Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Встановлення причинного зв’язку захворювання із захистом Батьківщини: суд скасував постанову ЦВЛК

vlk

Встановлення причинного зв’язку захворювання із захистом Батьківщини звучить як суха юридична формула. Насправді за нею стоять цілком конкретні речі: статус, пільги та грошова допомога родині загиблого військовослужбовця. Коли у протоколі комісії з’являється «пов’язане з проходженням військової служби» замість «пов’язане із захистом Батьківщини», різниця для вдови офіцера виявляється аж ніяк не косметичною. Житомирський окружний адміністративний суд 28 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі №240/19163/25, і підхід Центральної військово-лікарської комісії він визнав помилковим.

Офіцер, який десять років був на службі

ОСОБА_2 почав військову службу 27 жовтня 2011 року і за роки пройшов різні частини та посади. З 4 серпня 2020 року він служив за контрактом офіцерського складу строком на п’ять років і обіймав посаду заступника командира транспортної роти. А з 22 вересня 2021 року по 24 грудня 2024 року очолював евакуаційну роту евакуаційного батальйону.

Довідка від 12 травня 2025 року №888/295 підтвердила його безпосередню участь у заходах, потрібних для оборони України. У ній перелічено періоди перебування в Донецькій і Сумській областях, зокрема у березні та квітні 2022 року, у липні 2022-го, взимку 2023 року, а також у березні, квітні та липні 2024 року.

Останній із цих періодів став фатальним. Виконуючи бойове розпорядження, офіцер займався евакуацією автомобільної та бронетанкової техніки. 15 липня 2024 року о 20 годині він прибув на точку завантаження в селі Сінне Богодухівського району Харківської області, щоб завантажити два танки Т-64. За двадцять хвилин ворожий FPV-дрон знищив сідельний тягач із важковозним напівпричепом, і після цього стан здоров’я військовослужбовця різко погіршився.

Далі події розвивалися стрімко. 22 липня 2024 року чоловік звернувся по медичну допомогу до Городищенської амбулаторії, наступного дня його госпіталізували, потім перевели до Національного інституту раку, а згодом до НВМКЦ «ГВКГ» у Києві. 2 вересня 2024 року він помер у стаціонарі. Лікарське свідоцтво про смерть №170 фіксує печінкову недостатність, реактивний гепатит і хронічну ретровірусну інфекцію.

Акт спеціального розслідування №663 від 6 вересня 2024 року описав обставини без прикрас. Біологічна смерть настала внаслідок хвороби, яку супроводжувало різке погіршення стану здоров’я під час виконання бойових завдань.

Що записала Центральна ВЛК

27 січня 2025 року Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України оформила витяг з протоколу №697. У ньому з’явився висновок: захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов’язані з проходженням військової служби.

Дружина загиблого не погодилася з таким формулюванням і звернулася до суду. Вона наполягала: усі докази свідчать, що на момент смерті чоловік виконував бойове завдання у зоні бойових дій, а отже, йдеться про захист Батьківщини, а не просто про службу. Відповідач відзив не подав і причин не пояснив, тому суд керувався частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України і розглянув справу за наявними матеріалами. Окремо прозвучало нагадування про частину 4 статті 159 цього ж Кодексу: неподання відзиву без поважних причин можуть кваліфікувати як визнання позову.

Правова рамка, на яку спирався суд

Базовою нормою стала частина 2 статті 19 Конституції України. Органи державної влади діють лише на підставі, у межах повноважень і у спосіб, передбачені Конституцією та законами. Стаття 65 Конституції додає, що захист Вітчизни є обов’язком громадян, а військову службу вони відбувають відповідно до закону.

Загальні засади служби визначає Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII. Суд послався й на статтю 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року №2801-XII, яка окреслює завдання військово-лікарської експертизи.

Найважливіший документ у цій історії – Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402. Пункт 21.5 цього Положення дає комісіям набір готових формулювань. Серед них «Поранення, так, пов’язане із захистом Батьківщини», «пов’язане з виконанням обов’язків військової служби» і «Захворювання, так, пов’язане із захистом Батьківщини».

