Виключення з військового обліку за станом здоров’я – це не просто запис у реєстрі, а остаточний юридичний факт, після якого людина перестає бути військовозобов’язаною. Саме до такого висновку дійшов Тернопільський окружний адміністративний суд у справі №500/745/26, коли розбирав історію чоловіка, якого мобілізували попри те, що ще у 2022 році військово-лікарська комісія визнала його непридатним до служби.
Давайте розберемо цю ситуацію без юридичного туману. Вона показова – і, чесно кажучи, корисна для розуміння того, як працюють (а точніше – як іноді не працюють) механізми військового обліку в Україні.
Вересень 2022 – листопад 2025: хронологія однієї помилки
Уявіть: вересень 2022 року. Чоловік проходить військово-лікарську комісію при одному з відділів територіального центру комплектування. Отримує довідку ВЛК №650/979 із чітким вердиктом – «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». Здавалося б, крапка. Людина більше не військовозобов’язана, її не можуть мобілізувати.
Але минає три роки.
У листопаді 2025-го того ж чоловіка доставляють до територіального центру комплектування. Там його направляють на повторний медичний огляд. І нова ВЛК виносить уже зовсім інший вердикт: «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, підрозділах логістики, зв’язку, охорони». Наказом №1919 від 22 листопада 2025 року його призивають на військову службу під час мобілізації. А наступного дня – наказ №327 про зарахування до списків особового складу військової частини. Все: людина стала військовослужбовцем.
Але ж рішення про непридатність від 2022 року ніхто не скасовував. Як таке стало можливим?
«Оберіг» не побачив: у чому корінь проблеми
Тут криється головна причина. Коли ВЛК визнає людину непридатною з виключенням з військового обліку, територіальний центр комплектування зобов’язаний внести ці дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів – у народі його називають «Оберіг». І зробити це ТЦК має самостійно. Без жодних додаткових звернень від людини.
У цій справі ТЦК просто не виконав свій обов’язок. І коли у 2025 році чоловіка доставили до центру комплектування, система його «не бачила» як виключеного з обліку. Формально він усе ще значився військовозобов’язаним. А раз так – його направили на ВЛК, визнали придатним і мобілізували.
Коли справа дійшла до суду, представники ТЦК та ВЛК спробували виправдатися. Головний аргумент: процедура виключення з військового обліку нібито не була завершена. Мовляв, постанова ВЛК від 2022 року потребувала затвердження штатною військово-лікарською комісією вищого рівня. А без такого затвердження – немає підстав вважати людину виключеною.
Звучить логічно? Лише на перший погляд.
Чому суд не погодився з ТЦК
Суд розібрав аргументи відповідачів буквально по кісточках. І ось що з’ясувалося.
Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни, яких ВЛК визнала непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку. Це прямо передбачено частиною шостою статті 37 цього закону.
Крім того, на час проходження чоловіком ВЛК у 2022 році діяло Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони №402. І воно чітко розмежовувало: затвердженню штатною ВЛК підлягали лише постанови, оформлені свідоцтвом про хворобу, та лише щодо військовослужбовців або офіцерів запасу.
А позивач не був ані військовослужбовцем, ані офіцером запасу. Він був звичайним військовозобов’язаним. Отже, його постанова про непридатність оформлювалася довідкою ВЛК – і вона не потребувала жодного затвердження зверху. Вона була остаточною з моменту винесення.
Тут важливий момент. Суд звернув увагу на ще один нюанс. У законодавстві, чинному на вересень 2022 року, під час мобілізації ВЛК могла винести лише три варіанти рішень: «придатний», «тимчасово непридатний» або «непридатний з виключенням з військового обліку». Жодного проміжного варіанту – на кшталт «непридатний, але залишений на обліку» – просто не існувало. Якщо людина непридатна – вона автоматично виключається і перестає бути військовозобов’язаною.
Чий обов’язок – і хто його не виконав
Суд прямо вказав: обов’язок внести дані про непридатність до реєстру «Оберіг» лежить саме на ТЦК за місцем обліку людини. І цей обов’язок не залежить від жодних дій самого громадянина. Більше того – він не потребує особистої присутності людини в ТЦК.
Це прямо випливає з пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року. Там чітко сказано: особиста присутність для зняття або виключення з військового обліку – не обов’язкова.
Іншими словами, ТЦК просто не виконав свою роботу вчасно. А потім ця бюрократична недбалість призвела до мобілізації людини, яка вже три роки як не повинна була вважатися військовозобов’язаною.
Що вирішив суд і чому це важливо
Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо мобілізації, направлення на медичний огляд та призову чоловіка на військову службу. Скасував наказ про призов №1919 від 22 листопада 2025 року. Скасував постанову ВЛК від 2025 року, оформлену довідкою №2025-1122-1404-2300-3.
І найголовніше – зобов’язав ТЦК звільнити чоловіка з військової служби та внести до реєстру «Оберіг» правдиву інформацію: про його непридатність до служби відповідно до довідки ВЛК №650/979 від 1 вересня 2022 року.
Коли суд обирав спосіб захисту, він керувався принципом, який Європейський суд з прав людини називає «належним урядуванням». Суть проста: державний орган не може отримувати вигоду від власних помилок. Ризик будь-якої помилки має покладатися на державу, а не на людину. Інакше кажучи – якщо ТЦК не вніс дані в реєстр, це проблема ТЦК, а не підстава для незаконної мобілізації.
Крім того, суд зазначив: хоча Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо не передбачає такої підстави для звільнення, як незаконний призов, проте проходження служби стало прямим наслідком протиправного наказу. А тому ефективний захист порушеного права вимагає саме звільнення – без додаткових умов і повторних звернень.
Окремо варто зауважити: суд відмовив у скасуванні наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (№327 від 23.11.2025). Логіка тут така: скасування цього наказу не змінило б правового статусу чоловіка як військовослужбовця за минулий період. Натомість звільнення зі служби автоматично тягне за собою і виключення зі списків частини. Тобто суд обрав спосіб, який реально відновлює порушене право, а не створює ілюзію захисту.
Ця справа – наочний приклад того, як одна вчасно не внесена до реєстру довідка може призвести до багатомісячного судового процесу. І водночас – доказ того, що закон на боці людини, якщо вона готова відстоювати свої права з документами в руках.