Суд зобов’язав територіальний центр комплектування виключити запис з реєстру «Оберіг» про розшук військовозобов’язаного і відкликати звернення до поліції. Таке рішення ухвалив Одеський окружний адміністративний суд 10 серпня 2026 року у справі № 420/17317/26. Історія знайома багатьом: відкриваєш застосунок «Резерв+», а там напис, що вас розшукує ТЦК і що ви нібито порушили правила військового обліку.
Коли такий запис з’являється без жодного протоколу і без врученої повістки, це привід не панікувати, а спокійно розбиратися. Давайте подивимося, як розвивалася справа і чому суд став на бік людини.
Що побачив позивач у «Резерв+»
Військовозобов’язаний із 2017 року перебуває на обліку і має військовий квиток. У застосунку він виявив два неприємні записи. Перший про порушення правил військового обліку. Другий: «Вас розшукує ТЦК». За даними реєстру, ще 6 грудня 2025 року ТЦК звернувся до Нацполіції, бо людина нібито не прибула за повісткою.
Тільки от повістку йому ніхто не вручав. Адміністративних матеріалів щодо нього не складали. Протоколу немає, постанови про притягнення до відповідальності теж немає.
Чесно кажучи, така картина трапляється нерідко. Запис у реєстрі з’являється раніше, ніж будь-який реальний документ, який міг би його обґрунтувати.
Людина намагалася виправити це мирно. 3 квітня 2026 року вона подала через «Резерв+» запит на виправлення даних. Через два тижні, 27 квітня, повторила запит і додала фото військового квитка. 5 червня надіслала запит втретє. Відповіді не було жодного разу.
Після цього залишився один шлях: до адміністративного суду.
Що закон вимагає для запису в реєстрі
Тепер про головне. Які відомості можна вносити в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, відомий як «Оберіг»?
Це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання та обробки даних про військовозобов’язаних. Ведуть її районні та міські територіальні центри комплектування, а також відповідні органи СБУ і розвідувальних структур. Саме ТЦК відповідає за актуалізацію бази даних.
Відповідь на питання про записи дає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». У статті 7 цього закону є пункт 20-1. Він каже: до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Далі уточнюється, що це дата, номер і короткий зміст протоколу або постанови.
Зверніть увагу на слово «притягнення». Проста підозра, що людина кудись не прибула, сюди не вписується. Має бути оформлений документ.
Те саме з розшуком. Стаття 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дозволяє керівнику ТЦК звертатися до поліції щодо затримання лише тоді, коли громадянин вчинив правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Тобто знову потрібен факт, а не припущення.
Окремо варто розібратися з повісткою
Бо саме з неї зазвичай усе починається.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, детально описує цю процедуру. Повістку формують через реєстр або заповнюють на бланку. Якщо надсилають поштою, то рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.
Тут важливий момент із термінами. Законодавство відводить військовозобов’язаному 60 днів, щоб уточнити свої облікові дані, зокрема адресу проживання. Лише після цього повістку можна надіслати на зареєстровану адресу. А сам лист має піти протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником.
Належним підтвердженням оповіщення вважається день отримання листа особою або день, коли пошта зафіксувала відмову отримати лист чи відсутність людини за адресою. Якщо такого підтвердження немає, говорити, що людина «не прибула за повісткою», зарано.
У цій справі відповідач не надав суду жодного доказу, що повістку взагалі надсилали.
Чому суд ухвалив рішення на користь позивача
Тут важливий момент адміністративного процесу. У справах проти органів влади саме орган має довести, що діяв правомірно. Це випливає з Кодексу адміністративного судочинства України. Людині не треба доводити свою невинуватість. ТЦК повинен показати, що протокол був, постанова є, а повістку вручили за правилами.
Відповідач не подав навіть відзиву на позов. Доказів притягнення до відповідальності немає. Доказів вручення повістки теж немає.
Тому суд визнав дії ТЦК протиправними і зобов’язав виключити з реєстру «Оберіг» записи про порушення правил військового обліку. Окремо суд зобов’язав відкликати звернення до Національної поліції про розшук і доставлення людини до приміщення ТЦК. На користь позивача також стягнули судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Суд нагадав і про пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. Коли підстав для затримання немає, ТЦК зобов’язаний повідомити про це поліцію. Орган не просто має право прибрати запис, він зобов’язаний це зробити.
Як діяти, якщо ви потрапили в таку ситуацію
Якщо ви побачили в «Резерв+» запис про порушення чи розшук, але повістку не отримували і протоколу щодо вас немає, не чекайте, поки все розсмокчеться саме. Спочатку зверніться до ТЦК із запитом на виправлення даних. Якщо відповіді немає, як у цій справі, звертайтеся до адміністративного суду з вимогою виключити запис з реєстру «Оберіг».
Судова практика тут стає дедалі зрозумілішою. Запис у реєстрі має спиратися на реальний документ про притягнення до відповідальності. Голе припущення, що людина кудись не прибула, без належно врученої повістки суд не підтримає.
Рішення у справі № 420/17317/26 ще раз підтверджує просту річ: електронна база не може жити окремо від законних підстав. Кожен запис повинен мати документальне коріння. Якщо його немає, суд допоможе навести лад і повернути вашу репутацію в реєстрі до норми.