Уявіть: у вас на руках документи про виключення з військового обліку ще з 2006 року, ви маєте інвалідність, ніколи не служили – і раптом дізнаєтеся з додатку «Резерв+», що перебуваєте в розшуку. Саме в такій ситуації опинився позивач, чию справу нещодавно розглянув Одеський окружний адміністративний суд. Давайте розберемося, чому так сталося і що з цим робити.
Передісторія: людина, якої немає в системі… але є
Позивач – інвалід 2 групи безстроково, з інсулінозалежним цукровим діабетом 2 типу. Військову службу він ніколи не проходив. Більше того – ще 15 квітня 2002 року Білгород-Дністровська військово-лікарська комісія визнала його непридатним до військової служби.
У 2006 році чоловіка офіційно виключили з військового обліку. У 2010-му – зняли з обліку остаточно. У паспорті стоїть відповідний штамп, а на руках є посвідчення №2774 від 08.02.2007 року, яке замінює військовий квиток і прямо підтверджує: до армії ця людина не має жодного стосунку.
Здавалося б, усе гранично ясно. Але в липні 2025 року позивач вирішив підключити мобільний застосунок Міноборони «Резерв+». І те, що він там побачив, м’яко кажучи, здивувало.
Що показав «Резерв+»
У додатку значилося: чоловік перебуває на обліку військовозобов’язаних у Реєстрі «Оберіг» за конкретним номером. І це при тому, що всі паперові документи стверджували протилежне.
Але найнеприємніший сюрприз чекав далі. У «Резерв+» висвітився запис: «Вас розшукує ТЦК від 25.03.2025 р.». Згодом надійшло повідомлення, що територіальний центр комплектування звернувся до Національної поліції з вимогою доставити позивача для складання адміністративного протоколу. Причина – нібито неприбуття за повісткою.
Тут важливий момент: людина, яка виключена з військового обліку через непридатність до служби, не зобов’язана ні проходити військово-лікарську комісію, ні з’являтися за повістками. Сама ідея повістки такій особі – юридичний нонсенс. ТЦК просто не мав правових підстав її виписувати.
Спроба виправити ситуацію
14 серпня 2025 року позивач подав до ТЦК заяву з проханням виправити та актуалізувати дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Логіка проста: є паперове посвідчення про непридатність до служби – внесіть цю інформацію в електронний реєстр.
Через два місяці, 21 жовтня 2025 року, ТЦК нарешті відповів. І що ж запропонував? Прийти особисто з оригіналами документів. Інакше кажучи – замість того, щоб самостійно виправити очевидну помилку в системі, відомство переклало цей обов’язок назад на людину. При тому, що закон прямо зобов’язує районні ТЦК вносити до Реєстру всі передбачені відомості про військовозобов’язаних.
Позивач не погодився з таким підходом і подав до суду.
Що каже закон
Тут варто зупинитися на ключових нормах, якими керувався суд.
По-перше, Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Пункт 3 частини 6 статті 37 цього закону чітко говорить: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, визнані непридатними до військової служби. Саме ця підстава і була застосована до позивача ще у 2006 році. І з того часу нічого не змінилося – ані стан здоров’я позивача, ані законодавство, яке б дозволяло повторно взяти його на облік.
По-друге, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017. Його стаття 3 визначає основні засади ведення Реєстру – обов’язковість і своєчасність внесення відомостей, а також повноту й актуалізацію даних. Органи ведення Реєстру (а це районні та міські ТЦК) зобов’язані забезпечувати його актуальність. За статтею 14 цього ж Закону, внесення змін до персональних і службових даних відбувається на підставі відомостей, що подаються самими військовозобов’язаними. Тобто заява позивача – цілком законна підстава для коригування записів.
По-третє, Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.12.2022 року №1487. Пункт 79 цього Порядку прямо покладає на районні ТЦК обов’язок проставляти у військово-облікових документах відмітки про зняття та виключення з обліку, а також виконувати функції з ведення Єдиного державного реєстру.
Інакше кажучи, ТЦК не просто мав право внести коректні дані про позивача – він був зобов’язаний це зробити. А те, що замість цього у системі з’явився запис про розшук, суд розцінив як протиправну бездіяльність.
І ще один принциповий момент. Відповідно до статті 7 Закону № 1951-VIII, без постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ТЦК не можуть вносити до Реєстру записи про порушення правил військового обліку та адміністративний розшук. А такої постанови щодо позивача не існувало. Як не існувало і самого протоколу.
До того ж, згідно зі статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строк притягнення до відповідальності становить три місяці з моменту виявлення правопорушення (але не більше року з дня його вчинення). На момент подання позову ці строки вже спливли.
Що вирішив суд
Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов. Рішенням суду:
– бездіяльність ТЦК щодо невнесення до Реєстру інформації про непридатність позивача до служби та виключення з військового обліку визнана протиправною;
– дії щодо внесення запису «Вас розшукує ТЦК від 25.03.2025 р.» також визнані протиправними;
– ТЦК зобов’язали внести до Реєстру достовірну інформацію про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»;
– запис про розшук зобов’язали видалити;
– ТЦК має направити до Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання позивача.
Суд окремо підкреслив: алгоритм дій ТЦК у цій ситуації чітко визначений законодавчо, жодного «вільного розсуду» тут немає. Тому зобов’язання відповідача вчинити конкретні дії – це не втручання в дискреційні повноваження, а відновлення законності.
Чому це рішення важливе
Чесно кажучи, ця справа – не поодинокий випадок. В умовах цифровізації військового обліку трапляється чимало ситуацій, коли дані в електронних реєстрах не збігаються з паперовими документами. І різниця ця – не просто технічна помилка. Для людини вона обертається цілком реальними проблемами: від неможливості виїхати за кордон до ризику бути затриманим поліцією просто на вулиці.
Крім того, суд фактично підтвердив: тягар доказування правомірності своїх дій лежить на ТЦК, а не на громадянинові. Відповідач у цій справі навіть не подав відзиву на позов. Можливо, йому просто не було чого сказати – адже всі документи позивача були бездоганними, а дії самого ТЦК явно суперечили закону. І це промовистий сигнал для всіх, хто опинився в подібній ситуації: якщо ваші паперові документи підтверджують виключення з військового обліку, а «Резерв+» показує щось інше – проблема не у вас.
До речі, суд також звернув увагу на норму Закону України №3696-IX від 09.05.2024 року. Суть її в тому, що якщо Міноборони може отримати персональні дані військовозобов’язаного через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами, людину взагалі не можна притягнути до відповідальності за неповідомлення цих даних. ТЦК не зміг довести, що отримати такі відомості було неможливо. А отже – ще одна підстава для скасування запису про розшук.
Судовий захист у таких справах цілком реальний. Головне – мати на руках належні документи і не боятися відстоювати свої права.