Російський удар 27 серпня знищив лікеро-горілчаний завод «Хортиця» в Запоріжжі, і тепер перед власниками, працівниками та державою постає низка складних юридичних питань. Підприємство не підлягає відновленню. У виробничі потужності влучили чотири снаряди, а пожежа тривала щонайменше три години. Частина готової продукції згоріла вщент, решта оплавилася і тепер годиться лише для утилізації.
Компанія Global Spirits, якій належить бренд, оцінює втрати у 3–4 мільйони пляшок. Цікавий момент: за всю цю продукцію вже сплатили акцизний податок. Середню вартість однієї одиниці товару в компанії оцінюють у 100 гривень. Тобто йдеться про потенційні збитки від 300 до 400 мільйонів гривень лише за готовою продукцією.
Але юридичні наслідки цього удару значно ширші, ніж просто втрата товару. Давайте розберемося, які правові механізми можуть запрацювати в такій ситуації.
Що відбувається зі сплаченим акцизом
Тут виникає перше болюче питання для компанії. Акцизний податок сплачується до моменту реалізації продукції, а не після неї. Отже, гроші вже пішли до бюджету, а товар втрачено. Повернути ці суми майже неможливо.
Податковий кодекс України не передбачає механізму повернення акцизу через знищення товару форс-мажорними обставинами. Хіба що йдеться про псування продукції до моменту її реалізації, але й тоді потрібні акти списання, перевірки контролюючих органів і підтвердження факту знищення.
Для Global Spirits це означає, що сплачений акциз стає чистим збитком. Відшкодувати його можна буде лише в межах позову проти держави-агресора, але це окрема довга історія.
Трудові відносини з понад 500 працівниками
На заводі працювали більше ніж п’ятсот людей. Це серйозний соціальний аспект. Удар зруйнував не лише будівлю, а й робочі місця.
Що має зробити роботодавець у такому випадку? Насамперед зафіксувати факт неможливості виконувати роботу. Це може бути акт про виробничу аварію, руйнування майна, простій не з вини працівника. Далі працівникам мають запропонувати інші вакансії, якщо такі є на інших підприємствах групи.
Якщо ж перевести людей нікуди, доведеться оформлювати скорочення штату. А це означає попередження за два місяці, вихідну допомогу, компенсації. Для понад 500 людей це колосальні виплати. І знову ж таки, ці витрати можна буде включати до позову проти РФ як збитки.
Що з виробничими потужностями
Виробничість ліній розливу сягала 16 пляшок на секунду. Така швидкість вимагала дорогого обладнання, яке тепер повністю знищене. Відновленню не підлягає.
У цьому контексті важливо розуміти, що компанія може заявити про втрату основних засобів. Це впливає на податковий облік. Збитки від знищення майна визнаються витратами, але лише за умови належного підтвердження. Потрібні акти обстеження, висновки ДСНС про пожежу, фотофіксація, можливо експертизи.
Крім «Хортиці», завод випускав «Морошу», «Первак», «Медову», «Пшеничну сльозу» і Gold Ukraine. Ці бренди тепер також без виробничої площадки. Юридично це означає необхідність перегляду ліцензій, дозволів, договорів із дистриб’юторами.
Форс-мажор і договірні зобов’язання
Удар РФ підпадає під визначення форс-мажору. Це обставини непереборної сили, які жодна сторона не могла передбачити чи відвернути. Але сама по собі війна автоматично не звільняє від відповідальності за договорами.
Щоб посилатися на форс-мажор, потрібен сертифікат Торгово-промислової палати України. Він підтверджує, що подія дійсно є надзвичайною і не залежить від волі сторін. Із таким сертифікатом компанія може уникнути штрафних санкцій за невиконання зобов’язань перед контрагентами.
Але варто пам’ятати: форс-мажор звільняє від відповідальності, а не від самого зобов’язання. Якщо контракт передбачав постачання певного обсягу продукції, партнери можуть вимагати виконання після припинення обставин. Або ж розірвання договору з поверненням передоплати.
Страхові та компенсаційні механізми
Чи застраховане підприємство? Це ключове питання. Якщо так, то потрібно розуміти умови полісу. Більшість українських страхових компаній виключають воєнні ризики з покриття. Тобто шанси отримати страхове відшкодування за прямий влучання снарядів мізерні.
Залишається шлях через міжнародні компенсаційні механізми. Україна створює реєстр збитків, завданих агресією РФ. Далі має запрацювати компенсаційна комісія. Якщо компанія зафіксує всі втрати належним чином, вона зможе претендувати на відшкодування в майбутньому.
Вже зараз варто збирати доказову базу: інвентаризацію, бухгалтерські довідки, акти знищення, висновки рятувальників. Що повніша документація, то більші шанси на виплати колись.
Знищення такого заводу – це не лише економічна втрата для власників. Це удар по цілому ланцюжку: від аграріїв, що постачали спирт, до дистриб’юторів і магазинів, які продавали продукцію. А ще – по податкових надходженнях до бюджету, адже підприємство було великим платником акцизу та інших зборів.