Позначка «у розшуку» в Резерв+ може з’явитися навіть тоді, коли ви не порушували правил військового обліку. Саме в такій ситуації опинився помічник-консультант народного депутата України, який виявив у своєму військово-обліковому документі червону стрічку з позначкою «Вас розшукує ТЦК». Хоча він мав чинне бронювання і вчасно оновив облікові дані. Розбираємося, як йому вдалося захистити свої права через суд.
Що сталося: несподівана позначка в Резерв+
Чоловік працював помічником-консультантом народного депутата на умовах строкового трудового договору. Його прикріпили для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України. З 9 червня 2025 року за поданням нардепа через портал «Дія» його забронювали – відстрочка діяла до 7 серпня 2025 року.
Але 30 червня 2025 року в Резерв+ з’явилася червона стрічка: «Вас розшукує ТЦК від 21.06.2025». Як це могло статися, якщо людина начебто все зробила правильно?
Народний депутат, у якого працював позивач, направив депутатське звернення до Міністра оборони України. У відповіді повідомили: 1 червня 2025 року ТЦК направив повістку №3711348 для уточнення персональних даних. Надіслали її за адресою, яку чоловік вказав при реєстрації в Резерв+ ще 15 жовтня 2024 року. І ось тут криється головний нюанс.
Адресна плутанина, яка все змінила
Згідно з даними застосунку «Резерв+», адреса позивача була зовсім іншою, ніж та, на яку ТЦК надіслав повістку. Тобто повістка пішла не туди. Людина її просто не отримала – фізично не могла отримати.
При цьому чоловік справді вчасно оновив свої облікові дані – ще 15 жовтня 2024 року, що підтверджувалося скріншотом із Резерв+. Жодних інших повісток він не отримував, до адміністративної відповідальності його не притягували.
Але запис про порушення правил військового обліку в реєстрі вже з’явився. І саме це стало підставою для звернення до Київського окружного адміністративного суду.
Що вимагав позивач
У позові (справа №320/37961/25) чоловік просив суд визнати протиправними дії посадових осіб ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку. А також зобов’язати відповідача ці дані виключити.
Відповідач – територіальний центр комплектування – відзиву на позов не подав. Як і жодних доказів того, що позивач справді порушив правила військового обліку.
Ключовий момент: суд розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Тобто виключно за письмовими матеріалами.
Правова база: що каже закон
Давайте коротко пройдемось по основних нормативних актах, які регулюють цю сферу. Без них не зрозуміти логіку суду.
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає, що військовий облік поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний облік ведуть саме районні (міські) ТЦК та СП – і саме вони вносять відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, встановлює: призовники, військовозобов’язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
А от Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у статті 22 прямо зобов’язує громадян з’являтися за викликом до ТЦК у строк та місце, зазначені в повістці.
І ще один важливий документ – Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений Постановою КМУ від 16.05.2024 №560. Саме він детально описує процедуру оповіщення військовозобов’язаних та вимоги до повісток.
Чому суд став на бік позивача
Суд дійшов висновку, що внесення до реєстру даних про порушення правил військового обліку може відбуватися лише тоді, коли повістка сформована відповідно до законодавства і вручена (надіслана) військовозобов’язаному в належний спосіб.
А що ми маємо в цій справі? ТЦК не надав жодних доказів ані формування повістки на ім’я позивача, ані її надсилання за правильною адресою. Більше того – адреса, зазначена у відповіді на депутатське звернення, не збігалася з адресою позивача в Резерв+.
Окремо суд звернув увагу на те, що позивач мав чинне бронювання. А це означає, що він перебував на спеціальному військовому обліку, а не на загальному. Посадові особи ТЦК зобов’язані перевіряти стан бронювання військовозобов’язаних – цього зроблено не було.
Чесно кажучи, поведінка відповідача в цій справі викликає подив. Жодного доказу, жодного відзиву. За правилами Кодексу адміністративного судочинства України саме суб’єкт владних повноважень має доводити правомірність своїх дій. ТЦК цього обов’язку просто не виконав.
Що вирішив суд
Суд задовольнив позов повністю. Дії ТЦК щодо внесення до реєстру даних про порушення правил військового обліку визнано протиправними. Відповідача зобов’язали виключити ці дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Крім того, на користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК.
Чому це рішення корисне для інших
Ця справа – наочний приклад того, що навіть коли ви все зробили правильно (оновили дані, маєте бронювання), технічна помилка або неуважність посадовців може призвести до неприємних наслідків. Позначка про розшук у Резерв+ – це не вирок. Якщо ТЦК не може довести, що повістка була надіслана на вашу актуальну адресу належним чином, такі дані можна і потрібно оскаржувати в суді.
Головне – мати докази своєї правоти: підтвердження оновлення даних, документи про бронювання, скріншоти з Резерв+. І пам’ятайте: за законом тягар доказування у справах проти органів влади лежить саме на цих органах. Якщо вони мовчать – це ваша перевага, а не їхня.