Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», а там – неприємний сюрприз. Система повідомляє, що ви перебуваєте у розшуку та порушили правила військового обліку. Хоча жодної постанови про адмінправопорушення вам не вручали, протокол не складали, а про штраф ви навіть не чули. Знайома ситуація? Давайте розберемося, як діяти в такому випадку і що кажуть суди.
Звідки беруться «фантомні» порушення в «Оберегу»
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (той самий «Оберіг») – це масштабна інформаційно-комунікаційна система. Її створили для військового обліку громадян України, і вона має містити лише перевірені, юридично підтверджені дані. Так визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Але на практиці трапляється по-різному. Трапляється, що відповідальний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) вносить до реєстру позначку про порушення правил військового обліку, не маючи для цього жодних законних підстав. Людина бачить цей запис у своєму електронному кабінеті – і починаються проблеми.
Що каже закон: коли запис у реєстрі законний
Пункт 20-1 частини першої статті 7 профільного закону встановлює чітке правило. До персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Причому важлива кожна деталь: дата протоколу, номер постанови, короткий зміст.
Тут важливий момент: реєстр фіксує саме факт притягнення до відповідальності. Не підозру, не намір, не чиюсь думку. А конкретний юридичний факт – винесену постанову про адмінстягнення. І от якщо такої постанови не існує, то й запису в «Оберегу» бути не повинно.
Як суд захистив чоловіка від безпідставного «розшуку»: реальна історія
Полтавський окружний адміністративний суд у червні 2026 року розглянув справу № 440/8729/25, яка чудово ілюструє цю проблему. Історія така: чоловік виявив у своєму військово-обліковому документі в електронній базі «Резерв+» запис про те, що ТЦК його розшукує за порушення військового обліку.
На адвокатський запит територіальний центр відповів: так, громадянин перебуває в розшуку з 22 грудня 2024 року, нехай з’явиться для звірки документів. Але от що цікаво: жодного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача складено не було. Постанови про адмінстягнення теж не виносили.
Ба більше. У листопаді 2025 року чоловік через додаток «Резерв+» сам подав заяву про визнання порушення. І знаєте, що сталося? Йому надійшла постанова про закриття справи. Чому? Бо закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто навіть коли людина добровільно прийшла із заявою, справу закрили через сплив часу.
Суд, дослідивши матеріали, дійшов логічного висновку: відомості про розшук та порушення правил військового обліку внесли до реєстру безпідставно. Жодних доказів притягнення особи до відповідальності представники ТЦК не надали. А раз немає юридичного факту – немає підстав для запису в «Оберегу».
Чому мовчання ТЦК у суді зіграло проти них самих
У цій справі стався ще один повчальний момент. Відповідач – територіальний центр комплектування – отримав ухвалу суду ще 30 червня 2025 року. Йому запропонували подати відзив на позовну заяву, надати документи, пояснити свою позицію. І що ви думаєте? Жодної реакції.
Кодекс адміністративного судочинства України в частині шостій статті 162 дозволяє суду розглядати справу за наявними матеріалами, якщо відповідач не подав відзив без поважних причин. А частина четверта статті 159 того ж Кодексу адміністративного судочинства України дає суду право кваліфікувати таку пасивну поведінку як визнання позову.
Суд відверто зазначив: він не має іншого вибору, окрім як розцінити мовчання ТЦК саме так. І це стало додатковим аргументом для ухвалення рішення на користь позивача.
Що вирішив суд і як це допоможе вам
Фінал цієї історії оптимістичний. Полтавський окружний адміністративний суд визнав дії територіального центру комплектування протиправними. Ось що зобов’язали зробити відповідача:
- виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку;
- видалити інформацію про перебування особи в розшуку;
- направити до Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до ТЦК.
Крім того, з бюджетних асигнувань територіального центру на користь позивача стягнули судовий збір. Це означає, що людина не витратила власні кошти на відновлення справедливості.
Практичний алгоритм: що робити, якщо виявили незаконний запис
По-перше, зафіксуйте наявність самого запису. Зробіть скріншоти з додатку «Резерв+», де чітко видно інформацію про «розшук» або порушення правил військового обліку. Це – ваш базовий доказ.
По-друге, зверніться до ТЦК з адвокатським запитом. Нехай юрист письмово запитає, на якій підставі внесено такий запис, чи складався протокол, чи виносилась постанова про адміністративне правопорушення. Відповідь (або її відсутність) стане важливим доказом у суді. В описаній справі саме відповідь на адвокатський запит підтвердила, що чоловіка просто поставили на облік як «розшукуваного» без жодних правових підстав.
По-третє, якщо відповідь вас не влаштовує або її немає – подавайте позов до окружного адміністративного суду. У позовних вимогах просіть визнати дії ТЦК протиправними та зобов’язати виключити недостовірні відомості з реєстру «Оберіг».
Судова практика вже сформована: якщо немає постанови про адмінстягнення за статтею 210 КУпАП – немає законних підстав для «чорної мітки» у реєстрі. І ТЦК доведеться її прибирати.