Вимагання неправомерної вигоди за оформлення документів на виплати за знищену техніку противника – саме в цьому підозрюють підполковника Збройних Сил України. Про підозру йому повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.
Йдеться про старшого офіцера групи вивчення та впровадження досвіду управління безпілотними системами однієї з військових частин. Кваліфікація – частина 3 статті 368 Кримінального кодексу України.
Що стоїть за цими сухими формулюваннями і чому історія стосується не лише одного офіцера? Давайте розберімося по черзі.
Що саме інкримінують
За даними слідства, офіцер входив до робочої групи військової частини, яка підтверджувала ураження техніки противника під час бойових дій. Простіше кажучи, це ті люди, чий висновок вирішує: техніку знищено чи ні.
Саме на цьому етапі й виник, за версією обвинувачення, корупційний задум. Використовуючи службове становище, підполковник нібито налагодив систематичне отримання грошей від військовослужбовців підпорядкованих підрозділів. Умова – безперешкодне оформлення документів, потрібних для отримання виплат.
Тут важливий момент. Йдеться не про разовий епізод, а про схему, яка, за версією слідства, працювала постійно. І платити мали ті самі люди, які ризикують життям на передовій.
Неправомерна вигода: що це за термін
До 2019 року в Кримінальному кодексі йшлося про хабар. Потім законодавець змінив формулювання, і з’явився новий термін – неправомерна вигода. Сенс залишився той самий: будь-яка вигода матеріального чи нематеріального характеру, яку службова особа отримує за дії або бездіяльність у своїх службових інтересах.
Гроші, речі, послуги, право на щось, відмова від боргу – усе це підпадає під визначення. Важливо не те, у якій формі надійшла вигода, а те, за що її дали.
Стаття 368 описує прийняття пропозиції, обіцянки або одержання такої вигоди службовою особою. Тобто покарати можуть не лише за факт отримання грошей, а й за саму згоду взяти їх.
Окремо варто сказати про суб’єкта. Службова особа – це не лише чиновник у кабінеті. Військовослужбовець, який має організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські повноваження, теж підпадає під це визначення. А підполковник, який підписує висновки для інших підрозділів, такими повноваженнями явно наділений.
Чому частина 3, а не частина 1
У цій нормі кілька частин, і різниця між ними – у суворості наслідків. Базова частина стосується звичайного одержання вигоди службовою особою: штраф, арешт або позбавлення волі на строк до трьох років.
Частина 3 охоплює значно серйозніші випадки. Це великий розмір, відповідальне становище, попередня змова групи осіб, повторність або поєднання з вимаганням неправомерної вигоди.
Санкція така: позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років та з конфіскацією майна.
Зверніть увагу: конфіскація тут не додаткова опція, а обов’язковий елемент покарання. Логіка проста – якщо людина наживалася на службовому становищі, відповідати має й майном.
Що означає вимагання у цьому контексті
У побуті вимагання часто уявляють як погрози фізичною розправою. У службових злочинах це ширше поняття. Вимагання неправомерної вигоди – це коли службова особа ставить людину в умови, за яких та змушена заплатити, щоб отримати те, що їй і так належить за законом.
Погроза затягнути оформлення, не підписати висновок, притримати документи – цього достатньо. Формально ніхто не погрожує розправою, але людина опиняється в пастці: без підпису офіцера виплати не буде.
Різниця між одержанням і вимаганням принципова. В одному випадку людина сама пропонує гроші, в іншому їх ставлять умовою. Для військового це різниця між добровільною і вимушеною участю в оборудці.
Окремо наголошу: не має значення, чи отримав підозрюваний гроші. Сама вимога вже утворює склад злочину.
Як мала працювати система виплат
Гроші за знищену або захоплену техніку противника – це не премія за гарний настрій, а конкретна винагорода, передбачена урядовим порядком. Вона має стимулювати військових нищити ворожу техніку і не залежати від чиєїсь примхи.
Процедура виглядає так: підрозділ фіксує результат, дані перевіряють, і на підставі підтвердження оформлюють виплату. Кожен етап має бути прозорим, адже йдеться про бойові результати, а не про паперову формальність.
Коли на цьому шляху з’являється плата за швидкість, страждають усі. Військовий втрачає гроші, держава – довіру, а система винагород перестає виконувати свою функцію.
Що буде далі
Повідомлення про підозру – це ще не обвинувальний вирок. За статтею 62 Конституції України людина вважається невинуватою, доки її вину не доведе суд. Та сама гарантія закріплена в статті 17 Кримінального процесуального кодексу.
Далі слідство збирає докази, а сторона захисту має право їх оспорювати. Підозрюваний може ознайомлюватися з матеріалами, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката. Порядок повідомлення про підозру визначає стаття 276 КПК.
Доказова база в таких справах зазвичай складається з документів, свідчень військовослужбовців, даних про рух коштів і результатів негласних слідчих дій. Кожен із цих елементів сторона захисту може оспорювати окремо.
Суд може обрати запобіжний захід, зокрема тримання під вартою або заставу. Паралельно постає питання про відшкодування: якщо військові справді платили за те, що мали отримати безкоштовно, суми можуть стягнути за цивільним позовом у кримінальному провадженні.
Що робити, якщо у вас вимагають гроші
Перше правило – не платити. Друге – фіксувати. Збережіть повідомлення, занотуйте дати, час, імена, обставини розмови.
Далі – звернення. Залежно від ситуації це може бути Військова служба правопорядку, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України або орган досудового розслідування за місцем події. Краще подати письмову заяву і залишити собі копію.
Корисний нюанс: Закон про запобігання корупції передбачає захист викривачів. Людина, яка повідомила про корупційний злочин, має право на нерозголошення своїх даних і на захист від помсти.
Чому ця справа важлива
Корупція в оборонній сфері має свою ціну. Не абстрактну, а цілком конкретну – у чиїхось невиплачених грошах і в зруйнованій мотивації тих, хто воює.
До того ж такі справи мають ще один вимір. Вони показують, наскільки захищеними почуваються ті, хто має владу над чужими документами і чужими грошима.
Кожна справа про вимагання неправомерної вигоди в армії – це перевірка не лише для одного офіцера. Слідство зазвичай дивиться ширше: хто ще був у ланцюжку, хто міг знати і мовчати.
І поки триває досудове розслідування, крапку ставити рано. Та вже зараз зрозуміло: мовчати про такі вимоги – найдорожчий варіант.