Різниця між цими варіантами не стилістична, а юридична. Встановлення причинного зв’язку захворювання із захистом Батьківщини вимагає, щоб хвороба виникла саме під час служби у складі діючої армії або щоб раніше набуте захворювання тоді ж набуло загрозливого розвитку. Таке формулювання призначене для тих, хто брав участь у бойових діях. Пункт 21.7 вимагає опиратися на довідку про обставини травми або на акти розслідування, а пункти 21.13 і 21.25 описують порядок перегляду постанов і перелік документів.

Суд навів і позиції Верховного Суду. У постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 сказано, що оцінка діагнозу за Розкладом хвороб виходить за межі судового розгляду. Постанова від 9 жовтня 2019 року у справі №802/468/17-а підтверджує: встановлення причинного зв’язку – компетенція ВЛК. Проте перевірити законність висновку й дотримання процедури суд може і зобов’язаний.

Чому суд не погодився з комісією

Аналізуючи матеріали, суд побачив суттєву прогалину. Центральна ВЛК не взяла до уваги довідки від 4 травня 2016 року №767 і від 14 травня 2020 року. А вони показують просту річ: на момент укладення контракту чоловік був здоровим і не мав скарг.

Другий момент – природа захворювання. За версією позивачки, яку вона знала зі слів чоловіка та свідків, 15 липня 2024 року до ворожого дрона був прилаштований пристрій у вигляді кулі з невідомою речовиною. Після влучання в паливний бак стався сильний вибух, у різні боки з шипінням розліталися вогняні кульки із задушливим смородом. Офіцер перебував біля епіцентру, у нього перехопило дух, запаморочилася голова, з’явилися гіркота в роті та блювота. Два дні він майже нічого не їв і пив лише воду, а 17 липня йому стало зовсім зле.

Ось тут і пролягла межа між двома формулюваннями. Якщо гостре захворювання виникло під час виконання бойового завдання у складі частини, яка входила до діючої армії, та в районі бойових дій, підстави для встановлення причинного зв’язку захворювання із захистом Батьківщини цілком реальні. Саме до такого висновку дійшов суд, співставивши періоди участі в бойових діях, характер бойового розпорядження і причину смерті.

Комісія має дискрецію, і ніхто в неї цю свободу розсуду не забирає. Але вона не звільняє від обов’язку оцінити документи в сукупності. Жоден доказ, у тому числі висновки спеціального розслідування, не має наперед встановленої сили. Відповідач не врахував усіх обставин, тож його рішення не витримало перевірки на обґрунтованість.

До речі, тут важливий і розподіл тягаря доказування. За статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність власного рішення доводить саме суб’єкт владних повноважень. Для нього діє найвищий стандарт – «поза будь-яким розумним сумнівом», тоді як до приватної особи застосовують значно м’якший «баланс вірогідностей». Ні відзиву, ні доказів відповідач не надав, тож цей тягар він фактично не витримав.

Що вирішив суд у справі №240/19163/25

Позов задоволено повністю. Суд визнав протиправним і скасував рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом від 27 січня 2025 року №697. Водночас комісію зобов’язали повторно переглянути питання про причинний зв’язок захворювання та причини смерті з урахуванням висновків суду.

Суд не підміняв комісію і не встановлював формулювання самостійно. Це принципова деталь: перевіряється законність висновку, а не переписується медична експертиза. Тому наступний розгляд у ЦВЛК має спиратися на всі документи й обставини, а не лише на ті, що зручні для формальної відповіді.

Із судовим збором вийшла окрема історія. Позов подано у 2025 році, тому діяла ставка 1211,20 грн за частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI. Натомість позивачка сплатила 2422,40 грн, тобто вдвічі більше. Ці 1211,20 грн стягнуто з бюджетних асигнувань відповідача, а надмірно сплачену решту повертають за заявою до суду з посиланням на Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787.

Рішення набирає законної сили після завершення строку на апеляцію. Оскаржити його можна безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Для родин військовослужбовців ця справа дає цілком практичний урок. Медичні виписки, довідки про обставини події, акти розслідувань і документи про участь у бойових діях варто збирати й зберігати одразу. Саме вони показують, де виникло захворювання: на службі загалом чи під час виконання бойового завдання. А від цієї деталі залежать і встановлення причинного зв’язку захворювання із захистом Батьківщини у протоколі ВЛК, і обсяг прав, які отримає сім’я.

Exit mobile version