Міністерство юстиції надало роз’яснення щодо встановлення факту походження дитини від батька (батьківства), що є важливим при захисті прав дитини на соціальні гарантії та спадщину.
Основні правила встановлення факту батьківства після смерті батька:
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
В тому разі, якщо дитина народилася протягом 10 місяців після смерті чоловіка, батьком може стати інший чоловік. Для цього достатньо подати спільну заяву від матері та чоловіка, який визнає себе батьком дитини (ч. 3 ст. 122 Сімейного кодексу України).
Стаття 130 Сімейного кодексу передбачає, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст 135 СКУ – за вказівкою матері.
В тому разі, коли дитина була зачата з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій після смерті чоловіка, визнання батьківства вирішується у судовому порядку шляхом подання заяви про встановлення факту батьківства. Відповідно до ст.. 123 СКУ у випадку, коли народилась дитина зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, використаних за письмовою згодою чоловіка, він і записується батьком дитини (судове рішення не потрібне).
Суд, розглядаючи справи про встановлення батьківства, враховує різноманітні докази походження дитини, які подаються разом з заявою:
– ДНК-експертизу (в тому разі, коли можливо отримати генетичний матеріал батька);
– наявність письмової згоди чоловіка на застосування допоміжних репродуктивних технологій;
– показання свідків, листування, інші докази, що підтверджують намір чоловіка бути батьком.
