Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», щоб сформувати військово-обліковий документ, а там – неприємний сюрприз. Червона позначка «розшук ТЦК», інформація про порушення правил військового обліку та дата звернення до Національної поліції. При цьому жодної повістки ви не отримували, протоколу не підписували, а про адміністративну справу проти вас чуєте вперше. Знайома ситуація? Саме в такій опинився позивач у справі, яку 21 травня 2026 року розглянув Львівський окружний адміністративний суд.
І суд визнав: дії територіального центру комплектування були незаконними. Давайте розберемося, чому і що це означає для всіх військовозобов’язаних.
Що сталося: хронологія справи
Чоловік (назвемо його позивачем) 13 листопада 2025 року авторизувався в системі «Резерв+» і сформував свій військово-обліковий документ. У блоці «Порушення правил військового обліку» він побачив запис: причина звернення до Нацполіції – «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення – 6 листопада 2025 року. Іншими словами, його оголосили в розшук.
Проблема в тому, що позивач стверджував: жодних належно оформлених повісток від ТЦК він не отримував. Не підписував повісток, не відмовлявся від їх отримання, не розписувався в жодних журналах чи відомостях. Протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210 чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо нього не складався. Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилося.
І от що важливо: ТЦК, який виступав відповідачем у справі, не надав суду жодного доказу, який би спростував ці твердження. Жодного протоколу, жодної постанови, жодного підтвердження вручення повістки. Тиша. А за законом саме на відповідача – суб’єкта владних повноважень – покладається обов’язок довести правомірність своїх дій.
Що каже закон про внесення даних до Реєстру
Тут ключовий момент, і на ньому тримається вся логіка судового рішення. Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (Закон № 1951-VIII).
У статті 7 цього Закону наведено вичерпний перелік даних, які можна вносити до Реєстру. Пункт 20-1 частини першої цієї статті говорить чітко: до Реєстру заносяться «відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення)».
Зверніть увагу на формулювання: не «підозра у порушенні», не «неявка за повісткою», не «розшук ТЦК». А саме – притягнення до відповідальності, підтверджене протоколом або постановою. Тобто закон вимагає завершеного юридичного факту, а не припущення.
Крім того, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» не містить жодної згадки про можливість вносити до системи статус «розшук» чи відомості про звернення до Національної поліції без наявності процесуального рішення. Це важливий нюанс, який часто ігнорують на практиці. Перелік у статті 7 – вичерпний, і нічого «від себе» ТЦК додавати не може.
Чому ТЦК не має права самостійно «оголошувати розшук»
Механізм притягнення до адміністративної відповідальності чітко прописаний у КУпАП. Спочатку уповноважена посадова особа складає протокол (статті 254, 256 КУпАП). Потім орган або посадова особа розглядає справу і виносить постанову (статті 283, 284 КУпАП). І лише коли постанова набрала законної сили – можна говорити про те, що особу притягнуто до відповідальності.
Територіальний центр комплектування має право складати протоколи за статтями 210 і 210-1 КУпАП. Але він не має права оминати всю процедуру і просто ставити в системі позначку «порушник» або «розшук ТЦК». Це прямо суперечить статті 19 Конституції України, яка зобов’язує органи влади діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.
Суд у цій справі наголосив: саме по собі надсилання повістки, повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата чи фіксація неявки особи не є підставою для віднесення людини до порушників військового обліку. ТЦК не може самостійно констатувати факт правопорушення поза процедурою КУпАП. Інакше виходить, що територіальний центр перебирає на себе функції суду – а це вже за межами закону.
А що кажуть інші суди?
Чесно кажучи, це не поодиноке рішення. Судова практика з цього питання вже досить усталена.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі № 160/31249/24 ще у квітні 2025 року дійшов аналогічного висновку: до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності, а не про «підозру» в порушенні. Київський окружний адміністративний суд у січні 2026 року (справа № 320/47534/25) підтвердив: за відсутності постанови про адміністративне правопорушення наявність у «Резерв+» відмітки про порушення правил військового обліку є протиправною.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у грудні 2025 року окремо наголосив, що запис про розшук, не підкріплений процесуальним рішенням у справі про адміністративне правопорушення, не може вноситися до Реєстру. А Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/23839/25 прямо зазначив: сам факт надсилання повістки і отримання поштового повідомлення з відміткою «адресат відсутній» свідчить лише про неявку особи, але не є підставою для оголошення військовозобов’язаного в розшук.
Тобто суди по всій країні послідовно дотримуються однієї логіки: спочатку – протокол і постанова, потім – запис у Реєстрі. Не навпаки.
Що отримав позивач у результаті
Суд задовольнив позов повністю. Дії ТЦК щодо внесення та підтримання в Реєстрі / «Резерв+» відомостей про «порушення правил військового обліку», «неприбуття за повісткою» та статусу «розшук ТЦК» визнано протиправними. Відповідача зобов’язали вилучити ці відомості з системи та привести персональні дані позивача у відповідність до вимог Закону № 1951-VIII.
Крім того, суд стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. І, до речі, суд окремо зауважив: оскільки інформаційні системи взаємодіють між собою, виключення даних про розшук із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично призводить до видалення відповідної інформації з баз даних Національної поліції.
Тут важливий момент для тих, хто опинився в подібній ситуації. Рішення суду не є декларативним – воно має реальні наслідки. Статус «розшук ТЦК» зникає не лише з «Резерв+», а й з поліцейських баз. Людина перестає бути «невидимим порушником» і повертається до нормального правового статусу військовозобов’язаного.
Як діяти, якщо ви опинилися в такій ситуації
Якщо ви відкрили «Резерв+» і побачили там позначку про порушення правил військового обліку чи статус «розшук ТЦК», але при цьому вас жодного разу не викликали для складення протоколу і не виносили щодо вас постанови про адміністративне правопорушення – такий запис є незаконним. Це не просто чиясь думка, а позиція адміністративних судів, підтверджена вже не одним рішенням.
Єдиний законний шлях для ТЦК – це пройти всю процедуру за КУпАП: вручити повістку, скласти протокол, винести постанову, дочекатися набрання нею законної сили. І тільки після цього вносити відповідні дані до Реєстру. Будь-які «ярлики» в системі, поставлені в обхід цієї процедури, можна і потрібно оскаржувати. Судова практика на вашому боці.