Виключення з військового обліку – законне право кожного, кого визнали непридатним до служби. Але що робити, коли ТЦК ігнорує ваші заяви, а в додатку «Резерв+» ви раптом бачите себе як військовозобов’язаного? Саме така історія трапилася з пенсіонером органів внутрішніх справ, і вона закінчилася успіхом – суд став на бік людини.
Тепер давайте розберемо цю справу детально. Вона показова для всіх, хто зіткнувся з помилками в реєстрі «Оберіг» і не знає, як діяти далі.
Що сталося: пенсіонер МВС, інвалідність і раптовий «сюрприз» у Резерв+
Уявіть: ви з 2012 року маєте другу групу інвалідності внаслідок війни. Ще тоді, у вересні 2012-го, медична комісія визнала вас непридатним до військової служби – за графою 1 статті 75 «а» розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони №402. Вас мали виключити з обліку раз і назавжди.
Минали роки. Інвалідність неодноразово підтверджували, а у червні 2019 року встановили безстроково. Здавалося б, питання закрите.
Але 3 грудня 2025 року чоловік відкрив додаток «Резерв+» і побачив те, чого не очікував: 27 листопада 2025 року його повторно взяли на військовий облік. Попри інвалідність. Попри довідки МСЕК. Попри всі попередні рішення.
Коротше кажучи, система «Оберіг» показувала його як військовозобов’язаного – з усіма наслідками, які це тягне в умовах воєнного стану.
Дві заяви – і жодної реакції
Чоловік не став зволікати. 4 грудня 2025 року він направив до начальника територіального центру комплектування заяву з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів актуальну інформацію – про його непридатність до служби та про виключення з військового обліку.
До заяви додав усі документи: копію паспорта, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, довідки МСЕК, свідоцтво про хворобу, посвідчення ветерана внутрішніх справ. Повний пакет.
5 грудня – друга заява, аналогічна за змістом. Обидві відправлені цінними листами з описом вкладення. Першу ТЦК отримав 11 грудня, другу – 12 грудня 2025 року.
І ось тут починається найцікавіше. Заяву від 4 грудня зареєстрували у ТЦК аж 30 січня 2026 року – майже через два місяці після отримання. А заяву від 5 грудня, як з’ясувалося в суді, взагалі не розглянули.
Коли справа дійшла до суду, єдине, що зміг надати ТЦК у відповідь – лист від 5 лютого 2026 року. У ньому позивачу просто запропонували особисто прибути до центру комплектування. Жодного рішення по суті. Жодної оцінки поданих документів.
Що каже закон
Ключове правило міститься у частині шостій статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (№2232-XII). Воно чітке й однозначне: громадяни, визнані непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку. Жодних винятків. Жодних «але».
Крім того, Порядок №559, затверджений постановою Кабміну від 16 травня 2024 року, передбачає: якщо є розбіжності між даними у військово-облікових документах і тим, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, громадянин подає заяву до ТЦК – і зміни мають внести протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
П’ять робочих днів. Не два місяці. І точно не вічне очікування.
Інший важливий документ – Порядок №1487, затверджений постановою Кабміну від 30 грудня 2022 року. Він регулює організацію та ведення військового обліку. І він не містить прямої вимоги про обов’язкову особисту присутність для зняття або виключення з обліку. Особливо коли йдеться про виправлення помилок у реєстрі.
Чому суд став на бік позивача
Одеський окружний адміністративний суд 5 серпня 2026 року ухвалив рішення на користь позивача. Ось ключові аргументи, які спрацювали.
По-перше, ТЦК не надав жодних доказів того, що він належно розглянув заяви. Відповідь від 5 лютого 2026 року – це не рішення, а формальна відписка. А друга заява взагалі залишилася без уваги.
По-друге, суд прямо вказав: ТЦК, як орган ведення реєстру, зобов’язаний або внести зміни, або надати мотивовану відмову. Третього не дано. Не можна просто мовчати або просити людину «зайдіть до нас особисто».
По-третє – і це надзвичайно важливо – тягар наслідків через помилки чи бездіяльність державного органу не може перекладатися на громадянина. Суд послався на принцип «належного врядування», який Європейський суд з прав людини сформулював, зокрема, у справі «Рисовський проти України». Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу – не на людину.
І нарешті: суд наголосив, що позивача не можна змушувати повторно проходити військово-лікарську комісію, щоб підтвердити те, що вже було встановлено раніше. Якщо людина з 2012 року визнана непридатною і має безстрокову інвалідність – це факт, який не потребує повторного доведення.
Що вирішив суд
Позов задовольнили. Суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язав розглянути заяви позивача по суті – на підставі поданих ним документів. Тобто не «запросіть його на прийом», а взяти документи, проаналізувати їх і прийняти рішення: внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів або дати обґрунтовану відмову.
Крім того, суд окремо підкреслив: особиста присутність для виключення з військового обліку не є обов’язковою. Закон такої вимоги не містить, а отже, ТЦК не може відмовляти в розгляді заяви лише тому, що людина не прийшла особисто.
Практичний урок для тих, хто зіткнувся з подібним
Ця справа – не поодинокий випадок. Багато людей опиняються в ситуації, коли дані в «Резерв+» або реєстрі «Оберіг» не відповідають дійсності. І ось що варто запам’ятати.
Якщо ви виявили помилку – одразу фіксуйте її. Скріншоти з додатку, військово-облікові документи, все, що підтверджує ваш реальний статус – зберігайте.
Пишіть заяву до ТЦК. Не дзвоніть, не ходіть на усні прийоми – потрібен письмовий документ. Надсилайте цінним листом з описом вкладення. Це ваш доказ того, що ви звернулися.
Дайте ТЦК розумний строк для відповіді. Якщо за п’ять робочих днів після реєстрації заяви зміни не внесені, а ви не отримали мотивованої відмови – це привід звертатися до адміністративного суду.
Пам’ятайте: виключення з військового обліку за станом здоров’я – це не привілей і не чиясь примха, а пряма норма статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Якщо ТЦК її ігнорує, суд має всі підстави зобов’язати посадовців виконати те, що вони повинні були зробити без жодного позову. Помилки реєстру – це проблема держави, і саме держава зобов’язана ці помилки виправляти.