Російські пропагандисти знову видали чергову порцію фейків. Нібито угруповання військ РФ «Північ» захопило Василівку, Довжанку, Благодатне, Слизневе і замкнуло «Волчанський котел». Звучить масштабно, але в Силах оборони України заявили: це не має стосунку до дійсності.
Спростування надав 16-й армійський корпус у четвер, 3 вересня. І зробив це без зайвих церемоній. Бо подібні новини з’являються не просто так, у них є конкретна мета.
Давайте розберемося, що ховається за цими заявами і чому саме зараз спливають «котли».
Котел, якого не було
Епопея з «Волчанським котлом» тягнеться вже три місяці. Це нагадує поганий серіал, який ніхто не дивиться, але творці вперто знімають нові серії. Тільки ставки тут вищі, ніж рейтинги.
Українські військові прямо називають це «інформаційною бульбашкою». Його надувають методично, із завидним постійством. І щоразу лунають одні й ті ж наративи: оточення, захоплені села, неминучий розгром.
Насправді ж ні Василівка, ні Довжанка, ні Благодатне, ні Слизневе не перейшли під контроль російських військ. І жодного «котла» у Волчанську не існує. Це підтверджують і зведення Генштабу, і повідомлення з місць.
Навіщо це робиться саме зараз
Тут важливий момент. У Росії наближаються вибори до Держдуми. На цьому тлі – енергетична криза, яка все глибше затягує економіку. Додайте сюди палаючі нафтопереробні заводи та склади, і картина для влади складається не найоптимістичніша.
І тоді вмикається пропагандистська машина. Їй потрібні «медійні перемоги» – швидкі, гучні, бажано з котлами та захопленнями. Бо виборцю треба показувати успіхи. Навіть якщо вони існують лише в ефірі федеральних каналів.
16-й армійський корпус окремо відзначив цю закономірність. Пропаганда «судомно продовжує генерувати медійні перемоги» – так звучить офіційне формулювання. І слово «судомно» тут ключове.
Як це працює: технологія фейку
Схема типова. Спершу вкидається заява від угруповання або неназваного джерела. Потім її підхоплюють державні ЗМІ. Далі – армія Telegram-каналів і ботів. Через добу новина вже обговорюється так, ніби це доконаний факт.
Але коли починаєш перевіряти – все розсипається. Немає підтверджень від незалежних джерел. Немає відеодоказів. А головне – українські підрозділи продовжують утримувати позиції.
До речі, цей прийом не новий. «Котли» та «оточення» малювали ще у 2014-му. Тоді інформаційні бульбашки теж надувалися до немислимих розмірів, щоб потім луснути безслідно. Різниця лише в тому, що зараз потреба у фейках стала гострішою через внутрішні проблеми.
Чому це важливо розуміти
Коли ви чуєте про черговий «котел», варто поставити собі два запитання. Перше: кому це вигідно. Друге: що відбувається в цей час у самій Росії.
Відповідь на перше очевидна: вигідно тим, хто створює картинку для внутрішнього споживання. Справжні бойові успіхи даються важко, вони потребують часу та вміння. А фейк можна народити за годину.
Відповідь на друге ще цікавіша. Енергетична криза, аварії на НПЗ, економічна нестабільність – ось реальний фон, на якому йдуть ці інформаційні атаки. «Волчанський котел» – не окрема історія. Це частина великої кампанії з відвернення уваги.
Що далі
Очікувати, що потік фейків вичерпається, не доводиться. Поки існує внутрішній запит на перемоги, пропаганда буде їх постачати. Змінюватися можуть лише назви сіл і масштаб «котлів».
Але є й хороша новина. Такі вкидання живуть недовго. Реальність – уперта штука. Вона пробивається крізь будь-який пропагандистський шум. А Сили оборони України продовжують контролювати ситуацію, який би «котел» не намалювали в черговий раз.
Іншими словами, якщо вам скажуть, що десь знову зімкнулося оточення, просто згадайте вересневі заяви 16-го армійського корпусу. І перевірте, чи не горять у цей момент чергові НПЗ на території РФ. Збіги тут рідко бувають випадковими.