Виключення з військового обліку – процедура, яка, здавалося б, не повинна викликати проблем, якщо військово-лікарська комісія вже визнала людину непридатною до служби. Але реальне життя, як це часто буває, виявляється складнішим за законодавчі норми. Полтавський окружний адміністративний суд нещодавно розглянув справу, що яскраво це ілюструє, і рішення у ній може стати дороговказом для багатьох українців.
Уявіть: ви пройшли військово-лікарську комісію, отримали довідку про непридатність, у вашому тимчасовому посвідченні стоїть запис про виключення з обліку – і все, здавалося б, позаду. Ви повертаєтеся до звичного життя, будуєте плани. Аж раптом через два з половиною роки до вас приходять працівники ТЦК і кажуть: «З’явіться на медичний огляд, треба поновити ваші військово-облікові дані». Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №440/11730/25.
Як усе почалося
23 грудня 2022 року чоловік пройшов медогляд військово-лікарської комісії. ВЛК ухвалила постанову №6/8532, згідно з якою його визнали непридатним до військової служби – з виключенням з військового обліку. Того ж дня у тимчасовому посвідченні (документі, що замінює військовий квиток) з’явився відповідний запис, засвідчений підписом військового комісара та печаткою.
Здавалося б, крапка. Але у травні 2025 року ситуація різко змінилася. Працівники територіального центру комплектування повідомили чоловікові про обов’язок з’явитися для проходження медичного огляду та поновлення облікових даних. Іншими словами, ТЦК поводився так, ніби жодного рішення ВЛК не існувало.
Чому так сталося? У серпні 2025 року адвокат позивача надіслав запит до ТЦК. Відповідь, яку він отримав, складно назвати задовільною. Начальник ТЦК повідомив: через військову агресію та обстріли Кременчуцького району сталася пожежа в будівлі, де розташовувався центр комплектування, і вся документація згоріла. Простіше кажучи, «у нас немає ваших паперів, тому ви мусите пройти все заново».
Ось тут і криється головна проблема. Відсутність документів у ТЦК – це проблема ТЦК, а не людини. Але на практиці весь тягар наслідків ліг саме на плечі позивача.
Що каже закон про виключення з військового обліку
Коротко пробіжімося правовою базою – без цього не зрозуміти логіку суду.
Військовий облік в Україні регулюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII. Частина шоста статті 37 цього Закону чітко перелічує підстави, з яких громадянина виключають з обліку:
- смерть або визнання безвісно відсутнім;
- припинення громадянства України;
- визнання непридатним до військової служби;
- досягнення граничного віку перебування в запасі.
Зверніть увагу на третій пункт – це саме та підстава, яка була встановлена щодо позивача. І це не просто формальність. Стаття 32 того ж Закону №2232-XII прямо каже: військовозобов’язані, визнані ВЛК непридатними для військової служби, виключаються з обліку і переводяться у відставку. Жодних «можливо», «за бажанням ТЦК» чи «якщо збереглися документи» – норма імперативна.
Тепер про реєстри. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів функціонує на підставі окремого Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII. І саме на районні (міські) ТЦК покладено обов’язок вести цей реєстр та актуалізувати його дані. Це не чиясь добра воля, а прямий обов’язок, закріплений законодавством.
Крім того, постанова Кабінету Міністрів України №559 від 16 травня 2024 року, якою затверджено Порядок оформлення військово-облікових документів, вимагає: відомості у військово-обліковому документі громадянина мають відповідати даним Реєстру. Якщо є розбіжності – ТЦК зобов’язаний внести зміни протягом п’яти робочих днів після звернення.
Чому аргументи ТЦК не спрацювали
Відповідач посилався на те, що в реєстрі «Оберіг» відсутні дані про виключення позивача з військового обліку, а документація знищена вогнем. Але суд нагадав просту істину: відсутність інформації в реєстрі не скасовує факту ухвалення постанови ВЛК і не робить недійсним запис у тимчасовому посвідченні.
ТЦК не надав жодного доказу того, що:
- постанова ВЛК визнана недійсною або скасована в адміністративному чи судовому порядку;
- запис у тимчасовому посвідченні є підробленим;
- позивач взагалі зобов’язаний проходити повторний медичний огляд.
Останнє – особливо показово. Чинне законодавство не встановлює обов’язку для осіб, визнаних непридатними до військової служби, проходити повторний медогляд. Ця вимога стосується лише обмежено придатних. А позивач був визнаний саме непридатним – і це принципова юридична різниця.
До речі, суд послався на практику Європейського суду з прав людини. У рішенні «Рисовський проти України» ЄСПЛ наголосив: ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Інакше кажучи, якщо ТЦК втратив документи через пожежу – це не привід вимагати від людини повторно доводити те, що вже було встановлено три роки тому.
Що вирішив суд і чому це важливо
Полтавський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Бездіяльність ТЦК визнано протиправною. Суд зобов’язав територіальний центр комплектування:
- виключити позивача з військового обліку на підставі постанови ВЛК, оформленої довідкою від 23.12.2022 №6/8532;
- внести актуальні персональні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Крім того, з ТЦК стягнули судовий збір у розмірі 968,96 грн на користь позивача. І це теж важливий сигнал: державний орган, який порушив закон, має не лише виправити ситуацію, а й компенсувати людині витрати на відновлення справедливості.
Це рішення формує правову позицію, яка може стати в пригоді багатьом українцям, що опинилися в подібній ситуації. Якщо у вас на руках є довідка ВЛК про непридатність і відмітка у військово-обліковому документі про виключення з військового обліку, але ТЦК ігнорує ці дані – знайте: закон на вашому боці.
Зверніть увагу ще на один процесуальний момент. Позивач спочатку подав позов до одного ТЦК, але суд за власною ініціативою залучив співвідповідача – ще один територіальний центр комплектування. Це нормальна практика в адміністративних справах. Вона гарантує, що рішення буде виконано належним органом і жодна бюрократична плутанина не завадить людині отримати те, що їй гарантовано законом.
Чесно кажучи, вся ця історія нагадує класичний сюжет про те, як державна машина іноді працює сама проти себе. З одного боку – чіткі норми закону, які захищають людину. З іншого – бюрократична інерція та воєнний хаос, що створюють проблеми на рівному місці. Добре, що судова система в цьому випадку спрацювала швидко, по суті, без зайвих зволікань.
Якщо ви опинилися в схожій ситуації – не чекайте, поки все «розсмокчеться» саме собою. Фіксуйте кожне звернення до ТЦК письмово, збирайте всі наявні документи і за потреби звертайтеся до адміністративного суду. Як показує практика, це працює – навіть тоді, коли у відповідача, здавалося б, є залізний аргумент про згорілі папери.