяття чоловіка на військовий облік військовозобов’язаних із внесенням цих відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Крім того, суд зобов’язав відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку у зв’язку із визнанням непридатним до військової служби. Орієнтир – постанова ВЛК від 04 жовтня 2016 року. Виправити треба конкретні поля: категорію обліку та підставу для зняття.
Окремо про гроші. Позивач сплатив судовий збір 1331,20 грн. Оскільки позов подавали в електронній формі, застосували коефіцієнт 0,8 згідно з частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір. До стягнення з бюджетних асигнувань відповідача – 1064,96 грн. Решту можна повернути за окремо поданим клопотанням.
Оскаржити рішення можна протягом тридцяти днів. Адресат – Восьмий апеляційний адміністративний суд.
Що з цього винести на практиці
Історія не унікальна. Схожих справ чимало, і логіка судів зазвичай та сама. Ось кілька практичних висновків.
- Перевіряйте Резерв+ час від часу. Розбіжність між паперовим документом і системою – перший сигнал, що варто діяти.
- Зберігайте військовий квиток і всі медичні документи. Саме запис у квитку та постанова ВЛК стали у цій справі вирішальними доказами.
- Звертайтеся письмово. Заява з датою реєстрації створює слід, а без нього доводити бездіяльність значно складніше.
- Не погоджуйтеся на усні пояснення. Відмова має бути оформлена листом – тоді її можна оскаржити.
- Пам’ятайте про строки. Для звернення до адміністративного суду вони обмежені, і краще не тягнути.
Тут важливий момент: суд не оцінював стан здоров’я людини заново. Він не вирішував, придатна вона чи ні. Питання було вужче – чи мав ТЦК право змінювати категорію обліку без нового висновку ВЛК. Відповідь: не мав.
Тому коректне формулювання у зверненні до центру комплектування чи до суду важить не менше за самі документи. Не треба доводити, що ви хворі. Достатньо показати, що постанова ВЛК чинна, ніким не скасована, а отже, статус військовозобов’язаного не міг виникнути сам по собі.