Уявіть: ви виграли справу в апеляції, ваш адвокат блискуче відпрацював, і ви цілком законно розраховуєте стягнути витрати на професійну правничу допомогу – 25 000 гривень – з іншої сторони. Але натомість отримуєте ухвалу про залишення заяви без розгляду. Бо подали докази на один день пізніше, ніж треба було. Саме в таку халепу потрапило ТОВ «Транс Еко Енерджі», і Верховний Суд не став рятувати компанію від наслідків її ж неуважності.
Давайте розберемо цю історію. Вона – як готовий сценарій того, чого не варто робити, коли йдеться про відшкодування судових витрат.
Що сталося: короткий переказ подій
У справі про банкрутство ТОВ «Вортекс Інвестментс» Господарський суд Львівської області затвердив мирову угоду і закрив провадження. Здавалося б – крапка. Але ТОВ «Меблева фабрика ІФ» подало апеляційну скаргу на цю ухвалу.
ТОВ «Транс Еко Енерджі» брало участь у розгляді апеляції на боці тих, хто виступав проти скарги. І коли 23 лютого 2026 року Західний апеляційний господарський суд відмовив «Меблевій фабриці ІФ», саме «Транс Еко Енерджі» виявилося стороною, яка виграла. А отже – отримало право на компенсацію своїх витрат на адвоката.
І тут почалися проблеми.
Правило п’яти днів – ваша страховка і ваш ризик
Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України) встановлює чіткий алгоритм для тих, хто хоче відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу. У частині восьмій статті 129 ГПК України сказано: докази розміру цих витрат потрібно подати або до закінчення судових дебатів, або протягом п’яти днів після ухвалення рішення. Але є важлива умова – до завершення дебатів сторона повинна заявити, що такі докази будуть подані пізніше.
«Транс Еко Енерджі» таку заяву зробило. У відзиві на апеляційну скаргу компанія прямо вказала: докази витрат на професійну правничу допомогу надамо після рішення, і орієнтовна сума – 25 000 грн.
Рішення апеляційний суд ухвалив 23 лютого 2026 року. Відлік п’яти днів пішов. І останнім днем строку виявилося 2 березня 2026 року (бо 28 лютого припало на суботу, вихідний перенісся).
А заяву з доказами компанія подала через «Електронний суд» 3 березня. На день пізніше.
Відпустка адвоката: поважна причина чи ні?
У заяві ТОВ «Транс Еко Енерджі» просило поновити пропущений строк. Пояснення було таким: адвокат Квіткін Ю.М. з 24 лютого по 2 березня перебував у незапланованій відпустці за сімейними обставинами і не мав доступу до документації, що й завадило вчасно подати докази.
Апеляційний суд цю аргументацію не прийняв. Його логіка була простою: договір про надання правничої допомоги укладено не з конкретним адвокатом Квіткіним, а з Адвокатським об’єднанням «Гал-Юрзахист». А об’єднання, згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може залучати до виконання договорів інших адвокатів. Тому відпустка одного з них – не непереборна обставина.
Заяву залишили без розгляду. Компанія подала касаційну скаргу.
Що сказав Верховний Суд
У касаційній скарзі «Транс Еко Енерджі» навело, здавалося б, сильний контраргумент: адвокат Квіткін – не просто адвокат, а голова (керівник) АО «Гал-Юрзахист». Саме він уповноважений укладати правочини, залучати інших адвокатів і підписувати документи від імені об’єднання. Без нього доручити справу комусь іншому було об’єктивно неможливо.
Проте Верховний Суд із цим не погодився. У постанові від 16 червня 2026 року колегія суддів на чолі з Погребняком В.Я. вказала: Квіткін як керівник об’єднання не надав доказів того, що не міг уповноважити інших адввокатів чи навіть їхніх помічників подати потрібні документи до того, як пішов у відпустку.
Крім того, Суд звернув увагу на цікаву деталь: усі ключові документи – договір №5 від 16 грудня 2025 року, додаток до нього, акт від 23 лютого 2026 року – були підписані ще до відпустки адвоката. Тобто фізично вони існували. І сума витрат, яку просили стягнути, не змінювалася порівняно з попередньою заявою.
Фактично Верховний Суд сказав: якщо всі папери готові, а сума відома заздалегідь – чому не можна було подати їх хоча б через іншого представника? Відповіді на це запитання скаржник не дав.
Чому ця справа важлива для всіх
Тут криється принциповий момент. Поновлення процесуального строку – це не автоматична опція. Суд щоразу оцінює: чи були причини пропуску об’єктивно непереборними? Чи це суб’єктивні обставини, які залежали від волі самої сторони?
Відпустка адвоката – навіть керівника адвокатського об’єднання – сама по собі не є тією «непереборною обставиною», яка виправдовує пропуск строку. Особливо коли йдеться про один день, який можна було передбачити й організувати подання документів заздалегідь.
До речі, у постанові Верховний Суд нагадав і про інші важливі правила, пов’язані з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу. Наприклад, якщо сторона взагалі не заявила до кінця судових дебатів про бажання отримати таке відшкодування – у задоволенні заяви про додаткове рішення відмовлять. Якщо ж заяву зроблено, але докази не подано ні до кінця дебатів, ні в п’ятиденний строк після рішення – заяву залишать без розгляду. Це різні процесуальні наслідки, і плутати їх не варто.
Окремо Суд підкреслив: зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу може лише та сторона, яка про це клопоче. Суд з власної ініціативи цього не робить – тут працює принцип змагальності. Хочете зменшити витрати опонента на адвоката – подавайте клопотання, доводьте неспівмірність.
Практичний висновок (без формального підзаголовка)
Історія з ТОВ «Транс Еко Енерджі» – яскраве нагадування: п’ятиденний строк на подання доказів судових витрат не терпить поблажок. Один день – це вже запізнення. А запізнення без справді поважних, об’єктивних причин – це залишення заяви без розгляду.
Якщо ви розраховуєте відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, не відкладайте підготовку документів на останній день. Переконайтеся, що у вашого адвоката – чи його колег – є фізична можливість подати докази вчасно. І пам’ятайте: суди дедалі рідше сприймають «відпустку», «хворобу» чи «завантаженість» як поважні причини, коли йдеться про дотримання процесуальних строків.
Господарський процесуальний кодекс України встановлює правила гри, і ставки тут цілком реальні. У цій справі ціною одного пропущеного дня стали 25 000 гривень, які компанія могла б отримати, якби її представник трохи уважніше поставився до календаря.