Вибори в Росії відбудуться, але нічого не змінять — за винятком того, що одразу після них Володимир Путін може оголосити нову мобілізацію. Такий прогноз дав президент України Володимир Зеленський на саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Києві. Він говорив без ілюзій: результат парламентської кампанії відомий заздалегідь, тож шукати в ньому політичні зрушення безглуздо. А от готуватися до того, що Кремль спробує вирішити кадровий голод на фронті не грошима, а примусом, варто вже зараз.
Результату немає, тому що він відомий
Пряма цитата Зеленського, яку наводять інформаційні агентства, звучить так: «Результат виборів ніяк не буде впливати на цю ескалацію, бо результат буде відомий до виборів». Простіше не скажеш. По суті, український президент зафіксував те, про що говорять усі незалежні спостерігачі: виборчий процес у Росії перетворився на формальність, де результат відомий ще до старту агітаційної кампанії. І ця передбачуваність, на його думку, не пом’якшить, а навпаки — може підштовхнути воєнні рішення Кремля.
Логіка тут проста: поки кампанія триває, влада змушена вдавати турботу про соціальне самопочуття громадян, демонструвати стабільність і уникати непопулярних кроків. Щойно урни закриють, потреба в цій вітрині відпаде.
Війна перестала бути чужою
Зеленський окремо відзначив важливий зсув усередині російського суспільства. За його словами, «відсоток людей, які більше не підтримують його війну, стрімко підвищився». І це не абстрактна соціологія. Президент підкреслив, що найсильніше зміна помітна в прикордонних з Україною регіонах.
«Особливо це помітно в прикордонних регіонах РФ, жителі яких безпосередньо відчули наслідки війни», — сказав він.
Бєлгородська, Курська, Брянська області місяцями живуть у режимі обстрілів, атак безпілотників і диверсій. Там війна перестала бути картинкою з телевізора. І це змінило настрої радикально. Економічні чинники теж відіграють роль: інфляція з’їдає доходи, а поруч із тобою сусід отримує багатомільйонні виплати за підписання контракту — і часто не повертається. Це створює тріщину, яку Кремлю дедалі важче ігнорувати.
Гроші закінчуються — починається мобілізація
І ось тут Зеленський переходить до головного практичного прогнозу. Міноборони Росії вже не може нарощувати контрактну армію попередніми темпами. Причина називається відкрито: не вистачає грошей.
«Збільшити контрактування він не зможе, тому що треба платити великі гроші. Тому може піти на збільшення мобілізації. Думаємо про це. До таких кроків треба готуватися», — заявив президент.
Тут важливий контекст. Восени 2022 року Росія вже проводила «часткову мобілізацію», яка на ділі виявилася масштабним призовом з елементами штурмівщини: повістки роздавали у військкоматах, на вулицях, у МФЦ. Тоді країну покинули, за різними оцінками, сотні тисяч людей. Зараз, на думку української сторони, ситуація з грошима стала ще гострішою: регіональні виплати знижуються, федеральні бонуси перестають бути достатнім стимулом, а втрати зростають. У цих умовах мобілізація — інструмент дешевий, хоча й украй токсичний для настроїв населення.
Саме тому вересень, коли вибори вже пройдуть, а до холодів ще є час, виглядає зручним вікном для нового витка примусового призову.
До чого ще готуватися Україні
Зеленський не обмежився темою мобілізації. Він додав: «Є інші ситуаційні можливості, які є в Путіна. Ми повинні готуватися до будь-яких викликів».
Які саме «можливості» маються на увазі, президент розкривати не став — і це зрозуміло. Але можна припустити, що йдеться про відновлення масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі України ближче до опалювального сезону, про спроби прорвати фронт на нових напрямках, використовуючи чисельну перевагу, або про провокації на флангах, покликані розтягнути українську оборону.
Зеленський дав зрозуміти: у Києві не плекають ілюзій ні щодо вересневих виборів, ні щодо того, що буде після них. Головний сигнал — не чекайте політичних див, готуйтеся до воєнної ескалації. І насамперед — до того, що Кремль, вичерпавши фінансові стимули, знову візьметься за примус.